Ухвала суду № 75490407, 23.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 523/9801/16-К

Провадження № 1-кп/522/50/18

У Х В А Л А

В порядку ст. 331 КПК України

23 липня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Попревича В.М.,

Суддів: Іванова В.В., Гаєвої Л.В.,

секретар судового засідання - Пешко Я.С.,

за участю прокурора - Сівак М.В

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченої у кримінальному провадженні за № 12016160490003189 від 19.05.2016 року, ОСОБА_1, яка народилася 05 вересня 1977 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч.3 ст.27, ч.4 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12016160490003189 від 19.05.2016 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч.3 ст.27, ч.4 ст.187 КК України.

Під час судового засідання захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, з тих підстав що ОСОБА_1 має житло на території м. Одеси, має чоловіка та неповнолітню дитину, що свідчить про наявність стійких соціальних зв'язків, та відсутності ризику передбаченого п.1.ч.1 ст. 177 КПК України, крім того ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час теж відсутній.

Крім того, суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1

Обвинувачена ОСОБА_1 заперечила проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просила суд змінити їй запобіжний захід не пов'язаний з утриманням під вартою.

Прокурор вважав за необхідне строк тримання під вартою продовжити, оскільки на даний час існує ймовірність, що обвинувачена може ухилитися від явки до суду, вчиняти вплив на потерпілого чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч.3 ст.27, ч. 3 ст.187 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

При розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу та питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, суд приймає до уваги, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 є корисливого спрямування, направлене на особисте збагачення, що дає суду право вважати реальними ризики зазначені у п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто, що обвинувачена зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, судом враховуються обставини зазначені в ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у випадку визнання її винною, вік, стан її здоров'я, та вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, до обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачається основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що на даний час є всі підстави вважати, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не буде забезпечувати виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов’язків, тому суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою, а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 331, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197 КПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И В :

Строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 продовжити на 60 (шістдесят) днів.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 припиняє свою дію 21 вересня 2018 року.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

23.07.2018