Ухвала суду № 75484605, 10.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 липня 2018 року м. Київ № 810/2067/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання -Бровчук Ю.В.,

за відсутності сторін та їхніх представників,

відкривши судове засідання в адміністративній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шамраївський цукор" до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами про зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних.

Ухвалою суду від 26.04.2018 р. було відкрито загальне провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні. Відповідно до п. 4 ухвали про відкриття провадження у справі, явка позивача у судове засідання, визнана обов'язковою.

Натомість позивач, повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи 13.06.2018 р. та 10.07.2018 р. до суду не прибув, подавши клопотання аналогічного змісту про накладку справ та його задіяність у іншому суді.

Дослідивши доводи клопотань та матеріали адміністративної справи, суд вважає за необхідне залишити подану позовну заяву без розгляду з огляду на таке:

частиною 1 ст.2 КАСУ передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

За приписами ч.1 ст.42 КАСУ до складу учасників справи віднесено сторони та третіх осіб. Сторонами в адміністративному процесі визнаються позивач і відповідач, - ч.1 ст.46 КАСУ.

На підставі ч.5 ст.44 КАСУ на учасників справи Кодексом покладений обов'язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За правилами ч.1 ст.60 КАСУ представник учасника справи має такі самі обов'язки, як і учасник.

Статтею 205 КАСУ врегульовано питання розгляду справи у випадку неявки у судове засідання сторін та їхніх представників за умови належного повідомлення їх судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Так, ч.2 цієї статті Кодексу охоплюються вичерпні підстави для відкладення розгляду справи, а ч.3 передбачені наслідки неявки учасника справи або його представника у судове засідання, за умови їх належного повідомлення про дату проведення судового розгляду.

Аналіз положень ст.205 КАСУ свідчить, що за загальним правилом неявка учасників справи не є перешкодою для прийняття рішення, за виключенням випадку, коли явка сторони у судове засідання визнана судом обов'язковою..

Відповідно до ч.2 ст.6 КАСУ при вирішенні справи суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а на підставі ч.5 ст.7 КАСУ інші правила міжнародних договорів ніж ті, які визначені національним законодавством.

У даній справі позивач у судове засідання повторно не з'явився, про дату та місце розгляду справи, був повідомлений судом належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача подавсуду два аналогічних клопотання про розгляд справи за його відсутності у зв'язку з участю в іншому судовому процесі, при наявній ухвалі суду від 26.04.2018 р., якою його явка визнана обов'язковою.

При цьому, суд наголошує, що розгляд адміністративної справи не може бути поставлено в залежність від зайнятості представника позивача та звертає увагу на те, що позивач як суб'єкт звернення до суду повинен проявляти зацікавленість у якнайшвидшому вирішенні спору. У випадку виникнення об'єктивних причин неможливості здійснення представницьких функцій в обсягах та на умовах, передбачених законом, позивач

повинен забезпечити у судове засідання явку іншого представника.

Відносно визнання поважності причин неявки представника до судового засідання, то обов’язок суду полягає лише у перевірці їх поважності. При встановлені поважності причин неявки учасника або його представника допускається відкладення розгляду справи. Чинне законодавство не містить переліку таких причин або обставин, а отже, їх визначення залишається на розсуд суду. На практиці поважними причинами визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно здійснювати процесуальні дії. До таких відноситься хвороба, перебування на військовій службі, тощо. Одночасно, слід зауважити, що суд не зобов'язаний з'ясовувати причини неявки належно сповіщеного представника, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати належні докази поважності неявки покладений на сторону спору.

Така причина неявки до суду як задіяність у іншому судовому процесі не може бути визнана судом поважною, адже ніщо не заважало позивачу направити до суду для здійснення представницьких функцій іншу особу.

Отже, позивач, будучи належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилися. Неявка до суду з причин, вказаних у клопотаннях суд не визнає поважними.

При цьому, розгляд справи без участі позивача суд вважає перешкодою для ухвалення рішення, оскільки існує необхідність в опитуванні останнього з приводу обставин справи та поданої позовної заяви.

Статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією. Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції). Таким чином, Європейський Суд запровадженням практики нерозгляду заяв продемонстрував необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб'єктів звернення.

Також ЕСПЛ у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки".

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАСУ. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Ухвалюючи конституційні зміни в частині правосуддя та, реформуючи судову систему законодавець послідовно імплементує в національне право України нові підходи розгляду судових справ, започатковані та реалізовані Європейським судом з прав людини. Вказане відповідає реаліям сьогодення з урахуванням орієнтованості України на європейські цінності та демократичні засади побудови держави.

Згідно ч.3 ст.45 КАСУ якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, дії, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Встановлення факту зловживання позивачем своїми процесуальними правами для застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.45 КАСУ, суд поставив в залежність від таких обставин: належне, відповідно до встановленого процесуальними нормами порядку, повідомлення особи, яка не з'явилась в судове засідання, про час і місце розгляду справи; поважність причини неявки; наявність заяви від позивача про розгляд справи за його відсутності; повідомлення суд про причини неприбуття для участі у судовому розгляді.

Позивач, як ініціатор звернення повинен з'являтися до суду за викликом, у даному випадку мав реальну можливість прибути на слухання 10.07.2018 р. та виконати покладений на нього ст. 44 КАСУ обов'язок сприяти суду своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу, проте цього не зробив.

Приймаючи до уваги вказане, а також викладені у мотивувальній частині ухвали висновки, суд вважає, що позивач допустив зловживання своїми процесуальними правами, що суперечить завданням адміністративного судочинства.

Переслідуючи мету дисциплінування сторін при користування ними своїми правами, з метою протидії проявам зловживання ними, застосовуючи збалансований підхід розумної пропорційності заходу, що вживається, суд залишає подану заяву без розгляду.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 42, 44-45, 60, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Шамраївський цукор" до Державної фіскальної служби Украхїни про зобов'язання вчинити певні дії, -залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.