Постанова № 75484439, 19.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4217/18Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Хобор Р.Б., Іщук Л.П.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Галактика» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року (ухвалене головуючим-суддею Мартиць О.І., час ухвалення судового рішення 11 год 28 хв у м. Тернополі, час складання повного судового рішення 18 квітня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Тернопільської філії комунального підприємства «Центр реєстрації права» Корецької районної ради Рівненської області Чушенка Юрія Євгеновича (за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - приватного малого підприємства «Галактика», Тернопільської міської ради) про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 04.12.2017 (10:17:20) індексний номер рішення 38492691, скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 04.12.2017 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на автостоянку № 100, загальною площею 23,2 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 171057861101) (нежитлове приміщення в багатоквартирному житловому будинку : Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Гловацького Я, 3А), вчиненого відповідачем та скасувати запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про вчинення реєстраційної дії щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказане майно, вчиненого відповідачем на підставі рішення № 38492691 від 04.12.2017.

В обґрунтування позову зазначає, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваних рішень та вчинення дій, оскільки реєстраційна дія проведена за заявою неналежної особи, зокрема, приватного малого підприємства «Галактика» (далі - ПМП «Галактика»), яке не є власником, іншим правонабувачем, стороною правочину. Документи, які підтверджують набуття нею права власності не скасовані.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПМП «Галактика» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 по справі № 819/2341/17 та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що державну реєстрацію права власності за позивачем на автостоянку було проведено на підставі договорів оренди між ОК ЖБК «Гловацького, 3А» та Тернопільською міською радою, які були визнані недійсними на підставі судових рішень. У зв'язку з чим, відповідачем, з урахуванням виправлених технічних помилок, було прийнято спірне рішення.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу, представника позивача Цимбалюк О.Д., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржуване судове рішення скасуванню повністю з прийняттям постанови та закриттям провадження по справі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 03.10.2013 державним реєстратором Тернопільського міського управління юстиції Сагайдак І.В. на підставі рішення № 6389514 від 03.10.2013 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності, форма власності : приватна, розмір частки : 1/1 на об'єкт нерухомого майна : автостоянку № 100, загальною площею 23,2 кв.м, за адресою : АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 2712469, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 171057861101), підстава виникнення права власності : свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 10237923 від 03.10.2013.

10.02.2017 державним реєстратором Чушенком Ю.Є. на підставі рішення № 33801186 від 10.02.2017 до реєстру було внесено запис про припинення права власності ОСОБА_1 на автостоянку № 100, загальною площею 23,2 кв.м, за адресою : АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 171057861101) (нежитлове приміщення в багатоквартирному житловому будинку : АДРЕСА_1), підставою прийняття такого рішення стала постанова Тернопільського окружного адміністративного суду № 819/1114/15-а від 21.05.2015, рішення Господарського суду Тернопільської області № 10/20/5022-713/2012 від 08.02.2013, рішення Господарського суду Тернопільської області № 921/1254/13-г/6 від 30.01.2014.

04.12.2017 підписант ПМП «Галактика» Цимбалюк О.Д. звернувся до державного реєстратора Чушенка Ю.Є. із заявою, у якій зазначив, що при прийнятті рішення № 33801186 від 10.02.2017 державним реєстратором було допущено помилку - внесено запис про припинення права власності ОСОБА_1 на автостоянку № 100, загальною площею 23,2 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 171057861101, однак відповідно до вимог ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Цимбалюк О.Д. звертався до державного реєстратора із заявою про внесення запису до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав на вказане майно та з урахуванням наведеного просив виправити помилку та скасувати його державну реєстрацію права власності ОСОБА_1

04.12.2017 державним реєстратором Чушенком Ю.Є. було прийнято рішення №38492691, яким скасовано реєстраційну дію - запис від 10.02.2017 щодо припинення права власності ОСОБА_1 на автостоянку №100, загальною площею 23,2 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 171057861101); скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на автостоянку № 100, загальною площею 23,2 кв.м, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 171057861101) та скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану автостоянку.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що судові рішення, на підставі яких Державним реєстратором було прийняте оспорюване рішення, не підтверджують припинення права власності позивача на автостоянку. Крім того, суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що ПМП «Галактика» не є належним заявником, що є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що до таких суд прийшов з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Згідно ч.3 ст.3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За визначенням п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Частинами першою - другою статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Вказані положення Цивільного кодексу України кореспондуються із нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до частини 3 статті 3 якого, права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, законодавчо встановлено, що речові права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації. З аналізу положень Цивільного кодексу та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вбачається, що з державною реєстрацію права власності законодавець пов'язує і момент виникнення прав на таке нерухоме майно.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.391 ЦК України).

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства при вирішенні питання юрисдикції та визначення підсудності цивільних справ у постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 надано роз'яснення, відповідно до яких право власності на майно та його захист регулюються цивільним законодавством і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК), такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень) (п.26).

Таким чином, в контексті конкретних обставин справи та зумовленого ними нормативно-правового регулювання відносин, що склалося між його суб'єктами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оспорюваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема, про право власності на автостоянку, оскільки ПМП «Галактика» являється землекористувачем земельної ділянки, на якому вона розміщена, а тому даний спір не носить публічно-правовий характер, що виключає їх розгляд у порядку адміністративного судочинства.

При цьому, позовні вимоги ОСОБА_1 безпосередньо стосуються її майнових інтересів, а тому даний спір не носить публічно-правовий характер та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. При цьому, рішення про закриття справи не обмежує сторони у реалізації захисту свого речового права в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 319 КАС України передбачено, що за наявності підстав, встановлених, зокрема, статтею 238 цього Кодексу, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку, а провадження у справі закриттю у відповідній частині.

Таким чином, беручи до уваги наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, помилково вважаючи, що такі мають ознаки публічно-правового характеру.

Керуючись ст.ст. 238, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Галактика» задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року по справі № 819/2341/17 скасувати та прийняти постанову, відповідно до якої провадження по справі - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді Л. П. Іщук Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 24.07.2018.