Рішення № 75489384, 24.07.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4649/17

Провадження № 2/500/3/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Адамова А.С.,

при секретарі – Нікітіній Ю.П.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку в залі суду в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради Одеської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про розподіл та виділ частки житлового будинку у окремий об’єкт нерухомості,

ВСТАНОВИВ:

23.08.2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовними вимогами, якими (з урахуванням уточнення від 16.07.2018р.) просить відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №076/2018 від 17.05.2018 року:здійснити розподіл жилого домоволодіння, що розташоване в м. Ізмаїлі Одеської області, по провулку Севастопольський, №13-15; виділити йому в натурі в окремий об’єкт нерухомості 3/10 частин домоволодіння №13-15 по провулку Севастопольський в м. Ізмаїлі Одеської області, які належать йому та складаються із літ. «А», до складу яких входять: №3-1 – веранда, площею 8,8 кв.м., №3-2 – кухня, площею 14,8 кв.м., №3-3 – жила, площею 8,3 кв.м., загальною площею – 31,9 кв.м., у тому числі жилої – 8,3 кв.м.; визнати за ним право власності на об’єкт нерухомості – житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в м. Ізмаїлі Одеської області по провулку Севастопольський, №13-15, який складається із літ. А та до складу якого входить: №3-1 – веранда, площею 8,8 кв.м., №3-2 – кухня, площею 14,8 кв.м., №3-3 – жила, площею 8,3 кв.м., загальною площею – 31,9 кв.м., у тому числі жилої – 8,3 кв.м., та розташований на земельній ділянці приблизною площею 0,0773 га (відповідно до висновку №076/2018 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 17.05.2018 року, зробленого експертом ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім.. ОСОБА_8С.» ОСОБА_9 (графічне відображення №3), при цьому, кокретну площу земельної ділянки визначити при формуванні земельної ділянки в порядку ст. 79-1 Земельного Кодексу України.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі договору дарування частки житлового будинку від 30 травня 2012 року йому належать3/10 частин домоволодіння №13-15 по провулку Севастопольський в м. Ізмаїлі Одеської області з господарськими будівлями та з надвірними спорудами, які розташовані на земельній ділянці площею 910 кв.м., і складається в цілому з: літ. А - житловий будинок загальною площею 83,0, житловою площею 26,0 кв.м., літ. В – літня кухня, літ. Г – вбиральня, літ. Д – сарай, літ. Е – сарай, літ. Ж – вхід в підвал, літ. З – вбиральня, літ. И – вбиральня, №1-19 – надвірні споруди. Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 910 кв.м., власником якої є ОСОБА_4 міська рада. Частина земельної ділянки знаходиться у користуванні відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а частина – у його користуванні, як власника 3/10 частин житлового будинку.Він самостійно користується та володіє належними йому частинами житлового будинку та спільних приміщень не має, та належність йому майна на праві спільної часткової власності не дає можливості вільно розпоряджатися ним, оскільки при цьому необхідно враховувати думку іншого співвласника.

Ухвалою суду від 22.11.2017 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі №500/4649/17 зупинено.

24.05.2018 року до суду надійшов від експерту ОСОБА_9 Одеського науково-дослідному центру експертних досліджень ім.. ОСОБА_10 Висновок №076/2018 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи..

Ухвалою суду від 14.06.2018 відновлено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні свої уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради Одеської області в судовому засіданні визнав позовні вимоги ОСОБА_3 та не заперечував проти їх задоволення.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 30 травня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_11 в реєстрі №672, зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №54/34 від 22.06.2012р., позивач є власником 3/10 частин домоволодіння №13-15 по провулку Севастопольський в м. Ізмаїлі Одеської області з господарськими будівлями та з надвірними спорудами, які розташовані на земельній ділянці площею 910 кв.м., і складається в цілому з: літ. А - житловий будинок загальною площею 83,0, житловою площею 26,0 кв.м., літ. В – літня кухня, літ. Г – вбиральня, літ. Д – сарай, літ. Е – сарай, літ. Ж – вхід в підвал, літ. З – вбиральня, літ. И – вбиральня, №1-19 – надвірні споруди, що підтверджено також технічною документацію КП «ОСОБА_4 МБТІ» від 17.04.2012р., Витягом про державну реєстрацію прав за №34603855 від 22.06.2012, листом КП «ОСОБА_4 МБТІ» за №1471 від 01.11.2017.

