Ухвала суду № 75486617, 18.07.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5397/18 2-з/335/79/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І.П., за участю секретаря судового засідання Лєдової А.С., представника заявника адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Вознесенівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа № 335/5397/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Вознесенівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

25.06.2018 ОСОБА_2звернулась до суду із заявою про застосування заходів забезпечення позову, в якій, посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України просить суд в порядку забезпечення вищезазначеного позову зупинити стягнення за виконавчим написом № 4977 від 23.04.2015 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в сумі 28 074 486 грн. 34 коп., що перебуває на примусовому виконанні у Вознесенівському відділі державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженні № 51651083 від 20.07.2016. В обґрунтування заяви, посилається на те, що на підставі даного виконавчого напису проводяться виконавчі дії, та з огляду на те, що виконавчий напис оскаржується в судовому порядку, в подальшому, невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви та вислухавши заявника, її представника, суд прийшов до наступного.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст. 1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов’язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 6 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, яким оскаржується боржником у судовому порядку.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову« зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, яким оскаржується боржником у судовому порядку, є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову, в зв’язку з чим зупинити стягнення за виконавчим написом до набрання рішення суду законної сили у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того заходи забезпечення позову вживаються судом в межах позовних вимог заявлених позивачем, отжезупинення стягнення за виконавчим написом є відповідним та співмірним заходом для забезпечення даного позову. Вказаним не порушуються інтереси інших осіб, в зв’язку з чим не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, однак справа ще не розглянута, по справі проводяться процесуальні дії з метою повного і всебічного її розгляду і з’ясування обставин та ін., всі ці обставини є предметом спору по справі між сторонами, в зв’язку з чим невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 149, п. 6 ч. 1 ст. 150, ст. 151, ч. 10 ст. 153, ст. 154, ч. 1 ст. 157, ст.ст. 260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом № 4977 від 23 квітня 2015 р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором в сумі 28 074 486 грн. 34 коп., що перебуває на примусовому виконанні у Вознесенівському відділі державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженні № 51651083 від 20 липня 2016 р., починаючи з 25 червня 2018 р. та до набрання рішенням суду законної сили у цивільній справі № 335/5397/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Вознесенівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18 липня 2018 р.

Повну ухвалу складено 23 липня 2018 р.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів та сторонам по справі, для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня постановлення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя І.П. Соболєва