Вирок № 75493495, 24.07.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3484/17

Номер рядка у звіті 34

24 липня 2018 року м. Золотоноша Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

за участю:

прокурора Жубжицької Т.О.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника Чакалова А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лукашівка, Золотоніського р-ну, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, українця, пенсіонера, являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, 17.06.2017 року близько 16-45 год., керуючи автомобілем «ЗИЛ-441510», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «ТЦ-10А», реєстраційний номер НОМЕР_2, та виїжджаючи з вулиці Комунарівська на вулицю Червонопрапорна у напрямку автодороги Бориспіль-Запоріжжя, порушуючи вимоги п.п. 2.3 б), 10.1, 16.11) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зі змінами та доповненнями, не був уважним, перед початком руху і не переконався, що це буде безпечним та виїхав на вказану вулицю, де в свою чергу, водій автомобіля «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_5, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 12.3., 12.6 г) цих же правил, рухаючись з перевищенням максимально дозволеної швидкості в населеному пункті, від автодороги в напрямку вулиці Шевченка, та в момент появи перешкоди для руху, не вжив заходів до зменшення швидкості керованого ним автомобіля, аж до його зупинки, що призвело до зіткнення даних транспортних засобів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ - 2108» ОСОБА_5, згідно з висновком експерта №05-8-02/145 від 19.06.2017р. загинув, смерть настала від травми грудної клітки з переломом ребер з обох сторін, розривом пристінкової плеври ліворуч, серцевої сорочки, серця, відривом лівої легені, лівого бронху, що супроводжувалося внутрішньою кровотечею.

Пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно з висновком експерта №02-01/1499 від 04.09.2017р., отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови з переломом склепіння черепа в лівій скронево-тімяній ділянці, забоєм головного мозку та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.

Порушення правил дорожнього руху ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта №4/1884 від 26.09.2017р. знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, знаходиться виїзд автомобіля «ЗИЛ-441510», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «ТЦ-10А», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 на смугу руху автомобіля «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5, у момент, коли останній мав технічну можливість своїми одноособовими діями уникнути зіткнення з автомобілем «ЗИЛ-441510», реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «ТЦ-10А», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди, та настанням наслідків у вигляді смерті ОСОБА_5 та тяжкими тілесними ушкодженнями у ОСОБА_6

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, зазначивши, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У вчиненому щиро розкаюється. Просив не застосовувати до нього додаткову міру відповідальності , як позбавлення права керувати транспортними засобами.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що вина в даному ДТП була не тільки обвинуваченого, але й покійного, оскільки він бачив автомобіль ЗІЛ, коли вони обганяли таксі, але нічого при цьому не зробив. Претензій до обвинуваченого матеріального та морального характеру не має. Просила застосувати до нього амністію.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що вони обганяли автомобіль , а потім був удар. В машині їх було семеро, троє дорослих та четверо дітей. За кермом був її чоловік. Претензій до обвинуваченого матеріального та морального характеру не має. Просила застосувати до нього амністію.

Оскільки показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи думку прокурора, захисника, потерпілих та обвинуваченого, якому роз'яснено, що при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, він буде позбавлений можливості оспорювати їх у апеляційному порядку, на що обвинувачений погодився та ствердив свою позицію щодо визнання вини та викладених обставин справи, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених в обвинувальному акті.

Оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження, суд приходить до висновку, що пред'явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_3 у судовому засіданні доведено повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем роботи, являється ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, пенсіонером, відшкодував шкоду, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки, на думку суду, таке покарання буде достатнім для забезпечення належної поведінки обвинуваченого, його виправлення та досягнення мети призначення покарання, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки обвинувачений скоїв необережний злочин, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, який він вчинив вперше.

Захисник заявив клопотання про застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення його від покарання за ст. 286 ч.2 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що обвинувачений вину визнає повністю, він відшкодував заподіяні злочином збитки, потерпілі претензій до нього не мають. Крім того, обвинувачений являється пенсіонером та особою, яка приймала участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, по місцю роботи характеризується позитивно.

Обвинувачений підтримав дане клопотання.

Потерпілі та прокурор не заперечували проти задоволення клопотання захисника щодо звільнення обвинуваченого від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році».

При вирішенні клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» за №1810-VIII від 22.12.2016 року.

Відповідно до п.п «е» і «ґ» ст.1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: …

ґ) які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

е) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що у відповідності до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_3 є раніше не судимим.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що наявні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, оскільки обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином але не умисним, визнав свою вину, є раніше не судимим, являється пенсіонером та особою, яка приймала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_3 може бути звільнено від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Підтверджені документально процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення експертизи, що становлять 6139,28 грн. підлягають стягненню, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому у вигляді особистого зобов'язання слід скасувати після набрання вироком законної сили.

До суду було направлене клопотання директора ТОВ «ЕВІ» про скасування арешту на транспортний засіб «ЗИЛ-441510» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «ТЦ-10А» р.н. НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_4, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів належить ТОВ «ЕВІ» м. Київ та яким керував під час ДТП ОСОБА_3, що накладений ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.06.2017 року.

Учасники провадження проти задоволення заявленого клопотання не заперечували. Тому суд вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення.

Арешт, накладений ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.06.2017 року на транспортний засіб «ЗИЛ-441510» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «ТЦ-10А» р.н. НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_4, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів належить ТОВ «ЕВІ» м. Київ та яким керував під час ДТП ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили скасувати.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_5 та автомобіль НОМЕР_6, передані на зберігання, повернути за належністю.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 368-374, 376, 395 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання, встановивши іспитовий строк терміном на 2 роки.

Відповідно до п.п. 1,2ч.1, п.2ч.2 ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації.

На підставі п.п «е» і «ґ» ст.1 Закону України «Про амністію в 2016 році» звільнити ОСОБА_3 від відбування основного та додаткового покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначеного за даним вироком.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання - після набрання вироком законної сили скасувати.

Цивільний позов не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_3 6139,28 грн. процесуальних витрат на користь держави.

Клопотання директора ТОВ «ЕВІ» про скасування арешту на транспортний засіб «ЗИЛ-441510» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «ТЦ-10А» р.н. НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_4, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів належить ТОВ «ЕВІ» м. Київ та яким керував під час ДТП ОСОБА_3, що накладений ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.06.2017 року задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.06.2017 року на транспортний засіб «ЗИЛ-441510» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «ТЦ-10А» р.н. НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_4, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів належить ТОВ «ЕВІ» м. Київ та яким керував під час ДТП ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_5 та автомобіль НОМЕР_6, передані на зберігання, повернути за належністю.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.Ю. Степченко