Постанова № 75488466, 25.07.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/2505/18 25.07.2018 25.07.2018 25.07.2018

Номер провадження: 33/784/330/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №490/2505/18 Головуючий у районному суді Дірко І.І.

Провадження № 33/784/330/18 Головуючий у апеляційному суді Лисенко П.П.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 липня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Лисенка П.П.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участі особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 його представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 постанову судді Центрального суду м. Миколаєва від 27 червня 2018 року, ухвалену в адміністративній справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення БД № 092271 від 29 березня 2018 року, о 08 годин 35 хвилин, співробітники патрульної поліції, біля будинку № 191 по вул. Маршала Василевського у м. Миколаєві, зупинили автомобіль КАМАЗ 5511, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, який, як на їх думку, мав ознаки алкогольного сп'яніння.

У зв'язку з цим, ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі.

Той погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора № 6810 "Драгер", який і відбувся у присутності двох свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відповідно до результати тесту № 1584 від 29 березня 2018 року, наявність алкоголю в крові ОСОБА_3 становила 0,89 ‰, з чим той не погодився.

Згідно до результатів токсилогічного дослідження № 1887 від 29 березня 2018 року в крові ОСОБА_3 знайдено етанол - 0,39 г/л(%), заключний діагноз - «гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю, неускладнена».

Постановою Центрального суду м. Миколаєва від 27 червня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 ЦПК України, з накладенням штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Не погоджуючись з названою постановою районного суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить вказану постанову скасувати, провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що він транспортним засобом не керував, за кермом була інша особа, а саме водій - ОСОБА_7 Він же перебував поряд з ним і коли той пішов за запасними частинами для ремонту автомобіля, чекав його в автомобілі на пасажирському кріслі. А оскільки працівниками Управління патрульної поліції у м. Миколаєві доказів тому, що саме він керував транспортним засобом, суду не надано - то провадження у справі слід закрити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне, апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі правила) єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють названими Правилами.

За п. 1.10. Правил, водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно з п.п. «б», «д» п. 2.3., «а» п. 2.9. та п.2.5. Правил водій механічного транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

У зв'язку з цим, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедуру встановлення проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначено однойменною Інструкцією, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я від 09.11.2015 № 1452/735, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За ч. 2 ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до названого Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вчинюється один раз і утворює закінчений склад певного правопорушення, після чого правопорушення є закінченим і починають спливати строки накладення стягнення.

Що стосується доказової бази у справах про адміністративні порушення, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 251 та 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силу статей 33-35 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Оскаржена постанова у повній мірі відповідає виписаним вище положенням.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 092271 від 29 березня 2018 року - водій ОСОБА_3, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, йому було запропоновано пройти медичний огляду в установленому законом порядку на місці за допомогою газоаналізатора "Драгер".

Водій ОСОБА_3 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора № 6810 "Драгер" в присутності двох свідків.

Письмові пояснення від свідків були відібрані на місці зупинки водія ОСОБА_3 й приєднанні до протоколу (а.с. - 5-6).

Результати тесту, за допомогою спеціального технічного засобу «DragerAlkotest», номер приладу АRАМ 2242, становили- 0,89 ‰ в крові. З результатами тесту водій був згоден, про що свідчить його підпис в протоколі (а.с. - 1-3).

Результат тесту було підтверджено ще й висновком медичного огляду на стан сп'яніння в МОНД (а.с. - 24 - 25, 26).

Тому при вирішенні справи, в обґрунтування своїх висновків, суддя вірно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, які об'єктивно підтверджено письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 5-6), що у відповідності до положень статті 251 КУпАП є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП такими ж доказами у справі про адміністративне правопорушення, є данні, що містяться у відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, наданого Управлінням патрульної поліції у Миколаївській області до Апеляційного суду Миколаївської області.

Згідно запису, будь яких тверджень ОСОБА_3 щодо наявності іншого водія, який керував автомобілем КАМАЗ - немає.

Більше того, в особистих пояснення ОСОБА_3 навіть натяку на це немає, він чітко виписав, що особисто керував автомобілем (а.с. - 9). Перші відомості про другого водія - ОСОБА_7 датовані 21 червня 2018 року (а.с. - 31).

Таким чином, у справі достатньо належних та допустимих доказів тому, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України, і, оскільки строки накладення адміністративного стягнення по ньому не спливли, то районний суд зобов'язаний був притягнути його до адміністративної відповідальності та застосувати передбачені названою статтею санкції.

Оскільки Центральний районний суд м. Миколаєва, з таких же мотивів дійшов такого ж висновку, то оскаржену постанову слід вважати обґрунтованою та законною, а апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно диспозиції названої статі, законодавець враховуючи підвищену загрозу дорожньому руху і, взагалі, суспільному порядку, визначив стан сп'яніння, як обов'язкову умову відповідальності за керування автомобілем у такому стані. Звільнення від відповідальності за таке правопорушення необхідно було б вважати нічим іншим, як спотворенням волі законодавця та спонуканням інших водіїв до чинення аналогічних таких дій.

Тому підстав для скасування постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції - не вбачає.

За такого і керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 червня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області П.П. Лисенко