Ухвала суду № 75485200, 25.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

25 липня 2018 року м. Київ № 826/8415/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши клопотання відповідача про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1доМіністерства юстиції Українипровизнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2018 витребувано у Державної фіскальної служби інформацію щодо джерел отриманих позивачем доходів у період з 20.12.2017 по 24.05.2018.

19.07.2018 через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частина четверта цієї статті визначає вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а саме: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач наполягає на проведенні підготовчого засідання, оскільки необхідно розглянути подані ним клопотання про витребування доказів. Окрім того, відповідач зазначає, що віднесення справи до категорії справ незначної складності призведе до обмеження прав учасників справи на оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, рішення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує права учасників справи на касаційне оскарження судових рішень.

Щодо необхідності розгляду клопотань про витребування доказів у підготовчому засіданні, суд звертає зазначає, що заявлені відповідачем клопотання про витребування доказів вже розглянуто судом та Кодексом адміністративного судочинства не передбачено обов'язковість розгляду клопотань про витребування доказів саме у підготовчому засіданні.

Враховуючи викладене, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 257-260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов