Рішення № 75497312, 24.07.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1886/18

Провадження № 2/750/986/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Карацюба М.М.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

06.03.2018 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та просив стягнути заборгованість в розмірі 19066 грн. 27 коп. за кредитним договором №б/н від 08.07.2010 року, яка складається з: тіла кредиту – 2204 грн. 97 коп., відсотків за користування кредитом – 7156 грн. 76 коп., пені – 8320 грн. 76 коп., штрафу (фіксована частина) – 500 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) – 884 грн. 11 коп., а також судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, в поданій позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника.

Представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що невідома особа від імені відповідача уклала кредитний договір із банком та користується кредитними коштами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 08.07.2010 відповідач підписала заяву № б/н та отримала кредит у розмірі 7200 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Строк дії вказаної картки був до червня 2014.

Перевипуск картки було здійснено 14.05.2014, строком до січня 2018 року. Перевипуск картки здійснюється за особистим зверненням власника картки, яку він отримує у відділенні банку.

Останній платіж відповідачем було внесено 24.03.2017 року.

Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

Овердрафт (п. 1.1.1.63 Договору) – короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Заявою відповідача підтверджується, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк», які були надані йому на ознайомлення в письмовій формі.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах ( у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку відповідач підписом у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов‘язання внаслідок односторонньої відмови від зобов‘язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На підтвердження особи, із якою укладався правочин, позивач надав копію паспорта ОСОБА_2 (а.с. 25).

У відповідності до положень ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Будь-яких доказів, які б свідчили про неправомірність укладеного між сторонами кредитного договору, відповідач суду не надав і не звернувся до суду про визнання його недійсним.

Позивачем було надано довідку про умови кредитування із особистим підписом відповідача, справжність якого не спростував представник відповідача у судовому засіданні.

Таким чином, на переконання суду, укладений між сторонами кредитний договір є правомірним і за положеннями якого відповідач має нести цивільно-правову відповідальність у відповідності до положень ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625, 629, 1048, 1050,1054 ЦК України.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач умов договору належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 28.02.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 10461 грн. 43 коп. за кредитним договором №б/н від 08.07.2010 року, яка складається з: тіла кредиту – 2204 грн. 97 коп., відсотків за користуванням кредитом – 7156 грн. 46 коп., пені - 1100 грн. 00 коп.

Відповідно до розрахунку банку, який міститься в матеріалах справи, позивач нарахував суму пені в розмірі 8320 грн. 76 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зменшення розміру пені за період з березня 2017 по березень 2018 в розмірі 1100 грн. 00 коп.

Також нараховано 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 884 грн. 11 коп. (процентна складова).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктом 1.1.5.25. Умов, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6. цих Умов, передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Ураховуючи викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий же висновок застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1374цс17.

Таким чином заборгованість за кредитним договором в сумі 10461 грн. 43 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місцепроживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) заборгованість в розмірі 10461 грн. 43 коп. за кредитним договором №б/н від 08.07.2010 року, яка складається з: тіла кредиту – 2204 грн. 97 коп., відсотків за користуванням кредитом – 7156 грн. 46 коп., пені - 1100 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» 1762 грн. 00 коп. у повернення сплачених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 25.07.2018.

Суддя Л.В. Карапута