Ухвала суду № 75489584, 25.07.2018, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1296/18

Провадження № 1-кс/396/322/18

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25.07.2018 року Слідчий суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Шепетько Володимир Іванович, за участю секретаря Корольової Ю.Г., прокурора Нагірної С.С., слідчого Свірщевського Є.Є., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, постійного місця проживання не має, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючому, малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120230000597 від 16.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 25.07.2018 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – підозрюваному ОСОБА_2.

Із змісту клопотання вбачається, що 15.07.2018 року близько 19.30 год., ОСОБА_2, прийшов до присадибної ділянки, яке веде до території домоволодіння, яке розташоване за адресою: вул. Волошкова (Московська), 123, м. Новоукраїнка Кіровоградської обл., яке належить ОСОБА_4.

Маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу через присадибну ділянку потрапив до повір’я ОСОБА_4, де продовжуючи свій злочинний умисел, через не замкнені на замикаючі пристрої двері підсобного приміщення, потрапив до його середини. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_2 зі столу вказаного приміщення викрав зерноподрібнювач марки «Еликор-1».

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 зник не реагуючи на зауваження малолітнього ОСОБА_4В, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Згідно показів потерпілої ОСОБА_5 вказаний зерно подрібнювач, а саме «Еликор-1» був придбаний нею новим, у 2012 році за грошові кошти в сумі 1 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, тобто вчинив відкрите викрадення чужого майна(грабіж), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора Нагірної С.С., слідчого Свірщевського Є.Є., які підтримали клопотання, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, які просять застосувати більш м'який запобіжний захід, приходжу до наступних висновків.

Під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановлює, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про обґрунтоване застосування саме такого виду запобіжного заходу.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У поданому клопотанні слідчий вказує, що метою і підставами застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 4 до 8 років;

- незаконно впливати на потерпілого, свідків, з метою зміни їх показів;

- перешкодити розслідуванню кримінального провадження іншим чином.

Викладені обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Відповідно до вищевикладених обставин та вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1 п.3 п.4 ч.1 ст.177 КПК України, та з урахуванням обставин передбачених ст.178 КПК України, враховуючи що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, у тому числі не має родини та утриманців, у зв’язку із чим він не має стійких соціальних зв’язків, не має постійного місця роботи та навчання, на обліку у центрі зайнятості не перебуває. Матеріали клопотання містять достатньо даних щодо негативної репутації ОСОБА_2, зокрема, наявність оголошених підозр у вчиненні умисних корисливих кримінальних правопорушень. Викладене у відповідності до положень ч.2 ст.88 КПК України є допустимим доказом на підтвердження того, що вчинення злочину з певним умислом та мотивом, а також саме вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_2, узгоджується з його звичками. Встановлено, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, роботи, що свідчить про неналежний майновий стан.

Слідчий суддя, вважає, що прокурором доведено повністю ризики передбачені ст.177 КПК України та доведено, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі, не маючи стійких соціальних зв'язків, не маючи власного помешкання, не маючи законних джерел до існування, будучи схильним до вчинення правопрушень, може ухилитись від слідства та суду. Також останній може незаконно впливати на малолітнього свідка, який є основним свідком обвинувачення, який спостерігав факт проникнення останнього до домоволодіння.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_2 до вчинення даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 16.07.2018 року, протоколом допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_6 від 16.07.2018року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7, які попереджені про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України. протоколом впізнання особи для впізнання від 23.07.2018 року, та протоколом огляду місця події від 24.07.2018.

Слідчий суддя вважає, що вказані ризики виправдовують тримання підозрюваного під вартою. Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту із встановленням заборони підозрюваному залишати житло в нічний час доби, є недоцільним оскільки ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, оскільки не має власного житла.

Суд приймає до уваги, обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, який має повних 49 років від народження, має повну загально-середню освіту, не одружений, немає на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, не працює, отже немає міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання не має, хоча останній раніше не судимий, але йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч.3 ст.185 КК України Маловисківським ВП ГУНП, що на думку суду, може свідчити про його схильність до девіантної поведінки.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що згідно ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів, а також наявність ризиків, що ОСОБА_2. перебуваючи на волі, зможе ухилитись від слідства та суду, перешкодити розслідуванню кримінального провадження по суті, та у разі обрання більш м’якого запобіжного заходу матиме можливість незаконно вплинути на безпосередніх свідків вчиненого кримінального правопорушення, які шляхом вмовляння чи погроз підозрюваного зможуть змінити свої покази по суті, а також перешкодити розслідуванню кримінального провадження іншим чином, переховуватися від органу досудового слідства та суду.

Слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_2 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків, з метою зміни їх показів, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження іншим чином.

У зв’язку з встановленими обставинами, враховуючи положення, передбачені ст.176-178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, яке не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Будь- яких інших доказів, які беззаперечно б давали можливість застосувати до ОСОБА_2 більш мякий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, підозрюваним та захисником не подано суду.

При цьому суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п.28 рішення «Плешков проти України» (заява №37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.

Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.ст. 177,183 КПК України.

У зв’язку з встановленими обставинами, враховуючи положення, передбачені ст.176-178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та доцільність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою.

Незважаючи на обов'язок суду застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд не вбачає підстав для цього, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, в якому він міг би проживати після внесення застави, із метою здійснення за ним контролю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,182,183,193-194 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в Кропивницькій установі виконання покарань (№ 14) ДПтС України в Кіровоградській області, який рахувати з 17.00 год. 25 липня 2018 року.

Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят) днів.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 23 вересня 2018 року о 17.00 год.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський ВП ГУ НП в Кіровоградській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з часу її оголошення.

Слідчий суддя: В. І. Шепетько