Постанова № 75494126, 24.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року

м.Суми

Справа №588/1713/17

Номер провадження 22-ц/788/929/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Кононенко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Маяк»,

представник відповідача - Мальченко Денис Володимирович,

третя особа - Криничанська сільська рада Тростянецького району Сумської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Маяк» на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 березня 2018 року в складі судді Линник О.С., ухваленого у м. Тростянець, повне судове рішення складено 02 квітня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом 15.12.2017 року, ОСОБА_1 просив: 1) розірвати договір оренди землі від 02.06.2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ТДВ «Маяк», земельної ділянки площею 2,5817 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Криничненської сільської ради Тростянецького району Сумської області; 2) визнати розірваним договір оренди землі від 25.07.2005 року, укладений між ОСОБА_4 та СЗАТ «Маяк», земельної ділянки площею 2,5825 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Криничненської сільської ради Тростянецького району Сумської області; 3) усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельними ділянками - кадастровий номер НОМЕР_1, площею 2,5817 га, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,5825 га, розташованих на території Криничненської сільської ради Тростянецького району Сумської області, належних ОСОБА_1 шляхом заборони вчиняти будь-які дії на цих земельних ділянках; 4) вирішити питання судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що 02.06.2014 між ОСОБА_4 та ТДВ «Маяк» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,5817 га, що розташована на території Криничанської сільської ради Тростянецького району Сумської області, строком на 10 років, з 02.06.2014 року по 02.06.2024 року. Також, 25.07.2005 між ОСОБА_4 та СЗАТ «МАЯК», правонаступником якого є ТДВ «Маяк», укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,5825 га (рілля), строком на 5 років, строк якого закінчився 25.07.2010. Після смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 у спадкував вказані земельні ділянки. 30.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою вимогою про розірвання вказаних договорів оренди, однак отримав відмову. Вказує, що пунктом 42 договору оренди землі від 02.06.2014 та пунктом 40 договору оренди землі від 25.07.2005 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Тому, відмова у розірванні договорів, а також користування земельними ділянками є незаконними.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 26.03.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір оренди землі від 02.06.2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ТДВ «Маяк» на земельну ділянку площею 2,5817 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Криничанської сільської ради Тростянецького району Сумської області. Усунено перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 2,5817 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Криничанської сільської ради Тростянецького району Сумської області, належної ОСОБА_1 шляхом заборони ТДВ «Маяк» вчиняти будь-які дії на вказаній земельній ділянці. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 із ТДВ «Маяк» 640,00 грн у відшкодування судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, ТДВ «Маяк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в оскарженій частині та ухвалити нове про відмову у задоволенні цих вимог позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що до моменту звернення до суду з позов позивач не мав претензій щодо використання відповідачем спірної земельної ділянки, жодних вимог з приводу розірвання договору від 02.06.2014 року позивач не заявляв, а лист направлявся з приводу розірвання лише договору оренди від 2005 року. Вказує, що до відповідача не надходило листа, доданого до позовної зави, про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2014 року, а позивачем не надано доказів про направлення листа товариству. Зазначає, що п. 42 спірного договору містить дві альтернативи - зміна умов договору або його розірвання, а п. 41 містяться вичерпні умови за яких договір оренди може бути розірвано в односторонньому порядку, серед яких - самостійний обробіток землі, на що вказує позивач, не передбачений, тому спірний договір в силу ст. 148-1 ЗК України зберігає свою чинність.

Відзиву на апеляційну скаргу стороною позивача не направлено.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи скарги підтримав та просив задовольнити.

Позивач та його представник проти скарги заперечив та просив рішення залишити без змін.

Третя особа - Криничанська сільська рада Тростянецького району Сумської області про час та місце розгляду справи була оповіщена належним чином.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскарженій частині в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як власник земельної ділянки площею 2,5817, має право вільно володіти та користуватись нею, подальших намір здавати в оренду відповідачу не має, тому договір в силу норм чинного законодавства та п. 42 договору оренди землі від 02.06.2014 року, підлягає розірванню, а порушені права позивача, як землевласника, підлягають захисту шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії на земельній ділянці.

В частині відмови у задоволенні інших вимог позову рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що після смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 успадкував, зокрема, земельну ділянку площею 2,5817 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Криничненської сільської ради Тростянецького району Сумської області. Право власності на земельну ділянку зареєстроване за позивачем 26.06.2017 року (а.с. 16, 17).

02.06.2014 року між ОСОБА_4 та ТДВ «Маяк» в особі голови правління ТДВ «Маяк» Мельник В.І. укладено договір оренди землі №168, відповідно до якого ТДВ «Маяк» була передана у оренду земельна ділянка загальною площею 2,5817 га (рілля), кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Криничанської сільської ради Тростянецького району Сумської області, строком на 10 років (а.с. 20-22, 59-64).

Даний договір був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №22943560 від 13.06.2014 року (а.с. 58).

Актом від 02.06.2014 року між сторонами вказаного договору оренди землі №168 було визначено межі земельної ділянки у натурі. За актом приймання-передачі вказана земельна ділянка була передана ТДВ «Маяк» у користування строком на 10 років (а.с. 23, 24, 65, 66).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Таким чином, внаслідок прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до ОСОБА_1 перейшли усі права та обов'язки, як орендодавця, за договором оренди землі №168 від 02.06.2014 року.

Відповідно до положень ст.ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 31 цього Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За загальним правилом перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, за винятком, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).

В пункті 42 договору оренди землі від 02.06.2014 року передбачено, зокрема, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

30.10.2017 року ОСОБА_1 на ім'я голови правління ТДВ «Маяк» Мельник В.І. було направлено заяву про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 2,5817 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 02.06.2014 року, в якій позивач вимагав припинити дію договору на підставі п. 42 договору шляхом підписання додаткової угоди про розірвання договору оренди землі (а.с. 18).

14.11.2017 року ТДВ «Маяк» направлено ОСОБА_1 лист-відповідь з приводу його звернення щодо розірвання договору оренди землі, у якій зазначено, що вимоги позивача про розірвання договору оренди землі від 02.06.2014 року товариство вважає безпідставною, незаконною та необґрунтованою, а вказаний договір - чинним (а.с. 19).

Представлена товариством довідка № 5 від 15.01.2018 року, відповідно до якої орендодавцю ОСОБА_4 була нарахована орендна плата за землю за 2015-2017 роках у розмірі 15840,28 грн, з якої утримано податку-2986,56 грн., і ОСОБА_1, як спадкоємець ОСОБА_4, отримав 24.10.2017 року оренду плату у сумі 12854,74 грн (а.с. 45) може бути підставою для відмови у задоволені вимоги власника земельної ділянки про розірвання договору оренди землі, за умов визначених сторонами у договорі, а саме, переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, в т.ч. в порядку спадкування.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо розподілу судових витрат фактично понесених позивачем на правничу допомогу, апеляційний суд на підставі статей 137,141 ЦПК України стягує на користь позивача 500грн. за участь адвокату в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, оскільки компенсація витрат адвоката, понесених під час підготовки та розгляду справи судом першої інстанції вирішується місцевим судом відповідно до ст. 246 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариство з додатковою відповідальністю «Маяк», залишити без задоволення.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 березня 2018 року в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 липня 2018 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: Т.А. Левченко

О.Ю.Кононенко