Ухвала суду № 75490032, 25.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________

справа № 520/9038/18

провадження № 2/520/5420/18

УХВАЛА

м. Одеса

25.07.2018 року суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Шкільний» про визнання недійсним рішення загальних зборів та отримання грошової компенсації вартості майна,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів та отримання грошової компенсації вартості майна.

За результатом автоматизованого розподілу, справі присвоєно єдиний унікальний номер 520/9038/18, головуючим визначено суддю Літвінову І.А.

Предметно, суб’єктно та інстанційно справа відноситься до юрисдикції Київського районного суду м. Одеси.

Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Позов ОСОБА_1 виник з приводу нерухомого майна – індивідуального гаражу-боксу № 774 за адресою: м. Одесі, вул. Левітана, 126/1.

Місцезнаходження майна відноситься до Київського району міста Одеси.

Територіальна підсудність (юрисдикція) справи Київському районному суду м. Одеси визначається за правилами ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

За приписами частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Суддею не встановлено підстав, зазначених у частині четвертій статті 185 та частині першій статті 186 ЦПК України для повернення позовної заяви ОСОБА_1 чи відмови у відкритті провадження у справі.

Однак, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, у зв’язку із неповним виконанням вимог статей 175-177 ЦПК України при її оформлені.

У відповідності до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити поштовий індекс.

Всупереч вказаним вимогам, у позовній заяві ОСОБА_1 індекс в адресі місця проживання позивача не міститься, а в адресі для листування відбитий як «65000».

Позивачу слід взяти до уваги, що за своєю суттю адреса це умовна кодифікація місця знаходження об’єкту, яка застосовується з метою поштового зв’язку. Правила написання адреси, встановлені Міністерством зв'язку, для забезпечення якнайшвидшого пересилання, зберігання і доставляння поштових відправлень. На всіх адресах пишеться: назва вулиці, номер будинку і квартири; назва населеного пункту, міста; назва району; назва області, індекс.

Поштова індексація України розроблена на основі п'ятицифрових кодів, і використовується для пришвидшення сортування та доставки поштових відправлень. Четверта та п'ята цифри індексу вказують номери підпорядкованих їм відділень зв'язку або населених пунктів.

Отже, позивачу необхідно виконати вимоги пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України належним чином, вказавши поштові індекси в адресах у відповідності до встановлених правил.

Також, у мережі Інтернет встановлений вільний доступ до сайту: https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/20993925/, на якому розміщена інформація про номери засобів зв’язку відповідача.

Викладене свідчить про відсутність перешкод у виконання позивачем ОСОБА_1 вимог пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України в частині необхідності зазначити у позовній заяві номери засобів зв’язку сторін.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За п. 2 позовних вимог ОСОБА_1 просить стягнути з АГК «ШКІЛЬНИЙ» на свою користь загальну частку у майні у розмірі 132 867. 52 грн.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає грошовій оцінці, однак ціна позову у позовній заяві не міститься.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Позивачу необхідно визначитися з ціною позову та зазначити її у позовній заяві.

Відбиття в позовній заяві ціни позову має значення в першу чергу для захисту прав самого позивача, так як обумовлює розмір сплати державного мита, розподіл судових витрат між сторонами і навіть впливає на можливість порушення судової діяльності на захист права.

Від визначеної ціни позову залежить і розмір судового збору.

За правилами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач ОСОБА_1 додає до позовної заяви квитанцію, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1409.60 грн.

Порядок і розмір сплати судового збору ОСОБА_1 не відповідає встановленому Закону України «Про судовий збір».

Так, ОСОБА_1 заявляє дві позовні вимоги: 1 – щодо визнання недійсним пункту постанови щорічних зборів, 2 – щодо стягнення грошової суми у розмірі 132 867.52 грн., як вартість загальної частки у майні.

Отже, позов ОСОБА_1 має одночасно майновий та немайновий характер.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закону № 3674-VI) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За положеннями частини першої цієї статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік», у частині першій статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1762 грн.

0,4 розміру від 1762 грн. дорівнює 704.80 грн.

Виходячи з наведеного, позивач ОСОБА_1 повинен сплатити суму судового збору за позовну вимогу немайнового характеру 704.80 грн.

Ставка судового збору за вимоги майнового характеру, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову ОСОБА_1 за вимогу, яка підлягає грошовій оцінці дорівнює 132 867.52 грн.

1 відсоток ціни позову становить 1328.68 грн.

Виходячи з наведеного, позивач ОСОБА_1 повинен сплатити суму судового збору за позовну вимогу майнового характеру 1328.68 грн.

Загальна сума судового збору, яка підлягала сплаті за позов ОСОБА_1 дорівнює 2033.48 грн. (704.80 грн. за вимогу немайнового характеру + 1328.68 грн. за вимогу майнового характеру).

До позовної заяви ОСОБА_1 доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1409.60 грн.

Відповідно недоплата судового збору складає 623.88 грн. (2033.48 грн. розмір судового збору, якій підлягає оплаті – 1409.60 грн. фактично сплачений розмір судового збору).

Позивачу необхідно виконати вимоги частини четвертої статті 177 ЦПК України та додати до позовної заяви підтвердження сплати суми судового збору у належному розмірі.

Позовна заява ОСОБА_1 не містить й попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК).

До відома позивача, - за положеннями статей 133, 134 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Щодо документів, доданих до позовної заяви.

За правилами частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Вказана норма не містить виключень та застережень. Позивач на це уваги не звернув та не додав для направлення відповідачу копію документу, зазначеного ним у п. 1 додатків до позовної заяви, незважаючи на те, що саме цей документ є доказом розміру грошової суми, яку позивач просить стягнути з відповідача за пунктом 3 позовних вимог.

Щодо інших додатків, позивачу зауважується, що всі додатки, які надані у копії, крім звіту (п. 5), виготовлені шляхом ксерокопіювання у такий низькій якості, що майже унеможливлює повне дослідження їх змісту. Такі копії надані, як для суду, так і для відповідача.

Виявлені недоліки позовної заяви ОСОБА_1, у їх сукупності, є підставою для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачеві строку усунення недоліків.

Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов’язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «ОСОБА_2 Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» ).

Позивачу варто взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист права самого позивача та на забезпечення розгляду справи без зволікань, з додержанням розумних строків, в порядку спрощеного позовного провадження, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов’язаних із безпосереднім розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, ч. 2 ст. 261, ст.ст. 272, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Шкільний» про визнання недійсним рішення загальних зборів та отримання грошової компенсації вартості майна - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк усунення недоліків шляхом виконання вимог, встановлених статтями 175-177 ЦПК України щодо форми, змісту та порядку подання позовної заяви, відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали, - протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою до суду, роз’яснивши, що у випадку виконання ухвали та усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись поданою у день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачеві разом із доданими до неї матеріалами, що не позбавить позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Роз’яснити позивачу, - платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів УК у Київському районі; Код отримувача (код ЄДРПОУ) – 38016923; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) – 899998; Рахунок отримувача – 31212206015005; Код класифікації доходів бюджету - 22030101 ; Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050).

Належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також, фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

ОСОБА_3