Вирок № 7549529, 26.01.2010, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 1-4/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Войнаревича М.Г.,

секретаря Бевза О.В., за участю прокурора Мельника О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого,

неодруженого, судимого 7 травня 2001 року Теплицьким районним судом по

ст. 140 ч. 3 КК України (1960 р) до 3 років позбавлення волі з відстрочкою

виконання вироку строком на 2 роки; 24 липня 2003 року Теплицьким

районним судом за ст. 185 ч. 1 КК України до 2 років виправних робіт, 30

грудня 2005 року Теплицьким районним судом за ст. 186 ч. 2 КК України до 4

років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений

від відбування покарання з дворічним іспитовим строком, 25 квітня 2006 року

Теплицьким районним судом по ст. 185 ч. 2, 3 КК України до 4 років 6 місяців

позбавлення волі, у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.185 ч. 3, 190 ч. 2

КК України,

ОСОБА_2, 31 липня 1985 року

народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, Вінницької

області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3,

працюючого різноробочим ПП „Мік” смт. Теплик, неодруженого, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1,3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2009 року, біля 23-00 год., підсудний ОСОБА_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_2, повторно, умисно, з метою крадіжки чужого майна, через отвір в паркані, проникли в огороджену та охоронювану територію ПВКП „Пера - Інвест” в смт. Теплик Вінницької області, звідки умисно і таємно вчинили крадіжку металобрухту чорних металів вагою 490 кг, вартістю 0.92 грн. за 1 кг, чим завдали ПВКП „Пера-Інвест” матеріального збитку на суму 450,80 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 2 листопада 2009 року, біля 19-00 год., підсудний ОСОБА_1, повторно, умисно, з метою крадіжки чужого майна, прийшов у домогосподарство ОСОБА_3, по вул. Котовського, 23, в смт. Теплику Вінницької області, де шляхом підняття кришок на трьох клітках, вчинив крадіжку чотирьох кролів вартістю по 45 грн. кожен, чим завдав ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 180 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 12 листопада 2009 року, біля 22 год., підсудний ОСОБА_1 умисно, повторно, з метою заволодіння грошовими коштами шляхом обману, з корисливих мотивів, прийшов в домогосподарство ОСОБА_4, в смт. Теплику, по вул. Пушкіна, 10, Вінницької області, де переконавши ОСОБА_4 в добросовісності своїх намірів, запропонував їй придбати дизельне пальне, якого в нього не було, в кількості 300 л, за ціною 3 грн. за 1 л.. ОСОБА_4 вирішила придбати у нього 100 л пального, і передала ОСОБА_1 300 грн. в якості передоплати. Таким чином, ОСОБА_1 шляхом обману заволодів грішми в сумі 300 грн..

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 13 листопада 2009 року, біля 12-30 год., підсудний ОСОБА_1, умисно, повторно, з метою заволодіння грошовими коштами, про які він чув від потерпілої ОСОБА_4, прийшов до неї в домогосподарство, знову переконав потерпілу ОСОБА_4 в добросовісності своїх намірів, пояснивши, що автомобіль, яким він доставляв дизельне пальне зламався в центрі смт. Теплика і йому потрібно заплатити за ремонт автомобіля, щоб він зміг привезти дизельне пальне, за яке ОСОБА_4 заплатила гроші, та запропонував потерпілій придбати решту 200 л дизельного пального по ціні 3 грн. за 1 л. ОСОБА_4 передала ОСОБА_1 500 грн. в якості передоплати. Всього своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 800 грн.

В середині серпня 2009 року, біля 11-00 год., підсудний ОСОБА_2 , який перебував у квартирі ОСОБА_5, в АДРЕСА_1, по раптово виниклому умислу, скориставшись тим, що господар квартири ОСОБА_5 сліпий, шляхом вільного доступу, умисно і таємно вчинив крадіжку мобільного телефону „Нокіа 1600” вартістю з урахуванням зносу 221 грн. із сім картою „Київстар” вартістю 25 грн., чим завдав ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 246 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_2, 1 жовтня 2009 року, за попередньою змовою з ОСОБА_1, повторно, умисно, з метою крадіжки чужого майна, через отвір в паркані, проникли в огороджену та охоронювану територію ПВКП „Пера - Інвест” в смт. Теплик Вінницької області, звідки умисно і таємно вчинили крадіжку металобрухту чорних металів вагою 490 кг, вартістю 0.92 грн. за 1 кг, чим завдали ПВКП „Пера-Інвест” матеріального збитку на суму 450,80 грн..

