Ухвала суду № 754970, 22.06.2007, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"22" червня 2007 р.

Справа № 10/130-2206

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Півторака М. Є.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства „ Збаразький цукровий завод “ м. Збараж вул. Кармелюка , 1 ( поштова адреса м. Тернопіль вул. Родини Барвінських 7, ліквідатор Тарас В.М. )

до відповідача : Збаразької державної нотаріальної контори, м. Збараж вул. Грушевського 3 Тернопільської області ;

За участю представників :

Позивача: Тараса В.М. –ліквідатора банкрута , постанова суду від 21.05.2003 року ;

Відповідача: не прибув.

Представнику позивача у судовому засіданні роз’яснено його процесуальні права та обов’язки відповідно до статей 20,22,27,81-1 Господарського процесуального кодексу України .

За відсутності відповідного клопотання представника сторіни технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство „Збаразький цукровий завод “ м. Збараж звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Збаразької державної нотаріальної контори, м. Збараж про зобов’язання прийняти кошти в депозит в сумі 2112,56 грн. ; відшкодування витрат позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача .

В обґрунтування заявлених вимог посилається на вимоги Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ , зокрема ст. 14 та ст.31 , а також ст. 537 Цивільного кодексу України .

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання не прибув , хоча про час і місце слухання був повідомлений у порядку , визначеному ст.64 ГПК України , а тому справа розглядається по наявних у справі документах без участі представника відповідно до вимог ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне :

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено , що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів . Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб’єктів.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає , що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів .

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом , що встановлений договором або законом ( частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України )

Позивач по справі –Відкрите акціонерне товариство “ Збаразький цукровий завод “ , місцезнаходження якого м. Збараж, вул. Кармелюка 1 , є юридичною особою , яка зареєстрована Збаразькою районною державною адміністрацією 15.07.1996 року і включена до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 00373037 , що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області № 22-93 , а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів .

Відповідач по справі - Збаразька державна нотаріальна контора , місцезнаходження якої м. Збараж, вул. Грушевського , 3 є юридичною особою , яка включена до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 02900506 , що підтверджується Довідкою № 31-24 від 05.12.2006 року Головного управління статистики у Тернопільській області .

Відкрите акціонерне товариство “ Збаразький цукровий завод “ м. Збараж , вул. Грушевського , 3 визначило спосіб захисту свого права як зобов’язання відповідача вчинити дії , а саме кошти в сумі 2112,56 грн. прийняти в депозит .

Як вбачається із матеріалів справи, Постановою арбітражного суду Тернопільської області від 02 лютого 2001 року Відкрите акціонерне товариство “ Збаразький цукровий завод “ м. Збараж, вул. Грушевського , 3 Тернопільської області відповідно до статей 22-24 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ визнано банкрутом , відкрито ліквідаційну процедуру та призначено його ліквідатором Тараса В.М. , жителя м. Тернопіль.

Статтею 25 вищезазначеного Закону визначено повноваження ліквідатора, якими, зокрема, є: здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута згідно з законодавством ; реалізація майна банкрута для задоволення вимог , включених до реєстру вимог кредиторів у порядку , передбаченому цим Законом .

Відповідно до ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до реєстру вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства „ Збаразький цукровий завод “ м. Збараж ” ліквідатором була включена заборгованість перед колишніми працівниками ВАТ –банкрута по заробітній платі.

Статтею 31 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ визначено , що у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута .

Згідно переданих документів на момент прийняття постанови про визнання боржника банкрутом заборгованість перед працівниками Товариства по заробітній платі становила 115003 грн. 32 коп., в ході здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором було виплачено 112891 грн. 79 коп. заборгованості по заробітній платі.

На час подання позову до суду заборгованість ВАТ по виплаті заробітної плати перед колишніми працівниками становить 2112 грн. 56 коп.

З метою повідомлення колишніх працівників ВАТ “ Збаразький цукровий завод “ м. Збараж про виплату заборгованості по заробітній платі ліквідатором було подано оголошення в газеті „Тернопіль вечірній” № 34 за 18-24 серпня 2004 року ; ліквідатор неодноразово передавав усні повідомлення кредиторам через колишніх працівників Товариства , а також 26.09., 04.10. та 26.10. 2006 року , 31 січня , 01 та 03 лютого 2007 року були надіслані письмові повідомлення на адреси колишніх працівників ВАТ ( копії квитанцій про відправлення рекомендованих листів знаходяться в матеріалах справи ).

Однак, незважаючи на вжиті заходи ліквідатором, колишні працівники ВАТ „ Збаразький цукровий завод ” з невідомих причин не з’являються за одержанням заробітної плати.

Статтею 32 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ встановлено , що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс для затвердження .

Як пояснив у судовому засіданні ліквідатор Тарас В.М. ліквідаційна процедура у справі № 10/Б-251 щодо банкрута ВАТ “ Збаразький цукровий завод “ м. Збараж , вул. Грушевського,3 - завершується , ВАТ може бути ліквідоване в силу приписів п. 3 ст. 31 вище зазначеного Закону, проте залишилися не використаними частина коштів для погашення заборгованості перед колишніми працівниками ВАТ, які він з незалежних від нього обставин не може їм вручити.

Відповідно до ст.34 Закону України „Про нотаріат” у державних нотаріальних конторах вчиняються такі нотаріальні дії, зокрема, приймаються у депозит грошові суми та цінні папери.

Згідно ст. 85 Закону України „Про нотаріат”, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за № 25/2-9-17/2380-ЕП, нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору. Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому грошові суми і цінні папери; прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.537 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, зокрема, в разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання або в разі ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.

У судовому засіданні знайшло підтвердження , що ліквідатор банкрута Тарас В.М. звертався до відповідача з заявою 20.04.2007 року, в якій просив Збаразьку державну нотаріальну контору прийняти від ВАТ в депозит грошові кошти для погашення заборгованості перед колишніми працівниками Товариства в сумі 2112грн. 56 коп. До заяви ліквідатор Тарас В.М. представив у нотаріальну контору Перелік працівників ВАТ “ Збаразький цукровий завод “ , перед якими залишається борг по зарплаті , в якому вказав прізвище , ім’я по батькові громадян , суму боргу , ідентифікаційний номер , місце проживання , паспортні дані зазначених громадян .

19 червня 2007 року позивач звернувся до господарського суду з клопотанням, в якому просить прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі № 10/130-2206 в порядку п. 4 статті 80 ГПК України , оскільки відповідачем добровільно відкрито депозитний рахунок для прийняття грошових коштів для погашення заборгованості перед колишніми працівниками ВАТ .

Стаття 22 Господарського процесуального Кодексу України, яка визначає права та обов’язки сторін, надає право позивачу до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Пунктом 4 статті 80 ГПК встановлено , що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив, що клопотанням про відмову від позову підлягає до задоволення .

На підставі наведеного, керуючись статтями 22, 43, 80 п. 4, 86 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 10/130-2206 –припинити.

2. Ухвалу направити сторонам по справі.

Суддя М.Є. Півторак