Власниками інших частин домоволодіння №13-15 по провулку Севастопольський в м. Ізмаїлі Одеської областіє: 2/5 частин – ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 15.05.1987, посвідчений старшим державним нотаріусом ОСОБА_4 державної нотаріальної контори ОСОБА_12 в реєстрі №1-1299, зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №40/116 від 28.05.1987; ОСОБА_6 (3/20 частки) та ОСОБА_7 (3/20 частки) на підставі договору дарування частки житлового будинку від 02.02.2007, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 міського нотаріального округу ОСОБА_11 в реєстрі №466, зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №54/34 від 08.02.2007.

Згідно з висновком №076/2018 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 17.05.2018 є один можливий варіант виділу в окремий об’єкт нерухомості 3/10 частин житлового будинку, розташованих по пров. Севастопольському, 13-15 в м.Ізмаїлі, при якому ОСОБА_3 пропонується виділити: частину житлового будинку літ. «А», у складі наступних приміщень: №3-1 - веранда, площею 8,8 кв.м.; №3-2 - кухня, площею 14,8 кв.м.; №3-3 - житлова, площею 8,3 кв.м., загальною площею - 31,9 кв.м., у т.ч. житловою - 8,3 кв.м.

Площа земельної ділянки, на якій розташований об’єкт нерухомості, що належить ОСОБА_3 (з урахуванням площі забудови приміщеннями частини житлового будинку літ. «А»), розташованої по пров. Севастопольському, 13-15 в м. Ізмаїлі Одеської області, становить – 0,0773 га.

Відповідно до ч.1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.п. 3.1.-3.3. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, розрахунок часток у спільній власності на об'єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об'єктів нерухомого майна. У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлювальних документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлювальних документів. Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому вказані в правовстановлювальних документах розміри часток співвласників на об'єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю. За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

При цьому, питання формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав визначено у ст.79-1 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, б. № 284, кв. 25, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_4 міської ради Одеської області(68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, Код ЄДРПОУ: 26569223), ОСОБА_5(68600, Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Севастопольській, №13-15), ОСОБА_6 (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Севастопольській, №13-15, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_7 (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, провулок Севастопольській, №13-15, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) про розподіл та виділ частки житлового будинку у окремий об’єкт нерухомості задовольнити.

Здійснити розподіл жилого домоволодіння, що розташоване в м. Ізмаїлі Одеської області по провулку Севастопольський, №13-15.

Виділити в натурі в окремий об’єкт нерухомості ОСОБА_3 3/10 частин домоволодіння №13-15 по провулку Севастопольський в м. Ізмаїлі Одеської області, які належать ОСОБА_3 та складаються із літ. «А», до складу яких входять: №3-1 – веранда, площею 8,8 кв.м., №3-2 – кухня, площею 14,8 кв.м., №3-3 – жила, площею 8,3 кв.м., загальною площею – 31,9 кв.м., у тому числі жилої – 8,3 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на об’єкт нерухомості – житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в м. Ізмаїлі Одеської області по провулку Севастопольський, №13-15, який складається із літ. А та до складу якого входить: №3-1 – веранда, площею 8,8 кв.м., №3-2 – кухня, площею 14,8 кв.м., №3-3 – жила, площею 8,3 кв.м., загальною площею – 31,9 кв.м., у тому числі жилої – 8,3 кв.м., та розташований на земельній ділянці приблизною площею 0,0773 га (відповідно до висновку №076/2018 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 17.05.2018 року, зробленого експертом ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» ОСОБА_9 (графічне відображення №3), при цьому, конкретну площу земельної ділянки визначити при формуванні земельної ділянки в порядку ст. 79-1 Земельного Кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2018 року.

Суддя: А.С.Адамов