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1М свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 190 ч. 2 КК України, визнав повністю, пояснив, 1 жовтня 2009 року, він за попередньою змовою з ОСОБА_2, пішли на територію ПВКП „Пера - Інвест”, через отвір в металевій секції паркану, проникли на територію, звідки вчинили крадіжку трьох металевих плит і одного корпусу моста вантажного автомобіля, за які виручили біля 450 грн. Потім, 2 листопада 2009 року, біля 19-00 год., він зайшов на подвір”я ОСОБА_3, звідки вчини крадіжку чотирьох кролів. 12 листопада 2009 року, біля 22-00 год., він, знаючи що у родині ОСОБА_4 є техніка, що працює на дизельному пальному, пішов їх у домогосподарство, і шяхом обману, переконав ОСОБА_4 придбати дизельне пальне, якого в нього не було, в кількості 300 л, за ціною 3 грн. за 1 л. ОСОБА_4 вирішила придбати у нього 100 л пального, і передала ОСОБА_1 300 грн. в якості передоплати. Таким чином, ОСОБА_1 шляхом обману заволодів грішми в сумі 300 грн.. Потім, 13 листопада 2009 року, біля 12-30 год., з метою заволодіння грошовими коштами, про які він чув від ОСОБА_4 напередодні, прийшов до неї в домогосподарство, переконав ОСОБА_4 що автомобіль, яким він доставляв дизельне пальне зламався в центрі смт. Теплика і йому потрібно заплатити за ремонт автомобіля, щоб він зміг привезти дизельне пальне, за яке ОСОБА_4 заплатила гроші, та запропонував їй придбати решту 200 л дизельного пального по ціні 3 грн. за 1 л. Вона передала йому 500 грн. в якості передоплати. Підсудний у вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1,3 ст. 185 КК України, визнав, суду пояснив, що в середині серпня 2009 року, він був вдома у ОСОБА_5 і вони розпивали спиртні напої. Близько 11-00 год., він побачив що з - під ліжка виглядає телефон „Нокія 1600”, який за словами ОСОБА_5 викрав ОСОБА_6 Він вирішив його викрасти, і скориставшись тим, що ОСОБА_5 сліпий, викрав вказаний телефон.

Потім, 1 жовтня 2009 року, він за попередньою змовою з ОСОБА_1, пішли на територію ПВКП „Пера - Інвест”, через отвір в металевій секції паркану, проникли на територію, звідки вчинили крадіжку три металеві плити і один корпус моста вантажного автомобіля, за який виручили біля 450 грн..

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 12 листопада 2009 року, біля 22-00 год., до них на подвір”я прийшов ОСОБА_1, запропонував купити в нього солярку. Вони з чоловіком спочатку відмовились, оскільки він пропонував купити 300 л по 5 грн. за 1 л. Потім погодились, оскільки ОСОБА_1 запропонував купити 100 л по ціні 3 грн. за 1 л. Вони погодились купити 100 л, вона винесла йому гроші, ОСОБА_1 сказав, що через 20 хв. привезе, але приїхав на наступний день, і сказав, що коли їхав до них, поламалась машина, тому запропонував їй з чоловіком купити решту солярки 200 л за 500 грн., а він відремонтує машину і привезе їм одразу всю солярку. Вони погодились, дали йому 500 грн. і більше його не бачили.

Потерпілий ОСОБА_5 на досудовому слідстві пояснив, що в середині серпня 2009 року, у себе вдома розпивав спиртні напої разом із ОСОБА_2. Потім він дізнався, що ОСОБА_2 викрав у нього мобільний телефон „Нокія 1600”, оскільки у день викрадення крім ОСОБА_2 в його домі нікого не було. До суду від ОСОБА_5 надійшла заява, якою просить підсудного ОСОБА_2 не позбавляти волі, оскільки останній повернув йому телефон, ще до того, як він заявив працівникам міліції про його зникнення.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 3 листопада 2009 року, біля 8-00 год., вона пішла дати їсти кролям, і виявила, що з трьох кліток викрали 4 кролі. Сліди від клітки вели на город далі повертали до городу, де на квартирі проживає ОСОБА_1, про випадок вона повідомила працівників міліції, які згодом повернули їй кролів. Претензій до підсудного немає.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що є директором ПВКП „Пера-Інвест” пояснив, що 2 жовтня 2009 року, він виявив на території ПВКП нестачу трьох чавунних плит і корпуса моста автомобіля ГАЗ-53. Він поставив до відома охоронника ОСОБА_8 і попросив його все повернути. Охоронник сказав, що нічого не брав, тоді він вирішив звернутися в міліцію.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що працює водієм приватного таксі. 2 жовтня 2009 року, біля 7-30 год., на автовокзалі в смт. Теплику, до нього підійшов молодий хлопець і попросив завезти від дому на ст. Кублич металобрухт. Вони приїхали додому до ОСОБА_7, завантажили на причіп автомобіля чавунні плити і корпус від автомобіля ГАЗ-53. Він завіз їх на ст. Кублич, і там залишив.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що 12 листопада 2009 року, біля 22-00 год., до них на подвір”я прийшов ОСОБА_1, запропонував купити в нього солярку. Вони з дружиною спочатку відмовились, оскільки він пропонував купити 300 л по 5 грн. за 1 л.. Потім погодились, оскільки ОСОБА_1 запропонував купити 100 л по ціні 3 грн. за 1 л. Вони погодились купити 100 л, вона винесла йому гроші, ОСОБА_1 сказав, що через 20 хв. привезе, але приїхав наступного дня і сказав, що коли їхав до них, поламалась машина, тому запропонував їй з чоловіком купити решту солярки 200 л за 500 грн., а він відремонтує машину тай привезе їм одразу всю солярку. Погодившись, вони дали йому 500 грн. і більше його не бачили.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_11 вбачається, що в середині серпня 2009 року, біля 23-00 год., ОСОБА_2В запропонував йому мобільний телефон „Нокія 1600” за 200 грн. Оскільки в нього такої суми не було, вони домовились, що він віддаватиме борг частинами, віддав йому 52 грн. Потім згодом його на вулиці зустрів ОСОБА_2 і попросив повернути вказаний телефон, бо в нього можуть бути проблеми із міліцією. Він повернув телефон ОСОБА_2В, а той віддав йому 40 грн.

Вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 крім особистого визнання своєї вини та показами свідків, підтверджується також матеріалами справи: протоколами огляду місця події (а.с. 4-5, 60-63); довідками вартості (а.с. 11, 70); протоколами добровільної видачі (а.с. 75, 96); висновком експерта № 2647 від 17.11. 2009 року (126-128).

Таким чином суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 доведена, а дії правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в сховище та інше приміщення. За ст. 190 ч. 2 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), кваліфікуючою ознакою якого є вчинене повторно.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1 у відповідності із ст. 65 КК України суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином та злочином середньої тяжкості, особу винного, який є судимий, вчинив злочин в період невідбутого покарання, негативну характеристику по місцю проживання, його відношення до подій, що відбулися та їх наслідків, його вік, сімейні обставини, матеріальне становище, повне визнання своєї вини. Обставин, що пом’якшують покарання судом не встановлено. Обставинами, що обтяжують покарання є рецидив злочинів, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

З врахуванням обставин справи та особи підсудного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 185 ч.3 у виді позбавлення волі, за ст. 190 ч. 2 – у виді позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити покарання шляхом часткового складання покарань.

Враховуючи те, що згідно вироку Теплицького районного суду від 25 квітня 2006 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.ч. 2,3 ст. 185 КК України і засуджено за ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.4, 71 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі, і відповідно до постанови Літинського районного суду від 21 квітня 2009 року на підставі ст. 81 КК України умовно – достроково звільнено від відбуття призначеного покарання, невідбутий строк – 1 рік три місяці 30 днів, підсудний вчинив злочин в період не відбутого покарання. За таких обставин є необхідним, відповідно до ст. 71 КК України, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі.

При застосуванні правил ст. 71 КК України належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заслухавши підсудного, потерпілих, свідків, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оголосивши покази свідка, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною, а дії підсудного вірно кваліфіковані за ст. 185 ч. 1 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ст. 185 ч. 3 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в сховище.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочиніву, особу підсудного те, що він негативно характеризується за місцем проживання, позитивно по місцю роботи. Як обставину, що пом”якшує покарання є добровільне відшкодування завданого збитку, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. З урахуванням наведеного суд вважає можливим призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції вивчених частин статті кримінального закону, і за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань, звільнивши його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 „Про судову практику у справах про злочини проти власності” у разі вчинення декількох посягань на власність перший злочин за відсутності інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати за частиною першою відповідної статті, а інші як вчинені повторно — за іншими частинами відповідних статей КК.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324, 330 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3, ст. 185 КК, ч.2 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання по ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Призначити ОСОБА_1 покарання по ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити покарання шляхом часткового їх складання і остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п”ять років.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Теплицького районного суду від 25 квітня 2006 року та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п”ять років шість місяців.

Початок строку відбування покарання відраховувати з часу його затримання – 16 листопада 2009 року.

Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 завдану внаслідок злочину, матеріальну шкоду, в сумі 800 (вісімсот) грн.

Речові докази по справі – чотири кролі, які знаходяться на зберіганні в ОСОБА_3, залишити в її власності.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 залишити попередню – утримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винним, у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 1,3 ст. 185 КК України

Призначити ОСОБА_2 покарання по ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.

Призначити ОСОБА_2 покарання по ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового їх складання остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом півторарічного іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України зобов”язати ОСОБА_2 не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ по справі – мобільний телефон «Nokia-1600», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 – залишити його власнику – ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УЦМВС України у Вінницькій області, код ЗКПО 24525055, банк – ГУДК у Вінницькій області, МФО – 802015, рахунок 31250272210172, судові витрати по справі (висновок експерта № 2647 від 17.11.2009 року) – 1333 грн. 38 коп.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_2 залишити попередню підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя