
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про зупинення провадження
23 липня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/553/16
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі головуючої судді Хилько Л.І., розглядаючи у порядку підготовчого судового засідання адміністративну справу
за позовом:
Фермерського господарства "Волков В.В." (код - 40262616, адреса: вул. Дімітрова, 19, с.Гнатівка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, 27025)
до відповідача:
Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області в особі Державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації Мороз Яніни Юріївни (код - 04055038, адреса: вул. Незалежності, 112, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область, 27000)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
- ОСОБА_3 (код - НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1);
- ОСОБА_4 (код - НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2);
- Стойкова Леоніда Дмитровича (код - НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_3);
- Селянське (фермерське) господарство Стойкова Леоніда Дмитровича (код - 31715381, адреса: 27000, Кіровоградська область, Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Кірова, 74).
про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо видалення записів №13567833, №13568696 з Державного реєстру прав на нерухоме майно;
- зобов'язати відповідача відновити записи №13567833, №13568696 в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
В підготовче судове засідання призначене на 16.07.2018 року сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження, що відображено у відповідному протоколі судового засідання від 16.07.2018 року (т.4,а.с.83).
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Предметом розгляду даної справи є встановлення правомірності дій Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області в особі Державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації Мороз Яніни Юріївни при вчиненні дій з видалення записів №13567833, №13568696 з Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Дана справа до суду надійшла 18.05.2016 року, 19.05.2016 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі, так як відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), зазначений спір належить до юрисдикції адміністративних судів (т.1,а.с.1).
Представником третьої особи - Стойкова Леоніда Олександровича подано клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що дана справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства (т.4,а.с.8-9).
15.12.2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147-VIII (далі - КАС України).
Згідно до вимог пункту 10 ч. 1 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до положень ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод держава України гарантує кожному право на звернення до суду.
За приписами частини першої статті 55, частини третьої статті 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
З метою реалізації конституційних прав кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, захисту виборчих прав, права на доступ до публічної служби тощо в Україні в системі судів загальної юрисдикції утворено адміністративні суди.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (ст.1 КАС України).
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір, це спір у якому хоча б одна зі сторін здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п.2 ч.1 ст.4 КАС України).
За змістом статті 19 КАС України (в редакції Закону від 03.10.2017р. №2147-VIII), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, серед інших, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів та індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд зауважує, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати також характер спірних правовідносин за захистом яких прав звернулась особа.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Тобто, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним можуть розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовна вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права користування земельною ділянкою), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
При цьому, за змістом пункту 1, 6 частини 1 статті 20 Господарсько-процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, відносяться до юрисдикції господарських судів.
З огляду на вказані законодавчі положення та предмет спору у даній справі, судом встановлено, що' спірні відносини виникли з приводу скасування державної реєстрації договорів оренди землі, а вимоги спрямовані до державного реєстратора є похідними від цього спору та не можуть бути відокремлені від нього.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Ухвалою Великої палати Верховного суду від 11.04.2018 по справі №П/811/1296/17 (адміністративне провадження № К/9901/42625/18), справу №П/811/1296/17 за позовом ОСОБА_8 до державного реєстратора Маловисківської міської ради Кіровоградської області Руденка В.І., Маловисківської міської ради Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дніпромет", товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-2010" та Компанія "FORTRESS OF ANU ASSOCATION LTD.", в особі представника Бородкіна Юрія Михайловича, про визнання неправомірними дій та скасування реєстраційних записів за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2010" на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2017, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.09.2017, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 та касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2018 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2018, ухвалено передати на розгляд до Великої Палати Верховного суду.
Суд вважає, що правовідносини у даній справі і у справі, яка вирішується Верховним Судом є подібними.
Згідно відомостей з офіційного сайту "Судова влада України" про стан розгляду справи, розгляд справи №П/811/1296/17 (адміністративне провадження № К/9901/42625/18) Верховним судом наразі не закінчений та триває.
За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України") суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вирішуючи питання стосовно застосування частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Бендерський проти України" (Заява № 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.
Враховуючи наведене, з метою вірного визначення предметної юрисдикції даного спору та об'єктивного розгляду справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі необхідно зупинити, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України.
З огляду на викладене та керуючись п.5 ч.2 статті 236, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Зупинити провадження у справі №П/811/553/16 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного суду по справі №П/811/1296/17 (адміністративне провадження № К/9901/42625/18).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Пунктом 15.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько
Судове рішення № 75484728, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 23.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № п/811/553/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: