Рішення № 7549375, 20.01.2010, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2- 142

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Кайро І.А., при секретарі Рябцевої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, комунального підприємства ОСОБА_2 міської ради «Шляхоексплуатаційна ділянка» про розірвання договору про сумісну діяльність та стягнення матеріальної шкоди та утраченої вигоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради, виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, комунального підприємства ОСОБА_2 міської ради «Шляхоексплуатаційна ділянка» про розірвання договору про сумісну діяльність та стягнення матеріальної шкоди та утраченої вигоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 червня 2008 року між ОСОБА_2 міською радою, виконавчім комітетом ОСОБА_2 міської ради та ним було укладено договір про співпрацю №02/2008СІ. На підставі вищезазначеного договору за розпорядженням посадових осіб виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради було знищено належні йому торгівельні павільйони літ. А та літ. Б, що знаходились за адресою м. Ялта, вул. Маршака б.8а, після чого 10 липня 2008 року було прийнято відповідне рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради №1463.

На підставі викладеного, йому було заподіяно матеріальну шкоду втрачену вигоду від не побудованого багатоквартирного будинку, а також від знищеного належного йому магазину у сумі 343792246 гривень, яку він та просить стягнути з відповідача.

Представник відповідачів ОСОБА_2 міської ради та виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради у судовому засіданні позов не визнав, при цьому він пояснив, що спірний договір фактично не був укладений , оскільки не був затверджений ОСОБА_2 міською радою, у зв’язку з чим немає підстав для відшкодування шкоди позивачу. .

Представник комунального підприємства ОСОБА_2 міської ради «Шляхоексплуатаційна ділянка» позов не визнав пояснив, що зносом магазину позивача вони не займалися.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню по наступних підставах.

Відповідно до ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями юридичної особи , а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру правочинів, ОСОБА_1 був власником торгівельних павільйонів літ. А та літ. Б, розташованих за адресою м. Ялта, вул. Маршака 8а.

27 червня 2008 року між ОСОБА_2 міською радою, виконавчім комітетом ОСОБА_2 міської ради у особі ОСОБА_2 міського голови ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_1 з другого боку було укладено договір про сумісну діяльність №02/2008СІ , предметом якого є взаємна співпраця сторін, спрямована на створення умов для своєчасного звершення реконструкції бульвару Пушкінський, по вул. Гоголя та русла річки Водоспадна у м. Ялта, взаємні зобов’язання сторін у процесі підготовки до будівництва нового будівництва та прийому у експлуатацію об’єкту будівництва а також пайова участь ОСОБА_4 у розвитку інженерно – транспортної та соціальної інфраструктури м. Ялта.

На підставі вищезазначеного договору у період часу з 29 червня 2008 року по 01 липня 2008 року за розпорядженням посадових осіб виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради було знищено належні ОСОБА_1 торгівельні павільйони літ. А та літ. Б, що знаходились за адресою м. Ялта, вул. Маршака б.8а. Після чого 10 липня 2008 року було прийнято відповідне рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради №1463.

Вказана обставина підтверджена поясненнями представниками позивача, та наданими ними фотографіями та іншими доказами.

При цьому у відповідності до висновку експерта від 03 серпня 2009 року прямі збитки, заподіяні ОСОБА_4 у наслідок знесення торгівельних павільйонів складають 2698468 гривень. Будь яких заперечень з боку представників відповідачів відносно вартості пошкодженого майна до суду не надходило, у зв’язку з чим суд приймає до уваги суму вартості знищеного майна позивача.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачами без законних на то підстав було знищено належні на праві власності ОСОБА_1 торгівельні павільйони літ. А та літ. Б, що знаходились за адресою м. Ялта, вул. Маршака б.8а.

У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що у наслідок протиправних дій відповідача, ОСОБА_1 було заподіяно матеріальну шкоду у сумі 2698468 гривень, що підтверджено вищезазначеним висновком експерта. Таким чином позовні вимоги позивача у даній частині засновані на законі та підлягають задоволенню. Матеріальна шкода за знищений магазин позивача повинна бути стягнута у вищевказаній сумі, оскільки оцінка майна у доларах США не передбачена діючим законодавством та не може бути прийнята судом до уваги.

При цьому вказана сума повинна бути стягнута лише з відповідача виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, оскільки від її дій, пов’язаних з прийняттям рішення, та фактичним знищенням майна, для позивача настала матеріальна шкода.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтерес. Частина 2 цієї ж статті передбачає спосіб захисту цивільних прав та інтересів шляхом визнання правочину недійсним.

Статтею 215 ЦК України передбачені підстави для визнання правочинів недійсними.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такій правочин може бути визнаний судом недійсним.

При цьому судом встановлено, що у відповідності до п.43, ч.1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сесії міської ради, приймаються рішення про затвердження договорів, укладених міським головою від імені ради, з питань що віднесені до її виключної компетенції.

З наданого суду тексту договору слідує що частина умов договору повинна бути безпосередньо виконана ОСОБА_2 міською радою, питання пов’язані із землею, входить до виключеної компетенції ради, зв’язку з чим узгодження договору також було необхідним.

Більш того судом також встановлено, що питання про затвердження вищезазначеного договору про сумісну діяльність у відповідності до вимог вищезазначеної норми закону було винесено міським головою на розгляд 18-ї сесії ОСОБА_2 міської ради 5-го скликання, проте у зв’язку з тим, що за результатами голосування, рішення не набрало необхідну кількість голосів, договір затверджений не був а отже у теперішній час він не є укладений, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог про розірвання вищезазначеного договору, а також стягнення втраченої вигоди на суму 343792246 гривен повинно бути відмовлено.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача повинні бути стягнути судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 2698468 ( два мільйона шістсот дев’яносто вісім тисяч чотириста шістдесят вісім) гривен, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 (двісті п’ятдесят) гривень та судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот ) гривен, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 № 26200000154490 в АКБ «ЧБРР» м. Сімферополь, ОКПО 20929956, МФО 384577, ідентифікаційний № НОМЕР_1 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства ОСОБА_2 міської ради «Шляхоексплуатаційна ділянка» про розірвання договору про сумісну діяльність та стягнення іншої частини матеріальної шкоди на втраченої вигоди – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний Суд АРК через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки, передбачені ст.ст.294-296 ЦПК України.

Суддя: