Постанова № 75484898, 12.07.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 р. Справа №818/1244/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою до Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якій просив:

- визнати протиправними дії управління ПФУ в м. Шостка щодо відмови про перерахунок основного і додаткового пенсійного забезпечення ОСОБА_2 та їх виплати;

- зобов'язати управління ПФУ в м. Шостка зробити перерахунок основного пенсійного забезпечення ОСОБА_2, у відповідності до ст. 56, 57, 58 Закону № 796-12 і ч.2 ст. 42 Закону № 1058-15 (щорічний, з 1 березня, перерахунок у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати в країні) від моменту призначення пенсії до дня прийняття судового рішення, проводити відповідні виплати в подальшому та провести нарахування недоплачених сум за весь час з 01.01.2007;

- зобов'язати управління ПФУ в м. Шостка зробити перерахунок додаткового пенсійного забезпечення ОСОБА_2 за шкоду заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст. 51 Закону № 796-12 від моменту призначення пенсії до дня прийняття судового рішення, проводити відповідні виплати в подальшому і провести нарахування недоплачених сум за весь час з 01.01.2007;

- зобов'язати управління ПФУ в м. Шостка зробити перерахунок додаткового пенсійного забезпечення ОСОБА_2 за понаднормовий стаж, у відповідності до ч.2 ст. 56 Закону № 796-12 від моменту призначення пенсії до дня прийняття судового рішення, проводити відповідні виплати в подальшому та провести нарахування недоплачених сум за весь час з 01.01.2007;

- зобов'язати управління ПФУ в м. Шостка провести індексацію основного пенсійного забезпечення від моменту призначення пенсії ОСОБА_2 до дня прийняття судового рішення, проводити відповідні індексації в подальшому та провести нарахування недоплачених сум за весь час, відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону № 796- 12, ч. 1 ст.42 Закону № 1058-15, у повній відповідності до Закону України № 491-5 від 06.02.2003 "Про індексацію грошових доходів населення" та "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" № 1078 від 17.07.2003.

У подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та з урахуванням уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправними дії управління ПФУ в м. Шостка щодо відмови в перерахунку основного і додаткового пенсійного забезпечення та їх виплати;

- зобов'язати управління ПФУ в м. Шостка зробити перерахунок основного пенсійного забезпечення з заробітку перебування на ЧАЕС, згідно абз. 5 ст. 57 Закону № 796-12, від моменту призначення пенсії до дня прийняття судового рішення, проводити відповідні виплати в подальшому, провести нарахування недоплачених сум за весь час з 01.01.2007;

- зобов'язати управління ПФУ в м. Шостка зробити перерахунок додаткового пенсійного забезпечення за шкоду заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст. 51 Закону № 796-12 в розмірі 30% від мінімальної пенсії з моменту призначення пенсії до дня прийняття судового рішення, проводити відповідні виплати в подальшому та провести нарахування недоплачених сум за весь час з 01.01.2007;

- зобов'язати управління ПФУ в м. Шостка зробити перерахунок за понаднормовий стаж пенсійного забезпечення, у відповідності до ч.2 ст.56 Закону №796-12, від моменту призначення пенсії до дня прийняття судового рішення, проводити відповідні виплати в подальшому та провести нарахування недоплачених сум за весь час з 01.01.2007.

Також просив допустити негайне виконання постанови в цілому, оскільки всі позовні вимоги базуються на прямих нормах Конституції України.

Окрім того, просив поновити строк звернення до адміністративного суду, якщо суд рахує його пропущеним, на підставі того, що даний адміністративний позов стосується справедливої компенсації, з боку держави, ядерної шкоди заподіяної здоров'ю позивача, яка відповідно до статті VI Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року передбачає строк позовної давності 30 років.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач безпідставно при призначенні йому пенсії не врахував п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки позивач подав заяву на призначення пенсії як ліквідатор наслідків аварії ЧАЕС. Також позивач вказує, що відповідач протиправно зменшив йому розмір додаткового пенсійного забезпечення за шкоду заподіяну здоров'ю, оскільки не врахував рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовної заяви надіслав на адресу суду відзив, у якому зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки пенсія позивача та всі доплати до неї здійснюються у повній відповідності до вимог законодавства.

Ухвалою Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2018 року, справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії передано за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.

Вказана справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду 27 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 28.03.2018 позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків. На виконання зазначеної ухвали позивачем усунуто недоліки та приведено позовну заяву у відповідність до вимог ст. 160 КАС України.

11 квітня 2018 року ухвалою Сумського окружного адміністративного суду позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23 травня 2018 року ухвалою Сумського окружного адміністративного суду, за результатами розгляду поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, а також зважаючи на необхідність дослідження окремих доказів, суд дійшов висновку про необхідність виклику сторін у судове засідання.

У судове засідання 12.07.2018 позивач не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а також всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, встановив наступне.

Відповідно до даних пенсійної справи позивача, яка була досліджена судом у ході судового розгляду встановлено, що з 03.12.2006 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, обчислення якої проведено за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснювалось нарахування, як самої пенсії так і відповідних доплат.

19.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання інформації та проханням здійснити перерахунок додаткової пенсії. У вказаній заяві позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що пенсія виплачується йому як одна сума, він не мав можливості дізнатися про складові своєї пенсії, а тому просив повідомити про складові його пенсії, дати та розміри перерахунку пенсії.

02.01.2018 у відповідь на вказану заяву відповідач надіслав на адресу позивача лист №С-113/1, у якому зазначив, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а розмір додаткової пенсії визначений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 №1 та Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (та подальші бюджети).

29.01.2018 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, у якій зазначив, що при призначенні йому пенсії не були враховані ст.ст. 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та просив надати йому розрахунок його пенсії та здійснити її перерахунок та виплатити різницю.

06.02.2018 у відповідь на вказану заяву, відповідач надіслав на адресу позивача лист №С-10/1, у якому зазначив, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", наведено розрахунок пенсії та повідомлено про перерахунок пенсії 01.10.2017. Окрім того зазначено, що пенсія позивача перерахована та виплачується згідно норм чинного законодавства.

Суд, часткового задовольняючи позовні вимоги позивача, свою позицію обґрунтовує наступним.

Відповідно до заяви про призначення пенсії, яка знаходиться в матеріалах пенсійної справи, судом встановлено, що позивач у вказаній заяві просив призначити йому пенсію за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. До вказаної заяви позивачем були додані усі первинні документи для призначення пенсії.

Згідно до п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи.

Відповідач, в свою чергу, відповідно до матеріалів пенсійної справи в порушення вищевказаної норми не врахував норму Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при визначенні середньомісячного заробітку позивача, хоча відповідно до довідки наданої Центральним архівом Міністерства оборони України від 04.06.1993 №6013, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини №54979 в період з 23.06.1986 по 10.08.1986.

Щодо іншої вимоги позивача, а саме зобов'язати Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зробити перерахунок та виплату додаткового пенсійного забезпечення ОСОБА_2 за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30% від мінімальної пенсії з 02.01.2007, суд зазначає таке. Відповідач, заперечуючи проти задоволення вказаної вимоги зазначає, що позивачу з 03.12.2006 по 01.01.2008 виплачувалась додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю ліквідатору 2 категорії, в подальшому відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" внесено зміни до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме, особам віднесеним до 2 категорії додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю встановлюється в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи викладене, вимоги позивача за період по 31.12.2007 є необґрунтованими, оскільки додаткове пенсійне забезпечення в розмірі 30% від мінімальної пенсії виплачувалось. Стосовно іншого періоду, а саме з 01.01.2008 вимоги позивача є часткового обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.

Статтею 49 Закону №796-12 передбачено, що пенсії особам, віднесеним дот категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 1 ст.51 Закону № 796-XII (у редакції від 09.07.2007) особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону № 796-XII (у редакції Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI), особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зміни, внесені підпунктом 13 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008).

Однак, встановлено, що у 2012 році норми і положення статті 51 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік, згідно із Законом України від 22.12.2011 р. № 4282-VI.

В подальшому встановлено, що у 2013 році норми і положення статті 51 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік, згідно із Законом України від 06.12.2012 р. № 5515-VI.

