Постанова № 75484652, 24.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 624/166/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Гуцала М.І.

суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 31.05.2018, суддя Попович Т.М., (повний текст складено 31.05.18) по справі № 624/166/18

за позовом ОСОБА_1

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач/ОСОБА_1.) звернувся до Кегичівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС України про визнання протиправною і скасування постанови №0019/80700/18 від 01.03.2018, винесеної стосовно нього Харківською митницею ДФС України у справі про порушення митних правил.

В обґрунтуванням своїх позовних вимог позивач зазначав, що 06.03.2018 ним отримано постанову Харківської митниці ДФС України у справі про порушення митних правил №0019/80700/18 від 01.03.2018 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. З зазначеною постановою він не згоден, вважає її прийнятою в порушення вимог КУпАП та Митного кодексу України, зокрема ч. 1 ст. 467 МК України. Стверджував, що правопорушення є вчиненим на 11-й день після ввезення авто, тобто 01.06.2017, та не є триваючим, а тому стягнення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, могло бути накладене на нього лише до 01.12.2017 року. Отже прийняття постанови 01.03.2018 відбулося після закінчення строку накладення адміністративного стягнення. Крім того, зазначає, що протокол був складений відповідачем за його відсутності, у той час, як Митним кодексом України та КУпАП не передбачено випадків складення протоколу у відсутності такої особи. Він жодним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, як встановлено ст. 526 МК України. Документи, які згадані у постанові (листи Харківської митниці ДФС від 28.11.2017 №7926/20/20-70-20-04; від 14.12.2017 №8443/20/20-70-20-04; протокол про порушення митних правил №0019/80700/18; лист митниці від 24.01.2018 №646/00-5/20-70-20-02) він не отримував, таким чином не знав і не міг знати про те, що стосовно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення. В порушення ст. 498 МК України він не був присутній при складанні адміністративного протоколу, розгляд якої відбувався без його участі, відповідно, його конституційні права на захист та права, встановлені ст. 498 МК України були порушені. Положеннями ст. 486 Митного кодексу України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким порушенням. Вважає, що відповідач протиправно позбавив його встановлених ст. 498 МК України процесуальних прав, права на захист, встановленого Конституцією України, відповідачем порушений порядок провадження по справі - ст. ст. 494,498,526 МК України.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області 31.05.2018 адміністративний позов було залишено без задоволення.

З даним рішенням позивач не погодився та оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі стверджує, що судом першої інстанції при прийняті судового рішення було порушено норми матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі, визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0019/80700/18 01.03.2018, винесеною Харківською митницею ДФС, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 470 ч. 3 Митного кодексу України.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибної думки про те, що вказане правопорушення є триваючим, адже воно є виявленим на певну календарну дату (01.06.2018). Відповідно строки накладення адміністративного стягнення на позивача за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, на момент винесення спірної постанови закінчилися, а тому вона є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Також, посилається на те, що відповідачем порушені норми права ст. ст. 486, 494, 498 та 526 МК України, при розгляді справи в адміністративному порядку. Зазначає про відсутність підтверджень отримання позивачем документів направлених відповідачем.

В судовому засіданні позивач участі не брав, направивши заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з занятістю його адвоката у іншому судовому засіданні в місті Києві. Таке клопотання позивача було залишено колегією суддів без задоволення, з огляду на положення ч. 5 ст. 286 КАС України, якими визначені стислі строки апеляційного перегляду справи, та особливості розгляду такої категорії справ, передбачених ч. 3 ст. 268 КАС України, щодо відсутності перешкод для розгляду у разі неприбуття до суду апеляційної інстанції учасника справи.

Відповідачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивований тим, що в діях позивача вбачається перевищення встановленого ст. 95 МК України строку транзитного перевезення більше ніж на десять діб. Також зазначає, що відповідачем не були порушені права позивача на участь у провадженні та розгляді справи, а навпаки вжиті всі заходи спрямовані на забезпечення реалізації такого права особи правопорушника. Вважає доводи позивача безпідставними стосовно того, що правопорушення, передбачене ст. 470 МК України не відноситься до триваючих правопорушень.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 21.05.2017 ОСОБА_1 через ВМО №2 пункту пропуску «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС було ввезено на митну територію України автомобіль «CITROEN C5», реєстраційний номер: JSU614 (країна реєстрації Литва), VIN: НОМЕР_1 в митному режимі «транзит», з терміном вивезення транспортного засобу до 31.05.2017 включно, що підтверджується витягом АСМО «Інспектор» (а.с.87-88), та наданими ОСОБА_1 документами для митного оформлення зазначеного транспортного засобу: копія паспорту на ім'я позивача; копія довіреності, виданої Компанією МВ «Baltikos Servisas» на ім'я ОСОБА_1; копія митної декларації (а.с.94-97).

