Ухвала суду № 75494681, 23.07.2018, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/990/18

Провадження № 1-м/650/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2018 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді: Хомик І.І.

за участю секретаря - Ткаченко І.С.

прокурора - Андрєєвої В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Олександрівка клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України стосовно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, дітей на утриманні немає, раніше не судимого, засудженого вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 26.12.2016 року за ч.3 ст. 30, ч.4 п. «г» ст. 228-1 КК РФ до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі,

встановив:

У червні 2018 року до суду надійшло зазначене клопотання в якому Міністерство юстиції України відповідно до ч.1 ст. 610 КПК України, з метою забезпечення виконання в України покарання призначеного громадянину України російським судом просить: визначити норми (статті, частини статей) КК України, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчинені яких ОСОБА_1 визнано винним вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 26.12.2016 року; визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі зазначеного вироку.

Клопотання мотивовано тим, що вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 26.12.2016 року ОСОБА_1 був визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 30, ч.4 п. «г» ст. 228-1 КК РФ із застосуванням ст. 69 ч.3 КК Російської Федерації до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.

Вирок суду набрав законної сили та підлягає виконанню. Станом на 20.11.2017 року засуджений ОСОБА_1 відбув покарання 1 рік 3 місяці 10 днів, залишок невідбутого строку покарання 7 років 8 місяці 20 дня, з кінцевим строком відбуття 09.08.2025 року.

05.06.2018р. Наказом Міністерства юстиції України № 172515 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1 для подальшого відбування покарання на території України.

Суд, заслухавши прокурора, який просив задовольнити клопотання Міністерства юстиції України, дослідивши матеріали клопотання, з метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України судом Російської Федерації, керуючись статтею 9 Конституції України, статтями 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статтями 606-610 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за можливе привести у відповідність із законодавством України покарання, призначене ОСОБА_1 вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 26.12.2016 року за ч.3 ст. 30, ч.4 п. «г» ст. 228-1 КК РФ.

Розглядаючи клопотання про приведення вироку суду РФ, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та норм Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом «b» частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Пунктами «а», «d» статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст.610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України.

При цьому суд, як це визначено у ч. 3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Статтею 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж як найменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

ОСОБА_1 є громадянином України, останнє відоме місце проживання в Україні: Україна, Херсонська область, Великоолександрівський район, смт. В.Олександрівка вул. Першотравнева, 60.

ОСОБА_1 засуджено вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 26.12.2016 року до покарання у вигляді дев'яти років позбавлення волі.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переданим в Україну, що підтверджується його письмовою заявою.

ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого за ч.3 ст. 30, ч.4 п. «г» ст. 228-1 КК РФ (замах на незаконний збут наркотичних засобів у великому розмірі, за попередньою змовою з групою осіб, із використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет»), що також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до довідки про відбуття строку покарання ОСОБА_1 початок строку 10.08.2016 року, кінець строку 09.08.2025 року, зараховано строк відбування покарання період з 10.08.2016 року по 25.12.2016 року. Станом на 20.11.2017 року невідбутий строк покарання становить 7 років 8 місяців 20 днів.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст. 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Замах на незаконний збут наркотичних засобів у великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб кваліфікується за ст.15, ст. 307 ч.2 КК України та тягне відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання.

Санкція ч.4 ст. 228.1 КК РФ передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до двадцяти років з позбавленням права займати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до двадцяти років або без такого і зі штрафом в розмірі до одного мільйона рублів.

За своїм характером покарання не повинне посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинне вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину.

З урахуванням наведеного, суд вважає можливим привести у відповідність із законодавством України вирок Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 26.12.2016 року щодо ОСОБА_1 та вважати його засудженим за ст. 15, ч.2 ст. 307 КК України строком на 6 років 7 місяців.

Підстав для визначення в данному випадку додаткового покарання в виді конфіскації майна немає, оскільки таке додаткове покарання вироком іноземного суду не призначалося.

При визначені строку та виду кримінальної відповідальності за вироком російського суду відповідно до вимог українського законодавства, посилання на призначення покарання без штрафу та без позбавлення права займати відповідні посади та займатись відповідною діяльністю є недоцільним з причини відсутності вказаних додаткових покарань у санкціїї статті 307 ч.2 КК України.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 необхідно рахувати з моменту його затримання, тобто з 10.08.2016р.

Визначення режиму відбування покарання не є компетенцією суду України і належить до повноважень регіональних комісій з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 372, 602-604, 610 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 26.12.2016 року у відповідність із законодавством України - задовольнити.

Привести у відповідність із законодавством України вирок Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 26.12.2016 року відносно громадянина України ОСОБА_1, засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 30, ч.4 п. «г» ст. 228-1 КК Російської Федерації.

Визначити, що відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 26.12.2016 року передбачена ст. 15, ч.2 ст. 307 КК України.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 15, ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 7 місяців.

Строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_1 відповідно до вироку Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу-Югри від 26.12.2016 року, при приведенні його у відповідність із законодавством України, рахувати з 10.08.2016 року - дня затримання.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та Центральному органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Херсонської області через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Якщо ухвала суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Суддя І.І.Хомик