Крім того, норми і положення статті 51 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, згідно із Законом України від 16.01.2014 р. № 719-VII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 31.07.2014 р. № 1622-VII.

Також встановлено, що норми і положення статті 51 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. № 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. № 80-VIII.

У п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 роз'яснено, що в аспекті конституційного подання положення ч. 2 ст. 95, ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 129 Конституції України, п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу Українита п. 2 ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Так, відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується особам, що належать до категорії 2 у розмірі до прожиткового мінімуму з 01.01.2012 - 15%, а з 01.07.2012 - 18%.

Згідно п. 13 зазначеної вище Постанови (зі змінами, внесеними відповідно постановами Кабінету Міністрів України № 112 від 25.03.2014 року, № 851 від 15.11.2017 року) щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується особам, що належать до категорії 2 у розмірі 170,82 гривні.

Відповідно до положень п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", «Про жертви нацистських переслідувань» і «Про соціальний захист дітей війни», таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що на теперішній час особам, віднесеним до 2 категорії, встановлено розмір додаткової пенсії у фіксованому розмірі, а не у відсотковому відношенні.

Враховуючи те, що позивачу розмір додаткової пенсії обчислений до 01.07.2012 у розмірі - 15% до прожиткового мінімуму, до 01.12.2013 у розмірі - 18%, з 24.04.2014 у фіксованому розмірі - 170,82 грн., суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині нарахування позивачу додаткової пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період після 31.12.2011.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_2 за понаднормовий стаж, у відповідності до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2007, суд вважає вказану вимогу частково обґрунтованою, у зв'язку з наступним.

Як встановлено ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

При цьому, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що особи мають право самостійно обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Позивач фактично обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом, а саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується заявою позивача.

Таким чином, позивачу, якому призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Оскільки позивач просив здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідача не було правових підстав керуватися нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без врахування пільг, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при вирішенні питань правомірності обчислення розміру понаднормового стажу позивача.

Вказана правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17.02.2016 та від 07.07.2016 у справах № 162/820/15-а (К/800/49010/15) та № 162/628/15-а (К/800/41158/15).

Згідно з постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 07 липня 2015 року по справі № 21-727а/15 встановлено право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до 1, 2, 3, 4 категорій потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, але не вище 75 % заробітку. У зв'язку з цим, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ.

Суд, вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, вважає що позивачем не був порушений строк звернення до адміністративного суду, у зв'язку з наступним.

Згідно ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, про порушення своїх прав позивач дізнався з відповідей відповідача на його звернення в рамках досудового врегулювання спору в січні - лютому 2018 року, у той час, як до суду позивач звернувся 19.02.2018, тобто в межах строку звернення до суду.

Позивач на підтвердження відсутності обізнаності порушення прав зазначає, що пенсію він отримував однією сумою без визначення складових.

В свою чергу, відповідачем не надано суду доказів з приводу обізнаності позивача про порушення його прав в період до січня 2018 року.

Стосовно вимоги позивача про здійснення відповідачем виплат в подальшому, суд зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист порушеного права, тобто порушення якого вже відбулося, у зв'язку з чим вимоги позивача в даній частині є передчасними.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про звернення рішення до негайного виконання, оскільки за нормами п.1. ч.1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Враховуючи, що предметом спору є перерахунок пенсії та її складових, тому зазначена вимога позивача не підлягає задоволенню.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 41140, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Депутатська, 1, м. Шостка, Шосткинський район, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 37512104) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Шосткинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови у перерахунку основного і додаткового пенсійного забезпечення ОСОБА_2 та їх виплати, відповідно до заяви від 19.12.2017.

Зобов'язати Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зробити перерахунок та виплату основного пенсійного забезпечення ОСОБА_2, у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 02.01.2007.

Зобов'язати Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зробити перерахунок та виплату додаткового пенсійного забезпечення ОСОБА_2 за шкоду заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30% від мінімальної пенсії з 02.01.2007.

Зобов'язати Шосткинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зробити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_2 за понаднормовий стаж, у відповідності до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 02.01.2007.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 16 липня 2018 року.

Суддя С.М. Глазько