Постанова № 75485414, 25.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/5521/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Улицького В.З., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2018 року у справі № 308/7235/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Шепетко І.О. в м. Ужгороді Закарпатської області, 16.05.2018 року згідно даних журналу судового засідання в 10 год. 55 хв.), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - Відповідач в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 1582/30500/17 від 18.07.2017 року.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив Позивач, який покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що при винесенні оскаржуваної постанови неповно з'ясовано обставини справи, зокрема щодо типу, марки, моделі автомобіля, який, нібито, був ним ввезений 23.03.2016 року на митну територію України. Відтак, не з'ясовано та не встановлено об'єкту порушення митних правил. Ані оскаржувана Постанова, ані протокол про порушення митних правил не містять посилання на жоден доказ, який би вказував, що саме він є власником чи законним користувачем такого автомобіля, що вказує на те, що він не може вважатися належним суб'єктом правопорушення. Окрім того, правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України не є триваючим, а тому на момент винесення постанови шестимісячний строк з дня вчинення правопорушення сплив..

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 15.06.2017 року о 22 год. 12 хв. в зону митного контролю на ділянку «В'їзд в Україну» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль марки «Opel Astra», номерний знак «НОМЕР_2», в якому в якості пасажира слідував гр. ОСОБА_1 під час здійснення митних формальностей, внаслідок спрацювання АСАУР було встановлено, що відносно гр. ОСОБА_1 наявне орієнтування. В ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних: АСМО «Інспектор», ЄАІС ДФС України, було встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 23.03.2016 року ввіз на митну територію України через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «транзит» автомобіль з номерним знаком Польської Республіки «НОМЕР_3», номер кузова НОМЕР_1. Враховуючи наявність інформації в базі даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, та в ході опитування позивача було з'ясовано, що зазначений транспортний засіб слідував з метою транзиту на митну територію України, відповідно до ч. 1 ст. 381 МК України. Станом на 15.06.2017 року термін перебування вищезазначеного транспортного засобу на митній території України перевищено більше, ніж на десять діб. При розгляді справи про порушення митних правил гр. ОСОБА_1 був присутній, підтвердив факт не вивезення вищезазначеного транспортного засобу за межі території України у встановлені законом троки. Окрім того, надав копію висновку Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області від 03.07.2017 року згідно з яким, він дійсно ввіз автомобіль з номерним знаком Польської Республіки «НОМЕР_3», на прохання його знайомого гр. ОСОБА_2. Будь-яких заперечень щодо складеного відносно нього протоколу про порушення митних правил не висловлював. Документів, які б підтверджували неможливість дотримання терміну транзиту у зв'язку з дією обставин непереборної сили гр. ОСОБА_1 не надав. Таким чином, на підставі протоколу про порушення митних правил №1582/30500/17 від 14.06.2017, пояснень гр. ОСОБА_1, доповідної записки інспектора митниці ОСОБА_8, інших документів, які містяться у матеріалах справи про ПМП, громадянина України ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч . 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єктом владних повноважень позивача притягнуто до адміністративної відповідальності правомірно.

Апеляційний суд не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 95 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування з метою транзиту через митну територію України передбачено ст. 381 МК України.

Статтею 470 МК України встановлена відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.

Частина 3 статті 470 МК України передбачає, що перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 ст. 491 МК України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Частина 1 статті 494 МК України передбачає, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 23.03.2016 року ввіз на митну територію України через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «транзит» автомобіль з номерним знаком Польської Республіки «НОМЕР_3», номер кузова НОМЕР_1., без письмового декларування та сплати усіх митних платежів.

Станом на 15 червня 2017 року зазначений транспортний засіб з митної території України не вивозився та у інший митний режим не поміщений, будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дії обставин непереборної сили, у відповідності до вимог ст. 460 МК України позивач не надав.

Відповідно до ст. 95, 192 МК України до строку перебування транзитних товарів на митній території України не включається час дії аварії чи обставин непереборної дії.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Частина 1 ст. 460 МК України передбачає, що вчинення порушень митних правил, передбачених ст. 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Судом встановлено, що доказів вивезення транспортного засобу за межі митної території України, чи неможливості його доставки до митного органу позивач не надав, як і не надав жодних доказів про повідомлення митного органу про неможливість вивезення транспортного засобу за межі митної території України, і судом таких не здобуто.

Позивач до митного органу із повідомленням щодо факту аварії або дії обставин непереборної сили до завершення строку тимчасового ввезення не звертався, а також під час розгляду справи про порушення митних правил відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, не надав.

Отже відповідає обставинам справи висновок районного суду про наявність в діях відповідача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 470 МК України.

Разом з тим, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання відповідачем строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до частини 1 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 252 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі правопорушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

На думку колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду першої інстанції вірно зазначив, що вчинене Позивачем правопорушення відноситься до триваючих.

Однак, при цьому районний суд не дав належної оцінки тій обставині, що Закарпатською митницею ДФС здійснено орієнтування про невивезення позивачем транспортного засобу з реєстраційним номером «НОМЕР_3» ще 18.04.2016 року.

Саме про цю дату орієнтування митних органів зазначено в оскаржуваній постанові відповідача, протоколі про порушення позивачем митних правил, а також запереченнях відповідача на позов.

Оскільки у справі відсутні будь-які інші дані щодо більш раннього виявлення вчиненого Позивачем правопорушення, саме з цієї дати слід починати відлік строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Оскільки до моменту винесення оскаржуваної Позивачем постанови про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил сплинуло більше ніж 6 місяців з моменту виявлення відповідачем вчиненого правопорушення, вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивач просив скасувати постанову відповідача про притягнення його до адмінвідповідальності у зв'язку з відсутність складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, враховуючи доведеність складу вчиненого позивачем правопорушення, вважає, що постанова відповідача підлягає скасуванню оскільки на час її винесення закінчився визначений законом строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Тому апеляційна скарга та позов підлягають частковому задоволенню.

Крім того, згідно пункту 3 частини 3 ст. 286 КАС України, слід закрити справу про адміністративне правопорушення, в якій винесено оскаржувану позивачем постанову.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору допущено неповне з'ясування обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із винесенням постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 241, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2018 року у справі № 308/7235/17 скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 1582/30500/17 від 18.07.2017 року, винесену в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Уретій Сергієм Володимировичем щодо ОСОБА_1, закривши справу про адміністративне правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді В. З. Улицький Р. М. Шавель