Відповідно до копії «Митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності», поданої ОСОБА_1 21.05.2017 до Чернігівської митниці ДФС, в розділі: «Для службових позначок» міститься рукописний текст та особистий підпис ОСОБА_1: «автомобіль ввезений в режимі транзиту. Із статтею Митного кодексу України 95 ознайомлений» (а.с.97, 97 звор. стор).

22.11.2017 на ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол БР №226094 за ст.124 КУпАП, що підтверджується копією рапорту інспектора ПП роти 2 батальйону 1 УПП у м. Харкові А.С.Чуприна від 22.11.2017 (а.с.77).

Для надання підтверджуючих документів, з'ясування обставин справи на адресу ОСОБА_1 були направлені: рекомендовані листи Харківської митниці ДФС, повістка, з повідомленнями про вручення № 7926/20/20-70-20-04 від 28.11.2017, №8443/20/20-70-20-04 від 14.12.2017, №646/00-5/20-70-20-02 від 24.01.2018, які були отримані ОСОБА_1 відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення - 01.12.2017, 19.12.2017, 30.01.2018, (а.с.82,86,99).

04.01.2018 відносно ОСОБА_3 було складено протокол про порушення митних правил. Розгляд справи про порушення митних правил за вказаним протоколом було призначено на 01.03.2018 о 15:00 год. Примірник протоколу про порушення митних правил було направлено ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням №73/00-5/20-70-20-04, який відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було отримано ОСОБА_3 11.01.2018 (а.с.71-73).

01.03.20018 відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення за відсутності позивача, оскільки позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи до Харківської митниці не з'явився, не надав клопотання про відкладення розгляду справи. Постановою в справі про порушення митних правил №0019/80700/18 від 01.03.2018, яка отримана позивачем 06.03.2018, ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.(а.с.64-66).

Залишаючи адміністративний позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку. Оскільки позивач ввіз транспортний засіб на митну територію України в режимі транзиту 21.05.2017, кінцевим терміном його вивезення за межі митної території України є 31.05.2017, однак позивачем такий обов'язок виконаний не був. Митним органом таке правопорушення виявлено 22.11.2017, при цьому постанова про порушення митних правил винесена відповідачем 01.03.2018, тобто в межах шестимісячного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України передбачено, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 93 Митного кодексу України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 95 Митного кодексу України, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: - для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Статтею 467 Митного кодексу України передбачені строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил: - якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Згідно ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Згідно ст. 488 Митного кодексу України, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Статтею 489 Митного кодексу України передбачені обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил: - посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.12 Розділу 2 «Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 №566: У разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.

Відповідно до п.4 Розділу 3 «Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 №566: Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі щодо обставин справи та порушення відповідачем норм права при визначенні строку давності притягнення до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на таке.

За висновком митного органу, позивач 21.05.2017 ввіз транспортний засіб на митну територію України в митному режимі «транзит» та підтвердження неможливості його доставки до митного органу позивач не надав, а тому перевищив строк транзитного перевезення, встановлений статтею 95 Митного кодексу України.

З метою з'ясування причин не вивезення транспортного засобу у строки встановлені законодавством, відповідачем було повідомлено позивача про необхідність прибуття до УПМП Харківської митниці ДФС для надання підтверджуючих документів, з'ясування обставин справи рекомендованим листом Харківської митниці ДФС з повідомленням про вручення № 7926/20/20-70-20-04 від 28.11.2017 (а.с. 79-81). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вищевказаний лист було отримано позивачем 01.12.2017(а.с. 82). На цей виклик митниці ОСОБА_1 не з'явився, тому рекомендованим листом з повідомленням від 14.12.2017 № 8443/20/20-70-20-04 (а.с. 83-85), відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист отриманий ОСОБА_1 19.12.2017 (а.с.86). Харківська митниця ДФС повторно запропонувала ОСОБА_1 з'явитись о 11.00 год. 21.12.2017. Однак ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС не прибув та не надав жодних пояснень стосовно порушення строку транзитного перевезення, який встановлений ст. 95 МК України.

Таким чином, виявлення правопорушення, скоєного позивачем, відбулося за наслідками вищезазначеного листування у листопаді 2017 року, що зумовлює відповідний відлік 6-місячного строку притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі 456/1679/16-а.

