Ухвала суду № 75491128, 18.07.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.07.2018 Справа № 554/3522/18

Справа № 554/3522/18

Провадження № 1-кс/554/6611/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Дроздові Д.А.

прокурора - Вільховик Ю.О.

слідчого- Шевченко М.Л.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3, в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170030000332 від 04.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працює експедитором ТОВ «ДІ-ТРАНС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: м.Полтава, пров.Глибокий, 31-а, в силу ст.89 КК України раніше не судимого

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ відділення поліції №2 ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1.

ОСОБА_1 за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, діючи з прямим умислом, направленим на придбання особливо-небезпечного наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, який в подальшому зберігав з метою збуту.

Окрім цього, ОСОБА_1 перебуваючи на замісній терапії, отримав наркотичний засіб обіг якого обмежено – метадон.

07.05.2018 року близько 14 год. 49 хв. ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу перевіз до Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева, що по вул. Медичній, 1 в м. Полтава особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс та наркотичний засіб обіг якого обмежено – метадон, де діючи з прямим умислом, направленим на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи біля Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева, що по вул. Медичній, 1 в м. Полтава незаконно збув за 400 грн. ОСОБА_4 паперовий згорток з речовиною рослинного походження, зеленого кольору, у сухому та подрібненому стані, яка відповідно до висновку експерта № 1049 від 17.05.2018 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, маса якого у висушеному стані становить 1,863 г. та блістер з трьома таблетками білого кольору, які відповідно до висновку експерта № 1049 від 17.05.2018 року містять наркотичний засіб обіг якого обмежено – метадон, маса якого становить 0,076 г.

Своїми умисними діями, які виразились в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу та збуті наркотичного засобу, ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Не зупиняючись на досягнутому, діючи повторно, ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу, діючи з прямим умислом, направленим на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно 16.07.2018 року близько 13 год. перебуваючи за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 31, незаконно збув за 200 грн. ОСОБА_4 блістер з двома таблетками, які зі слів ОСОБА_4 є метадоном.

Своїми умисними діями, які виразились в незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, ОСОБА_1, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

16.07.2018 о 13 год. 05 хв.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку ст. 208 КПК України було затримано за підозрою у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16.07.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинених кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:

-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 07.05.2018 року;

-протоколом огляду грошових коштів від 07.05.2018 року;

-протоколом про хід проведення НСРД у формі оперативної закупки від 07.05.2018 року;

-протоколом добровільної видачі від 07.05.2018 року;

-висновком хімічної експертизи №1049 від 17.05.2018 року;

-протоколом допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8

-протоколом (огляду покупця) від 16.07.2018 року;

-протоколом (огляду грошових коштів) від 16.07.2018 року;

-протоколом (добровільної видачі) від 16.07.2018 року;

-протоколом освідування особи від 16.07.2018 року;

-протоколом обшуку від 16.07.2018 року;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.07.2018 року та іншими матеріалами провадження.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав в ньому наведених.

Прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених. Звернув увагу суду на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Зазначив, що саме тримання під вартою зумовить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний вину визнає частково, заперечує проти задоволення клопотання з огляду на його стан здоров’я. Просить суд не застосовувати запобіжний захід пов'язаний триманням під вартою. Зазначив, що є пенсіонером, інвалідом ІІІ групи, лікується за програмою замінної терапії, працює експедитором.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримала свого підзахисного та просила не застосовувати до нього запобіжний захід пов'язаний з триманням під вартою. Зазначила, що вважає клопотання слідчого необґрунтованим, наголошувала на тому, що її підзахисний має міцні соціальні зв’язки, працевлаштований, має незадовільний стан здоров’я.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного – беручи до уваги, що ОСОБА_1підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від шести до 10 років, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, може незаконно впливати на свідків, а також те, що підозрюваний не має міцних соціальних зв’язків, може продовжити злочинну діяльність та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також те, що він був затриманий безпосередньо після вчинення злочину, а також враховуючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вчинення тяжкого злочину

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, 08.11.1980 рокународження, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда ІІІ групи, не одруженого, працює експедитором ТОВ «ДІ-ТРАНС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: м.Полтава, пров.Глибокий, 31-а, в силу ст.89 КК України раніше не судимого запобіжний захід у вигляді ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ строком на 60 діб, який обчислювати з 13 год. 05 хв. 16.07.2018 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 13.09.2018 року, до 13 год. 05 хв.

Розмір застави визначити у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі, що становить 73 640 (сімдесят три тисяч шістсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська