Ухвала суду № 75484744, 25.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття апеляційного провадження

Справа № 822/38/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

25 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Водночас відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 13 квітня 2018 року відповідач повторно подавав апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд. Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про заміну відповідача його правонаступником.

Розглянувши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду встановила, що первісна апеляційна скарга була подана у межах строку встановленого КАС України, у зв'язку з чим ухвалою від 23 квітня 2018 року поновлено апелянту строк звернення до суду з даною апеляційною скаргою та відкрито провадження по справі. Також ухвалою суду від 23 квітня 2018 року задоволено клопотання про заміну відповідача - Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Однак, в матеріалах справи міститься витяг з ЄДРЮОФОП, відповідно до якого з 21 березня 2018 року, Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, припинено як юридичну особу в результаті реорганізації. Також, наявна належним чином оформлена довіреність на представництво інтересів Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ОСОБА_3, який не підписував і не подавав апеляційної скарги, хоча мав для цього всі повноваження.

Подання повторної апеляційної скарги 13 квітня 2018 року від імені органу Пенсійного фонду державну реєстрацію якого припинено вказувало на подання апеляційної скарги особою, яка не мала адміністративної процесуальної дієздатності, а відтак ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року апеляційне провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії було закрито.

Так, за приписами ч.ч. 1, 3 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Аналіз положень вищенаведених норм дає підстави для висновку, що орган державної влади як сторона у справі має право на звернення до суду у разі наявності адміністративної процесуальної правоздатності та адміністративної процесуальної дієздатності.

Також слід зазначити, що закриття апеляційного провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 305 КАС України не позбавляє права на повторне надання апеляційної скарги.

Так, 15.06.2018, на наступний день після винесення ухвали про закриття апеляційного провадження, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року, також, у зв'язку із вищезазначеними обставинами заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, надано оригінал квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 р.).

У Рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це слід вважати як порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У Рішенні у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (Рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року).

Суд має перевірити дотримання вимог Конвенції, переконатись що право доступу до суду не було обмежено таким чином, що нанівець зводиться вся його суть, також, обмеження доступі до суду не буде відповідати ч. 1 ст. 6, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» від 12 липня 2001 року).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає причини пропуску строків звернення до суду поважними, а тому відповідач має право на поновлення строку звернення до суду.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність її вимогам статті 296 КАС України, суд вважає, що вказана апеляційна скарга подана з додержанням вищезазначених вимог, та відсутні перешкоди для постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 296, 300 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

2. Поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року по справі №822/38/18.

3. Зупинити дія рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року по справі №822/38/18.

4. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

5. Надіслати учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.

6. Запропонувати учасникам справи протягом десяти днів з дати отримання ухвали, подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.