Рішення № 75484937, 24.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1651/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання – Панькіної А.С.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2018 року 18 травня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 за період роботи з 01 вересня 1987 року по 01 липня 2000 року та зобов'язання здійснити дії стосовно перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, з 01 вересня 1987 року по 01 липня 2000 року та виплатити заборгованість, що утворилася внаслідок не зарахування заробітної плати за вказаний час.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач звернувся до Гадяцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України з приводу перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі в період з 01.09.1987 по 01.07.2000, з 02.12.2011 по 20.06.2017, при цьому долучивши всі необхідні документи. Проте, відповідачем було відмовлено в нарахуванні пенсії за вказаний період, з підстав відсутності документів, підтверджуючих трудовий стаж роботи та заробітну плату, чим порушив право позивача на справедливий розмір пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року відкрито спрощене провадження у адміністративній справі, призначено її розгляд з викликом сторін.

11.06.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на відсутність порушення прав позивача, оскільки стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення, та заробітна плата за цей період, враховуються лише при призначені пенсії. Оскільки відомостей про стаж та заробітну плату за період з 03.12.2011 по липень 2017 року в системі персоніфікованого обліку відсутні, даний період не може бути врахований до розрахунку пенсії. Вказував на те, що право на пільгове обчислення страхового стажу підтверджується будь-яким документом, що підтверджує факт укладання особою строкових трудових договорів про роботу в зазваних місцевостях протягом не менш як трьох років, оскільки законодавством того часу було передбачено право на пільги щодо обчислення стажу роботи лише особам, які укладали строкові трудові договори не менше ніж на три роки. Водночас, ні в Тимчасовій угоді від 15.01.1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

19 липня 2018 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, за результатами розгляду якої, судом прийнято до розгляду вимоги ОСОБА_2 про: визнання дії з приводу відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку моєї пенсії за період роботи з 01.09.1987 року по 31.03.1999 рік неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити дії стосовно перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням заробітної плати, яка повинна бути взята за період часу роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 01.09.1987 року по 31.03.1999 рік, а також перерахунку пенсії за період роботи з 01.01.2005 року та по 20.06.2017 року, та виплатою заборгованості, що утворилася, внаслідок не зарахування заробітної плати за вказаний час.

В ході судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення адміністративного прозову.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника управління, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 в період з 01.09.1987 по 31.12.1994, з 10.12.1995 по 31.03.1999, з 01.04.1999 по 31.12.2004, та з 01.01.2015 по 20.06.2017 працював вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а саме:

- з 01.09.1987 по 31.10.1992 працював в Полтавському тампонажному управлінні об'єднання "Укрнафта" на посадах моториста цементно-піскозмішувального агрегату та моториста цементувального агрегату;

- з 01.11.1992 по 31.12.1994 працював в Полтавському управлінні бурових робіт, яке з 21.01.1994 перейменовано у ВАТ бурова компанія "Букрос" на посаді моториста цементувального агрегату;

- з 11.12.1995 по 31.03.1999 працював в ЗАТ "Бурова інтернаціональна компанія" на посаді моториста цементувального агрегату;

- з 01.04.1999 по 31.12.2004 працював у ТОВ "Інтернефтегазсервіс" на моториста цементувального агрегату;

- з 01.01.2005 по 20.06.2017 працював у ТОВ "КНГ-Сервіс" на посаді моториста цементувального агрегату.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до Гадяцького ОУПФУ із завою щодо перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи в районах Крайньої Півночі в період з 01.09.1987 по 31.12.1994, з 10.12.1995 по 31.03.1999, з 01.04.1999 по 31.12.2004, та з 01.01.2015 по 20.06.2017 та просив надати відповідь наступного характеру:

- чи було враховано Галицьким об’єднаним Управлінням Пенсійного фонду України в

Полтавської області під час нарахування пенсії розмір заробітної плати за період роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі до 01.01.1991 року, що має включати суми районного коефіцієнту та північної надбавки, а також розмір заробітної плати, яку отримував в період з 01.01.1991 по 01.07.2000 років та в період часу з 03.12.201 1 року по липень 2017 року. Якщо ні, то чому?

- дати правове обгрунтування того, чому при нарахуванні пенсії був взятий до уваги лише трудовий стаж за весь час роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 01.09.1987 року по 2 грудня 2011 року, але при цьому не було взято до уваги заробітну плату за період роботи, а саме з 01.09.1987 року по. 02.12 2011 року, а було взято лише мою заробітну плату з 01.07.2000 року по 31.12.2011 року?

- нормами яких законів керувався пенсійний фонд при призначені пенсії у розмірі 2800 грн.

Листом від 07.03.2018 №10/Г-02 Гадяцьке ОУПФУ повідомило позивача, що для призначення пенсії врахований заробіток за період з 01.07.2000 по 31.12.2011. Коефіцієнт заробітку 2,56377. Період заробітку з 01.09.1987 по 31.08.1992, згідно довідки від 18.01.2012 №6-106, виданої Полтавським тампонажним управлінням ПАТ "Укрнафта", включити до розрахунку заробітку недоцільно, оскільки коефіцієнт заробітку з врахуванням зазначеного періоду менший і становить 2,52751. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробітна плата за цей період, враховуються лише при призначені пенсії. Оскільки відомостей про стаж та зарплату за період з 03.12.2011 року по липень 2017 року в Системі персоніфікованого обліку відсутні, даний період не може бути врахований до розрахунку пенсії.

Період з 01.09.1987 по 31.12.2011 зарахований до стажу роботи для обчислення пенсії на підставі трудової книжки БТ-1 № 0223762 від 18.11.1975 та довідок про заробітну плату від 22.02,2012 № 150/2, видану архівним відділом м. Нягань та № 254, видану ТОВ "КНГ-Сервіс".

Крім того, зазначено, що пенсію призначено згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Як показала перевірка, при обчисленні пенсії взято до уваги страховий стаж тривалістю 38 років 10 місяців 23 дні (врахований по 31.12.2011) та заробітну плату за період з 01.07.2000 по 31.12.2011 роки. З 1 жовтня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», згідно з яким проведений перерахунок пенсії, та розмір пенсії становить 3791 грн. 36 коп.

Не погоджуючись з відповіддю Гадяцького ОУПФУ, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Згідно положень пункту 5 Прикінцевих положень Закону, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту "д" статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районі Крайньої Півночі" працівникам, що переводяться направляються або запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, зарахувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.

До того ж постановлено надавати передбачені вказаною статтею пільги також особам, які прибули в ці райони і місцевості за власною ініціативою, за умови укладення ними строкового трудового договору.

Отже, для отримання права на пільги, передбачені вищевказаною статтею, особа повинна укласти строковий трудовий договір.

Факт укладення такого договору є предметом доказування у випадку спору між особою і пенсійним органом.

Відповідними доказами може бути трудова книжка, в якій є наявний штамп підприємства про розповсюдження пільг по обчисленню стажу роботи або довідка роботодавця, в якій зазначено про факт роботи за строковим трудовим договором, період на який він був укладений, та розповсюдження на особу пільг по обчисленню стажу роботи на цей період. Наявність лише запису у трудовій книжці про факт роботи в районах Крайньої Півночі не є достатньою підставою для обчислення стажу з урахуванням кратності.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача та довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, ОСОБА_2 приймався та звільнявся з роботи на підставі наказів.

Абзацом першим пункту 5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31 грудня 1987 року № 794/33-82 встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 14 Указу від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року.

Таким чином, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.

Одночасно, слід зазначити, що відповідно до статті 1 Тимчасової угоди від 15.01.1993 між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення громадяни ОСОБА_3, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадянам ОСОБА_3, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі.

Згідно зі статтею 3 Тимчасової угоди при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991р. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами ОСОБА_3. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р.).

Таким чином, вказана Тимчасова угода надає громадянам ОСОБА_3 цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Водночас ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Не йдеться про пільгове обчислення такого стажу й в Законі України "Про пенсійне забезпечення" та Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (далі - Угода від 13 березня 1992 року) закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

При цьому, метою Угоди від 13 березня 1992 року є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.

Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Статтею 3 Угоди від 13 березня 1993 року також передбачено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Відповідно до положень статті 14 Федерального закону Російської Федерації «Про трудові пенсії в Російській Федерації» від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості особам, які проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, збільшується на відповідний районний коефіцієнт, який встановлюється Урядом Російської Федерації залежно від району (місцевості) проживання, на весь період проживання зазначених осіб у цих районах (місцевостях). При переїзді громадян на нове місце проживання в інші райони Крайньої Півночі і прирівняні до них місцевості, в яких встановлено інші районні коефіцієнти, фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості визначається з урахуванням розміру районного коефіцієнта за новим місцем проживання.

При виїзді громадян за межі районів Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостей на нове місце проживання фіксований базовий розмір страхової частини трудової пенсії по старості визначається відповідно до пунктів 2 - 5 цієї статті (тобто без урахування районного коефіцієнта).

Аналогічні положення закріплені і в частині третій ст. 96 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 року №1480-І, відповідно до якої при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Відповідно до ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який введений в дію з 1 січня 1992 року, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Пунктом 2 статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), зокрема, отримувані особою до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), (до 01.07.1998) - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Крім того, наведеними Законами регулюються питання включення заробітку за період страхового стажу, що є відмінним від трудового. Спірний період роботи позивача не є страховим в розумінні "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки набутий не на території України і внески сплачувалися не до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування України, у зв'язку з чим правила щодо обчислення пенсії з урахуванням такого заробітку застосовуються з урахуванням двосторонньої міжнародної угоди, якою є Тимчасова Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем зроблено розрахунок пенсії ОСОБА_2 із врахуванням заробітної плати за період з 01.09.1987 року по 31.12.2011 року згідно довідки від 22.02.2012 №150/2, виданої архівним відділом м. Нягань з документів архівного фонду ТОВ "Інтернефтегазсервіс" та довідки №254 виданої ТОВ "КНГ-Сервіс".

Для призначення пенсії врахований заробіток за період з 01.07.2000 по 31.12.2011. Коефіцієнт заробітку 2,56377. Період заробітку з 01.09.1987 по 31.08.1992, згідно довідки від 18.01.2012 №6-106, виданої Полтавським тампонажним управлінням ПАТ "Укрнафта", включити до розрахунку заробітку недоцільно, оскільки коефіцієнт заробітку з врахуванням зазначеного періоду менший і становить 2,52751.

Крім того, оскільки відомості про стаж та зарплату за період з 03.12.2011 року липень 2017 року в системі персоніфікованого обліку відсутні, даний період не може бути врахований до розрахунку пенсії.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для перерахунку призначеної ОСОБА_2 пенсії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наведено суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (вул. Швейцарська, буд. 26, с. Опішня, Зіньківський район, Полтавська область, 38164, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) до Гадяцького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області (пл. Миру, 12, м.Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 41247075) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 липня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4