Відповідно до даних АСМО «Інспектор» (а.с. 89) на момент складання протоколу факт перетину вищевказаним транспортним засобом митного кордону України в напрямку виїзду за межі митної території України не зафіксований, що підтверджує факт порушення митних правил, передбачених ч. З ст. 470 МК України ОСОБА_3.

Враховуючи вищевикладене, за даним фактом 04.01.2018 відносно ОСОБА_3 було складено протокол про порушення митних правил № 0019/80700/18 (а.с. 67-70). Розгляд справи про порушення митних правил за вказаним протоколом призначено на 01.03.2018 о 15.00. Примірник протоколу про порушення митних правил було направлено ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням № 73/00-5/20-70-20-04 від 05.01.2018, який відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було отримано ОСОБА_3 11.01.2018 (а.с. 73). Листом (повістка) Харківської митниці ДФС № 646/00-5/20-70-20-02 від 24.01.2018 ОСОБА_3 повідомлено про необхідність прибути до УПМП Харківської митниці ДФС 09.02.2018 о 10.00 для опитування. Незважаючи на те, що вищевказаний лист, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було отримано ОСОБА_3 30.01.2018 (а.с. 99), до Харківської митниці ДФС він не з'явився.

Також матеріалами справи підтверджено, що відповідачем направлено було ОСОБА_1 постанову про порушення митних правил № 0019/80700/18 від 01.03.2018, яка відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було отримано ОСОБА_3 06.03.2018 (а.с. 66).

Доводи апеляційної скарги про отримання ним інших документів, ніж ті, які зазначаються у повідомленні про вручення поштового відправлення, визнаються колегією суддів необгрунтованими, оскільки не підтвердженні жодним належним доказом таких обставин, а є лише власним ствердженням особи, яка незгодна з притягненням її до адміністративної відповідальності. При цьому колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 20.06.2018 року у справі № 820/1186/17.

Суд погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, притягнення до відповідальності за вчинення якого відповідачем було здійснено з дотриманням встановленої процедури розгляду.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил регламентовано главою 69 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Посилання митного органу на те, що саме протокол про порушення митних правил є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення порушення митних правил, і складається відповідною посадовою особою невідкладно у випадку виявлення правопорушення є правильним, разом з тим оцінюючі спірні відносини суд апеляційної інстанції зазначає, що в момент виклику позивача 12.11.2015для надання відповідних пояснень митним органом вже було виявлене порушення митних правил, про що зазначено у відповідному листі, скерованому позивачу, оскільки його викликано саме з метою вирішення питання про складення протоколу про порушення митних правил та повідомлено про те, що у разі його неявки протокол буде складено відповідно до Митного кодексу України без його участі, були наявними всі обставини для його складання.

Таким чином, момент виявлення адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачу, та його фіксування в результаті проведених контрольно-з'ясувальних заходів, спрямованих на встановлення обставин справи про порушення митних правил, є двома різними юридичними фактами.

Отже, варто зазначити, що відповідачем були здійснені всі заходи на забезпечення прав особи правопорушника.

Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно порушення відповідачем ст. 498 МК України, при розгляді справи в адміністративному порядку.

Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до положень статті 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 488 Митного кодексу України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до статті 491 Митного кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За правилами статті 498 Митного кодексу України прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення є правом, а не обов'язком особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Така особа зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами.

Згідно із статтею 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

З наведеного вбачається, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, положення Митного кодексу України містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень. Одним із таких застережень є обов'язок особи добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами, тобто утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, у тому числі з метою спливу строків накладення адміністративного стягнення.

Викладені у апеляційній скарзі доводи про порушення відповідачем права на особисту участь позивача при розгляді справи про порушення митних правил, за встановлених обставин неодноразового повідомлення про місце і час розгляду справи та його перенесення, а також відсутності доказів неможливості прибуття у призначений для розгляду справи час, не свідчать про порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності та незаконність накладення стягнення за вчинене порушення.

Таким чином, розгляд відповідачем справи про порушення митних правил за відсутності позивача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, не є порушенням передбаченої законодавством процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14.02.2018 у справі № 756/15580/16-а.

Враховуючи встановлені судом обставини перевищення десятиденного строку доставки транспортного засобу, визначеного статтею 95 Митного кодексу України, та їх неспростування позивачем, правильним є висновок суду першої інстанцій про порушенням ним митних правил та провомірність притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі частини 3 статті 470 Митного кодексу України.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 229, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 31.05.2018 по справі № 624/166/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя М.І. ГуцалСудді Л.О. Донець А.П. Бенедик

Повний текст постанови складено 24.07.2018.