Вирок № 75491961, 25.07.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/7534/18

н/п 1-кп/640/685/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 Київський районний суд м. Харкова у складі

головуючого - судді - Губської Я.В.,

за участю секретаря - Балан Т.А.,

прокурора - Іванюх О.О.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні м. Харкова кримінальне провадження № 12015220490006682 від 30.12.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, працюючого неофіційно, не судимого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29 грудня 2015 року, близько 16 години 40 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні магазину «Pull&a01;Bear», розташованого на території ТРЦ «Дафі» за адресою: м. Харків по вул. Героїв Праці, буд. 9, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з метою особистого незаконного збагачення, вирішив таємно викрасти майно, яке належить ТОВ «Пул Енд Беа Україна». Реалізуючи свій злочинний умисел, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, ОСОБА_2 взяв гаманець чоловічий, виготовлений із шкірозамінника чорного кольору, розміром 10,5X7,5 см, арт. 5815/507/800/М, який належать TOB «Пул Енд Беа Україна», вартістю, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №1115 від 17 березня 2016 року - 199 грн. 00 коп. Після цього, ОСОБА_2, діючи з метою реалізації вищезазначеного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, не маючи наміру сплачувати кошти за вказаний товар, перетнув лінію кас та антикражних рамок магазину «Pull&a;Б;Bear» TOB «Пул Енд Беа Україна», намагаючись довести свій злочин до кінця та покинути місце вчинення злочину, вчинивши всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця з метою викрадення вищевказаного майна, довести злочин до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений співробітником охорони ТРЦ «Дафі» після перетину антикражних рамок магазину «Pull&aза;Bear».

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

24.04.2018 року під час досудового провадження між представником потерпілого та підозрюваним ОСОБА_2 була досягнута угода про примирення.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні вказаного злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, а саме: закінченому замаху на крадіжку - таємному викраденні чужого майна, визнав повністю та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Представник потерпілого також в підготовчому судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди про примирення на умовах, визначених ними в угоді.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 та представник потерпілого ОСОБА_1 під час досудового провадження досягли угоди про примирення, підписали її, причому ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, між ним і потерпілим була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п*ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Під час досудового розслідування потерпілим цивільний позов не заявлений в зв'язку з відсутністю претензій до обвинуваченого та поверненням майна.

Суд розглянув справу відповідно до положень ст. 473, ч.5 ст.474 КПК України.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Судом достовірно встановлено, що:

1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, була застосована вірна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке передбачає можливість укладення угоди;

2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченої.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, представника потерпілого, думку прокурора, вважає, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на крадіжку - таємне викрадення чужого майна, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості та дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Судові витрати підлягають стягнення з обвинуваченого на користь держави. Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 24 квітня 2018 року між представником потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12015220490006682.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п*ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Речові докази по справі, передані потерпілому на зберігання - залишити у його користуванні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертизи № 1115 від 17.03.2016 року у розмірі 263,88 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий Я.В.Губська