Ухвала суду № 75488985, 24.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2447/17 Головуючий у І інстанції Рудюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/1860/18 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв В. О.Категорія 1 24.07.2018

УХВАЛА

24 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Фінагеєва В.О.,

суддів: Журби С.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Богдан І.В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про відвід колегії суддів Фінагеєву В.О., Журбі С.В., Яворському М.А. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОФТ ІНВЕСТМЕНТ», товариства з обмеженою відповідальністю «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017», треті особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна, Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Новосілківська сільська рада Вишнородського району Київської області, про визнання договорів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію, зобов'язання вчинити дії та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Апеляційним судом Київської області розглядається цивільна справа за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 січня 2018 року.

24 липня 2018 року представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про відвід колегії суддів Фінагеєву В.О., Журбі С.О., Яворському М.А. Заява обґрунтована тим, що на його думку апеляційний суд досліджує докази, що стосуються фактів, на які апелянт не посилається в апеляційній скарзі, тобто підстави та час набуття ОСОБА_6 права власності на спірні земельні ділянки.

Заслухавши думку учасників справи з приводу заявленого клопотання, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена справа розглядалась Апеляційним судом Київської області 17 липня 2018 року. В ході розгляду справи колегією суддів ставились питання представнику ОСОБА_2 адвокату ОСОБА_3 Отже про зазначені обставини адвокату ОСОБА_3 було відомо 17 липня 2018 року.

Відвід з підстав, про які представнику позивача було відомо 17 липня 2018 року, заявлено лише 24 липня 2018 року, тобто на сьомий день.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зазначене, заява представника позивача ОСОБА_3 про відвід колегії суддів від 24 липня 2018 року, підлягає залишенню без розгляду, оскільки подана після закінчення встановленого законом строку для подання такої заяви.

Згідно з вимогами ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Під час розгляду справи апеляційним судом, представник позивача ОСОБА_3 неодноразово заявляв відводи судді доповідачу з підстав порушення суддею норм процесуального права, які на його думку існують.

Так, 29 травня 2018 року представник позивача - адвокат ОСОБА_3 подав заяву про відвід судді Фінагеєва В.О. у зв'язку з тим, що суддя відмовив у задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку почеркознавчого дослідження. Натомість, суддею було задоволено клопотання ТОВ «НЕФРИТ ІНВЕСТ 2017» про приєднання технічної документації з землеустрою.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2018 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про відвід судді Фінагеєву В.О.відмовлено у зв'язку з безпідставністю.

12 червня 2018 року представник позивача адвокат ОСОБА_3 подав заяву про відвід судді Фінагеєва В.О. у зв'язку з тим, що судом апеляційної інстанції сторонам цивільного процесу надіслано копію клопотання про долучення до матеріалів справи доказів без додатків до нього, апеляційну скаргу не було залишено без руху при наявності до того підстав.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 червня 2018 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 про відвід судді Фінагеєву В.О. відмовлено у зв'язку з безпідставністю.

В ухвалах суду апеляційної інстанції, якими було відмовлено представнику ОСОБА_2 ОСОБА_3 у задоволенні заяв про відвід судді Фінагеєва В.О. зазначено, що згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

В звязку з зловживанням представником ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_3 своїми процесуальними правами 24 липня 2018 року на нього ухвалою Апеляційного суду Київської області накладено штраф та звернуто увагу, що чинним законодавством не передбачено можливості заявлення вудводу суддям з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді.

Натомість, 24 липня 2018 року представник позивача ОСОБА_3 знову, з підстав незгоди з процесуальними рішеннями колегії суддів подав заяву про відвід.

Усі вищевказані дії представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 свідчать про повторне зловживання останнім процесуальними правами та вчинення ним дій з метою затягування та перешкоджання розгляду справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Положеннями ч. 3 ст. 148 ЦПК України встановлено, що у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що дії представника позивача ОСОБА_3, які виразилися у заявлені завідомо безпідставного відводу з порушенням процесуального строку та призвели до безпідставного затягування розгляду справи, є зловживанням процесуальними правами.

Згідно вимог ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 148 ЦПК України - у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд приходить до висновку про застосування до представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі п"яти прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» становить 8810 грн. (1 762*5).

Згідно ч. 5 ст. 148 ЦПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Керуючись ст. ст. 44, 143, 144, 148 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати заяву представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про відвід колегії суддів Фінагеєва В.О., Журби С.О., Яворського М.А., подану 24 липня 2018 року, зловживанням процесуальним правом.

Заяву представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про відвід колегії суддів Фінагеєва В.О., Журби С.О., Яворського М.А. залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3, який зареєстрований АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід державного бюджету штраф у розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень.

Стягувач - Державна судова адміністрація України, місце знаходження - вул. Липська, 18/5, м. Київ, ЄДРПОУ 26255795.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Ухвала в частині накладення штрафу може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді: Журба С.О.

Яворський М.А.