Постанова № 75485354, 24.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/5010/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, ухвалене у складі: головуючого судді Луцовича М.М., суддів - Гаврилко С.Є., Рейті С.І. в місті Ужгороді о 15 год. 32 хв. у справі № 807/1159/18 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закарпатського обласного військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд визнати рішення Міністерства оборони України в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 10.06.2016 року про повернення заяви та доданих документів на виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 після встановлення йому III групи інвалідності 15.06.2015 року незаконним; стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу при встановленні III групи інвалідності у розмірі 206 700 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач покликається на те, що в період з 04.11.1980 року по 27.10.1982 року проходив військову службу в Збройних Силах, з яких в період з 06.05.1981 року по 20.10.1982 року в Демократичній Республіці Афганістан, де брав участь в бойових діях. Відповідно до рішення Закарпатської обласної контрольної МСЕК, 15.06.2015 року позивачу встановлена III група інвалідності у зв'язку з отриманням поранення (контузії), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Позивач, посилаючись на норми статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та норми Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, вважає, що відповідач неправомірно повернув подані документи на доопрацювання для надання документу про взаємозв'язок отриманого поранення з проходженням військової служби.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства оборони України в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби щодо повернення заяви та доданих документів на виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3.

Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при встановленні ІІІ групи інвалідності.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Міністерством оборони України подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач, Міністерство оборони України посилається на те, що відповідно до Порядку № 975 відповідачем 10.06.2016 року прийнято рішення № 46, яке оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затверджене Міністром оборони України 17.06.2016 року. Міністерство оборони України вважає, що позивачу правомірно повернуто подані документи на доопрацювання з тих підстав, що позивачем не подано належних доказів, які підтверджують зв'язок поранення (контузії) з проходженням військової служби. Також вважає, що єдиним документом, який може підтвердити цю обставину є довідка видана командиром військової частини, де позивач проходив військову службу.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що рішенням Закарпатської обласної контрольної МСЕК від 15.06.2015 року, позивачу встановлена III група інвалідності у зв'язку з отриманням поранення (контузії), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

24.03.2016 року позивач звернувся до Закарпатського обласного військового комісаріату із заявою про розгляд його документів, поданих згідно з п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, які після наданого висновку, військовим комісаріатом було направлено до комісії Міністерства оборони України щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Листом Львівського обласного військового комісаріату від 01 серпня 2016 року № 5649, позивача повідомлено про протокольне рішення Міністерства оборони України від 10.06.2016 року № 46, яким подані позивачем документи повернуто на доопрацювання, у зв'язку з відсутністю документів, що свідчать про причину та обставину поранення (контузії, травми або каліцтва) та чи не пов'язане таке з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що в протоколі засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби відсутній висновок про прийняття рішення про задоволення чи відмову в задоволенні клопотання про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, а є висновок про повернення на доопрацювання поданих позивачем документів. Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що вчинення таких дій, як повернення заяви військовослужбовця на доопрацювання, не передбачалось чинним, на час виникнення спірних правовідносин, законодавством України.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками з огляду на наступні обставини.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком № 975.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 12 Порядку № 975 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктами 13 - 15 Порядку № 975 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що розпорядник бюджетних коштів, а саме Міністерство оборони України, за наслідками розгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги при встановленні групи інвалідності, приймає одне з двох рішень - про призначення чи про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги при встановленні групи інвалідності.

Повернення документів на доопрацювання Порядком № 975 не передбачено.

Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги при встановленні групи інвалідності.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що позивачем не додано документа, який свідчить про причини та обставини поранення, оскільки єдиним нормативним актом, який визначає перелік документів, що додаються до заяви про причини та обставини поранення є Порядок № 975.

Абзацом 6 п. 11 Порядку № 975, серед іншого, визначено, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги додається документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Порядок № 975 не визначає який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК, тощо) зобов'язана подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Військово-лікарської комісії Західного регіону про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу № 250 від 09 квітня 2015 року в обставинах цієї справи засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з цих положень, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та зроблено вірний висновок про визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги при встановленні ІІІ групи інвалідності та зобов'язання повторно розглянути це питання.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року в справі № 807/1159/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич

Повний текст виготовлено 25.07.2018 року