Постанова № 75484346, 24.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8229/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року, суддя Шрамко Ю.Т., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо несвоєчасного відшкодування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленої в податкових деклараціях за лютий-травень 2014 року та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені за несвоєчасне відшкодування суми ПДВ у розмірі 507652,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задовольнні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" зареєстровано як юридичну особу 14.07.1997 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником ПДВ.

Відповідно до п. 200.1, п.п. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті ПК України, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальниками таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На виконання вимог зазначених положень ПК України, позивачем до податкового органу подано наступні податкову декларацію з ПДВ:

- у березні 2014 подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2014 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображалася у податковій декларації за лютий 2014 рроку, у сумі 4075320,00 грн., граничний термін відшкодування - 17.04.2014 року;

- у квітні 2014 року подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображалася у податковій декларації за березень 2014 року, у сумі 2661404,00 грн., граничний термін відшкодування - 19.05.2014 року;

- у травні 2014 року подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2014 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображалася у податковій декларації за квітень 2014 року, у сумі 2116676,00 грн., граничний термін відшкодування - 17.06.2014 року;

- у червні 2014 року подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2014 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображалася у податковій декларації за травень 2014 року, у сумі 4281811,00 грн., граничний термін відшкодування - 18.07.2014 року.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та дана обставина підтверджується матеріалами справи, бюджетне відшкодування ПДВ здійснено з порушенням законодавчо визначеного строку, а саме тільки 29.08.2014 року та 28.11.2014 року.

За змістом підпункту 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, які настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Пунктом 200.11 ст.200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно п.200.13 ст.200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Отже, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.200.7 ст.200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а протягом наступних п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Пунктом 200.23 ст.200 ПК України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Станом на час виникнення спірних правовідносин механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №39 від 17.01.2011 року.

Відповідно до п. 6 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із п. 7, п. 8 Порядку №39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до п. 9 Порядку №39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, за правилами Порядку №39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов'язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Як встановлено судом, перерахування бюджетного відшкодування з ПДВ позивачу за лютий-травень 2014 року не було здійснено у визначені чинним законодавством строки, тоді як висновки про суми відшкодування ПДВ від 28.08.2014 року та від 26.11.2014 року органом казначейства опрацьовані та оплачені 29.08.2014 року та 28.11.2014 року.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, неподання контролюючим органом у визначений нормами законодавства строк після закінчення перевірок до органу казначейства висновків із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, є підставою для пред'явлення вимоги про стягнення пені.

Розмір та розрахунок пені у сумі 507652,00 грн. на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, яка розрахована позивачем у позові, відповідачі в ході розгляду справи не оспорювали та не спростували.

Також податковий орган не заперечує сам факт пропущення встановленого ПК України строку для подання до органу казначейства висновків про суми бюджетного відшкодування.

Розрахунки пені відповідно положень п. 200.23 ст. 200 ПК України, наступні.

Облікова ставка Національного банку України у період із: 15.04.2014 року становила 9,5%; 17.07.2014 року. - 12,5%; 13.11.2014 року - 14,0%.

Отже, за наслідками порушення строків відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" ПДВ, з Державного бюджету України підлягає стягненню пеня, а саме по деклараціях:

1) по декларації за лютий 2014 року заявлено до відшкодування 4 075 320 грн., (період прострочення 17.04.2014 року - 29.08.2014 року):

- 9,5 % (облікова ставка НБУ з 15.04.2014 року по 17.07.2014 року ) х 120 % = 11,4%: 365 днів = 0,0312 (за кожен день прострочення) х 91 днів (прострочка з 17.04.2014 року по 17.07.2014 року) х 4 075 320 грн. ( сума заборгованості):100= 115 706 грн.

- 12,5 % (облікова ставка НБУ з 17.07.2014 року по 29.07.2014 року ) х 120 % = 15%: 365 днів = 0.0410 (за кожен день прострочення) х 43 днів (прострочка з 17.04.2014 року по 17.07.2014 року) х 4 075 320 грн. ( сума заборгованості): 100= 40 753 грн.

Всього пеня за період прострочення з 17.04.2014 року по 29.08.2014 року складає- 156 459 грн.

2) по декларації за березень 2014 року заявлено до відшкодування 2 661 404 грн., (період прострочення 19.05.2014 року - 29.08.2014 року):

- 9,5 % (облікова ставка НБУ з 15.04.2014 року по 17.07.2014 року ) х 120 % = 11,4 % : 365 днів = *,0312 (за кожен день прострочення) х 59 днів (прострочка з 19.05.2014 року по 17.07.2014 року) х 2 661 104 грн. ( сума заборгованості): 100= 48 991 грн.

- 12,5 % (облікова ставка НБУ з 17.07.2014 року по 29.07.2014 року ) х 120 % = 15 % : 365 днів = 0,0410 (за кожен день прострочення) х 43 днів (прострочка з 17.04.2014 року по 17.07.2014 року) х 2661,404 грн. ( сума заборгованості): 100= 46 920 грн.

Всього пеня за період прострочення з 19.05.2014 року по 29.08.2014 року складає - 95 911 грн.

3) по декларації за квітень 2014 року заявлено до відшкодування 2 116 676 грн., з (період прострочення 17.06.2014 року - 29.08.2014 року):

- 9,5 % (облікова ставка НБУ з 15.04.2014 року по 17.07.2014 року ) х 120 % = 11,4 % : 365 днів = 0,0312 (за кожен день прострочення) х 30 днів (прострочка з 17.06.2014 року по 17.07.2014 року) х 2 116 676 грн. ( сума заборгованості): 100= 19 812 грн.

- 12,5 % (облікова ставка НБУ з 17.07.2014 року по 29.07.2014 року ) х 120 % = 15 % : 365 днів = 0,0410 (за кожен день прострочення) х 43 днів (прострочка з 17.04.2014 року по 17.07.2014 року) х 2 116 676 грн. ( сума заборгованості): 100= 37 316 грн.

Всього пеня за період прострочення з 19.05.2014 року по 29.08.2014 року складає - 57 128 грн.

4) по декларації за травень 2014 року заявлено до відшкодування 4 281 811 грн., (період прострочення 18.07.2014 року - 28.11.2014 року):

- 12,5 % (облікова ставка НБУ з 17.07.2014 року по 12.11.2014 року ) х 120 % = 15 % : 365 днів = 0,0410 (за кожен день прострочення) х 104 днів (прострочка з 18.07.2014 року по 12.11.2014 року) х 4 281 811 грн. (сума заборгованості): 100= 182 576 грн.

- 14 % (облікова ставка НБУ з 13.11.2014 року по 06.02.2015 року ) х 120 % = 16,8 % : 365 днів = 0,0460 (за кожен день прострочення) х 16 днів (прострочка з 13.11.2014 року по 28.11.2014 року) х 2 116 676 грн. ( сума заборгованості): 100= 15 578 грн.

Всього пеня за період прострочення з 19.05.2014 року по 29.08.2014 року складає - 198 154 грн.

Відтак, враховуючи, що судом першої інстанції вірно проведено арифметичні розрахунки розміру пені, позивач та відповідачі щодо обрахованих сум не заперечували, а відтак, суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до вимог чинного законодавства, зазначивши в резолютивній частині точну суму, що підлягає відшкодуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест", оскільки позов є обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Пилипенко О.Є.

Повний текст виготовлено: 25 липня 2018 року.