Ухвала суду № 75494326, 24.07.2018, Черкаський районний суд Черкаської області

696/742/18

1-кс/707/14/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року м.Черкаси

Слідчий суддя Черкаського районного суду Черкаської області Соколишина Л.Б.

при секретарі Ліпатовій К.Г.

за участю прокурора Іщенко Т.В.

слідчого Доненка О.С.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши клопотання старшого слідчого CВ Кам’янського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Камянського відділу Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.152 КК України, кримінальне провадження №12018250170000393,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудове розслідування здійснюється за обставинами, відповідно до яких 22 липня 2018 року, в період часу з 02 год. до 03 год. ОСОБА_2 проник до домоволодіння, що належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та розташоване за адресою: м.Камянка, вул. Задніпровського, 14/1, Черкаської області, шляхом виламування дверей, маючи умисел вступити із- останньою в статеві зносини, коли ОСОБА_5 вийшла із приміщення спальної кімнати, наніс потерпілій численні ножові поранення тулуба та лівої руки, після чого штовхнув останню на диван та закотивши халат проти волі ОСОБА_5 з застосуванням фізичного насильства вступив з нею в статеві зносини, тобто згвалтував останню після чого з місця вчинення злочину зник.

22 липня 2018 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України та 23 липня 2018 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.152 КК України – згвалтуванні, тобто статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства.

З урахуванням вчиненого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років та з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілу, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи уникати слідства та суду оскільки підозрюється у вчиненні злочину у період умовно-дострокового звільнення за попередній злочин, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з зазначеним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор і слідчий підтримали клопотання і наполягали на його задоволенні, посилаючись на те, що підозрюваний на шлях виправлення не став і в період умовно-дострокового звільнення знову підозрюється у вчиненні умисного злочину, що свідчить про те, що він знаючи про невідворотність реального покарання та не маючи легальних засобів до існування зможе переховуватися від слідства та суду та вчиняти нові злочини.

Захисник заперечує проти задоволення клопотання в частині суворості запобіжного заходу та просить застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт, оскільки підзахисний проживає з батьками і підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що не заперечує своєї вини у причетності до злочину, у вчиненні якого його підозрюють. Пояснити свої дії не зміг. Просить застосовувати до нього домашній арешт.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, та, дослідивши докази по даних матеріалах (надані сторонами письмові документи), заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183,184 КПК України.

Підозрюваний затриманий 22 липня 2018 року, а до суду доставлений 24 липня 2018 року для вирішення питання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу, в межах визначених ст.211 КПК України.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази (рапорт, протоколи огляду місця події, протоколи допитів свідків, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, повідомлення про підозру, протокол допиту підозрюваного, матеріали характеризуючи підозрюваного та інш.), вважаю доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.1ст.152 КК України, тобто умисного середньої тяжкості злочину, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1ст.177 КПК України, які з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини вважаю доведеними та обґрунтованими.

Так, імовірність можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та вчинення нових злочинів обумовлюється на даній стадії досудового розслідування тяжкістю вчиненого правопорушення та суворістю покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винним у вчиненні такого злочину, а також тим, що інкриміновані дії підозрюваному під час умовно-дострокового звільнення за попередній злочин. До того ж майновий стан, міцність соціальних зв'язків, особливості життєдіяльності підозрюваного та ставлення громадськості до осіб, які причетні до вчинення умисних злочинів прготи статевої недоторканості, свідчать про значний ступень наявності ризику залишення підозрюваним свого постійного місця проживання, що окрім переховування створює ризик перешкоджання своєчасному закінченню досудового розслідування у кримінальному провадженні та впливу на потерпілу.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України надають підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному.

Суд враховує, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний проживає з батьками, не працює, не одружений, раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні умисного середньої тяжкості злочину, направленого проти основоположних засад правового регулювання соціальних цінностей в суспільстві. При цьому спосіб вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, поведінка підозрюваного та обставини його життєдіяльності вчинення, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної процесуальної поведінки підозрюваним під час здійснення кримінального провадження та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.

За таких обставин вважаю, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов’язків та запобігання, встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов’язання, порука, домашній арешт чи застава.

Домашній арешт не може бути застосований з огляду на характер події кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2, оскільки потерпіла є особою похилого віку, вдовою, проживає з ним в одному населеному пункті і у підозрюваного будуть реальні можливості впливати на неї.

За таких обставин, беручи до уваги стан вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, роль підозрюваного т.і.), тяжкість наслідків, до яких призвело діяння підозрюваного, вважаю, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в даному випадку є тримання під вартою.

Рівнозначним за суворістю запобіжним заходом триманню під вартою є застава. Разом з тим, зважаючи на особливості події кримінальних правопорушень та об’єкти суспільних відносин, на які вони посягають, зокрема те, що підозрюваний підозрюється у вчиненні злочину, що посягнув на особисту безпеку та статеву недоторканість потерпілої, а відтак становить особливу небезпеку найвищим соціальним цінностям демократичного суспільства, то на підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України та вищевикладених обставин, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу, вважаю за необхідне не визначати підозрюваному заставу, оскільки такий захід не відповідає меті його застосування в даному випадку і не забезпечить гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Визначаючи строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу варто звернути увагу, що в даному випадку тривалість застосування попереднього ув’язнення на період часу у 60 діб, тобто в межах строку досудового розслідування, є виправданою. Натомість задля усунення сумнівів щодо періоду обчислення граничних строків попереднього ув'язнення під час його первинного застосування на досудовому розслідуванні, то виправданим є тримання під вартою підозрюваного до 20 вересня 2018 року включно.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193, 194, 197КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, 27 жовтня 1994 р..н., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб по 20 вересня 2018 року включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Л. Б. Соколишина