Постанова № 75485350, 19.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4596/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Хобор Р.Б., Іщук Л.П.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Трускавецької міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року (ухвалене головуючим-суддею Кухар Н.А., час ухвалення судового рішення 14 год 36 хв у м. Львові, повний текст судового рішення складено 07 травня 2018 року) за адміністративним позовом Трускавецької міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року Трускавецька міська рада звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправними дії головних інспекторів будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Якимець Г.В. та Хар М.І., щодо прийняття рішення № 3-н/пз від 23.01.2018 у частині скасування постанов посадових осіб відділу державного архітектурно будівельного контролю Трускавецької міської ради № 1-6/8 від 05.10.2017, № 11 № 11/70 від 22.11.2017, №10/69 від 22.11.2017 та скасувати вказані рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Трускавецька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що законом не передбачено право головних інспекторів будівельного нагляду скасовувати рішення (постанови), прийняті відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР від 14.10.1994 (далі - № 208/94-ВР) та КУпАП. Щодо адміністративної правосуб'єктності, апелянт зазначає, що відповідно до Положення про відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради, затвердженого рішенням ради № 481 від 20.04.2017, згаданий відділ утворений міською радою та є її виконавчим органом, підпорядкований та підзвітний міській раді та є у безпосередньому підпорядкуванні міського голови, не є юридичною особою та не наділений адміністративною процесуальною правоздатністю.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Мігоцького Л.З., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що відділом державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради Львівської області були прийняті постанови № 1-6/8 від 05.10.2017, № 1-10/69 від 22.11.2017, № 11/70 від 22.11.2017 про накладення штрафу на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дністер» (далі - ОСББ «Дністер») за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням № 3-н/пз від 23.01.2018 головними інспекторами будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Якимець Г.В. та Хар М.І. було скасовано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт № м8/17пз від 21.08.2017, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт №8/19пз від 10.11.2017, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-6/8 від 05.10.2017, постанову про справі про адміністративне правопорушення № 11/70 від 22.11.2017 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 10/69 від 22.11.2017.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані рішення прийняті в межах повноважень Департаменту, на підставі та у спосіб, що передбачено чинним законодавством України. Також, позивачем не було надано доказів існування спору між сторонами у справі як суб'єктами владних повноважень щодо реалізації їхньої компетенції у сфері контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки питання компетенції розподілу повноважень органів, які здійснюють контроль у цій сфері, чітко розмежовані законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно п.7, 8 ч.1 ст.7 цього Закону, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом : надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів; виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.41 цього Закону, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок № 553).

У відповідності до вимог п.п.1 п.2 Порядку № 553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно п.5 цього Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом шостим цього Порядку визначено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.2 Закону № 208/94-ВР, суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за не створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачені Законом №208/94-ВР визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 (далі - Порядок № 244).

Процедура розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлюється п.16-21 Порядку № 244.

Згідно п.19 цього Порядку, доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 698 від 19.08.2015 (далі - Порядок №698).

Частиною дванадцятою статті 41 Закону № 3038-VI встановлені повноваження головного інспектора будівельного нагляду у разі виявлення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, зокрема згідно з підпунктом 6 головний інспектор будівельного нагляду має право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно п.п.6 п.5 Порядку № 698, головні інспектори будівельного нагляду під час здійснення нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом № 3038-VI повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій головних інспекторів будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Якимець Г.В., та Хар М.І., щодо прийняття рішення № 3-н/пз від 23.01.2018 у частині скасування постанов посадових осіб відділу державного архітектурно будівельного контролю Трускавецької міської ради № 1-6/8 від 05.10.2017, № 11 № 11/70 від 22.11.2017, №10/69 від 22.11.2017, складеного відносно ОСББ «Дністер».

Крім цього, колегія суддів зазначає, що згідно п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 (далі - Положення № 294), Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом першим Положення про відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради № 481 від 20.04.2017, передбачено, що відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради утворюється міською радою та є її виконавчим органом.

Отже, відповідно до вказаного Положення Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Трускавецької міської ради та Державна архітектурно-будівельна інспекція України є суб'єктами владних повноважень в розумінні норм КАС України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.4 ст.5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Також, п. 5 ч.1 ст.19 цього Кодексу було передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право на звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Таким чином, відповідно до змісту наведених вище норм, суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Разом з тим, Трускавецькою міською радою не наведено норм Конституції чи Законів України, які були б правовою підставою для звернення ради до суду з даним позовом.

Відповідно до п.п.3, 4 Положення № 294, до повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України належить, зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі об'єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності. Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань : проводить перевірки, зокрема, законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; видає обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об'єктами нагляду; скасовує чи зупиняє дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених законом повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Таким чином, приймаючи оспорюване рішення головні інспектори будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Якимець Г.В. та Хар М.І. діяли на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, встановлені законодавством.

Як вірно вказав суд першої інстанції, позивачем не було надано, а судом не було встановлено існування спору між сторонами у справі як суб'єктами владних повноважень щодо реалізації їхньої компетенції у сфері контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки питання компетенції розподілу повноважень органів, які здійснюють контроль у цій сфері, чітко розмежовані законодавством.

Разом з тим, судом першої інстанції не було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору ОСББ «Дністер», проте суд апеляційної інстанції з урахуванням змісту позовних вимог та по суті правильного вирішення справи, не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з підстав, які визначені у п.4 ч.3 ст.317 КАС України.

З урахуванням наведених вище мотивів, інші доводи апелянта на висновки суду апеляційної інстанції не впливають, оскільки основні мотиви мають фундаментальне значення при вирішенні апеляційної скарги та справи по суті.

Враховуючи встановлені судами обставини по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Трускавецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року по справі №813/739/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Л. П. Іщук Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 24.07.2018.