Ухвала суду № 75493101, 24.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Провадження № 22-ц/790/4535/18 Головуючий 1 інстанції - Макаров В.О.

Справа № 2-2062/11 Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: спори про право власності

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

24 липня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі судді Кружиліної О.А., перевірив у порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження

апеляційну скаргу Харківської міської ради

на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 10 травня 2011 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 10 травня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю головного корпусу літ. «А-2», загальною площею 764,1 кв.м, нежитлову виробничу будівлю літ. «Б-2» загальною площею 908,8 кв.м, нежитлову адміністративно-побутову будівлю літ. «Й-1» загальною площею 1554,3 кв.м, по АДРЕСА_1

Не погодившись з вказаним заочним рішенням, 17 липня 2018 року Харківська міська рада подала апеляційну скаргу одночасно з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилалась на те, що ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 18.06.2018 року заяву Харківської міської ради про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Відповідно до статті 354 ЦПК України мають тридцятиденний строк на оскарження рішення, який обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, вважаю необхідним залишити апеляційну скаргу без руху, оскільки вважаю підстави, вказані Харківською міською радою у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 13 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 228 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

На підставі частини 4 статті 231 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення) у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 294 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що представник Харківської міської ради був присутній в судовому засіданні 18 червня 2018 року та при проголошенні вступної та резолютивної частин ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова від 18 червня 2018 року (а.с. 256-257 том 1).

За таких обставин, останнім днем подачі апеляційної скарги на заочне рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 10 травня 2018 року було 28 червня 2018 року, апеляційна скарга зареєстрована в суді першої інстанції 17 липня 2018 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження.

З огляду на викладене, скаржнику необхідно навести інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підтвердити їх доказами.

Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, до апеляційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з тим, що розрахунково-касове обслуговування Харківської міської ради відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України і скаржником вживаються заходи для сплати судового збору.

Вважаю, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини 1 статті 136 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Оскільки зазначені умови відсутні, у задоволенні клопотання Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору належить відмовити.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (що діяв на момент подачі позовної заяви) ставка державного мита при подачі позовної заяви встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на дату звернення з апеляційною скаргою - 17 липня 2018 року) за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки позовна заява не містить ціни позову та визначити точну вартість майна за матеріалами справи неможливо, вважаю за необхідне попередньо визначити розмір судового збору. Так як заявлено вимогу про визнання права власності на нежитлові будівлі загальною площею 1554,3 кв.м, вартість яких є значною, вважаю, що до суду першої інстанції судовий збір мав бути сплачений у максимальному розмірі - 1700 гривень, а отже при подачі апеляційної скарги (150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) - 2550 гривень.

За таких обставин, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 2550 гривень та надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

рахунок отримувача: 34312206080012;

отримувач коштів: УК Основ'ян/мХар Основ'янсь/22030101;

код отримувача: 37999628;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача: 899998 ;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Харківської області.

Крім того, в апеляційній скарзі скаржник просить скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 10 травня 2018 року, проте матеріали справи такого рішення не містять. Отже, апеляційна скарга в цій частині потребує уточнення.

Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу Харківської міської ради необхідно залишити без руху та надати скаржнику строк для наведення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та підтвердження їх доказами; сплати судового збору в сумі 2550 гривень та надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору; уточнення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, ст.ст. 228, 231, 294 ЦПК України (в редакції від 12.03.2011 року), Законом України «Про судовий збір», Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргуХарківської міської ради на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 10 травня 2011 року - залишити без руху.

Надати скаржнику строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Роз'яснити скаржнику, що у разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строкабо вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат підлягає оскарженню безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кружиліна