Постанова № 75484101, 18.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/19242/16 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Андрієнко Н.А.,

за участю:

представника позивача: Григор'євої Н.В.,

представника відповідача: Суховій О.В.,

представника третьої особи: Філімончук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа: Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року, -

У с т а н о в и в:

ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» звернулося у суд із позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому просило визнати нечинним наказ від 20.05.2016 № 855 в частині застосування до нього спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування ЗЕД на території України та зобов'язати відповідача скасувати дію спеціальної санкції, застосованої вказаним наказом.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що не допускав порушення валютного законодавства, зокрема, ним дотримано строки здійснення розрахунків в іноземній валюті за договором, заборгованість відсутня, а зобов'язання припинені.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року позов задоволено частково - скасовано оспорюваний наказ, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду умотивовано тим, що судовими рішеннями у іншій справі спростовані висновки акта планової перевірки в частині порушення позивачем нормативно - правових актів, які стали підставою для звернення Державної фіскальної служби з поданням до Міністерства економічного розвитку та торгівлі про застосування до позивача спеціальної санкції.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та винести нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що подання ДФС за формою і змістом повністю відповідало вимогам чинного законодавства, а у Мінекономрозвитку відсутні повноваження перевіряти зазначені у подані порушення, тому підстави для незастосування до позивача спеціальної санкції були відсутні. Окрім того, відповідач вказує на те, що позивачем не надано підтверджуючих документів, які б свідчили про усунення порушення ст. 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.04.2016 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі надійшло подання Державної фіскальної служби від 25.04.2016 № 7135/5/99-99-14-06-16 «Про застосування спеціальних санкцій», у якому запропоновано застосувати спеціальні санкції згідно зі статтею 37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» до 54 українських суб'єктів господарської діяльності, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, у тому числі й до ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП».

20.05.2016 Міністерством економічного розвитку і торгівлі прийнято наказ № 855 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України», яким застосовано спеціальну санкцію до ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» за порушення статті 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (пункт 9 Додатку до наказу від 20.05.2016 № 855).

Уважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 37 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції: накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України; застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій; тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Згідно частини 10 статті 37 Закону якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).

З матеріалів справи убачається, що вказане подання контролюючим органом направлено на підставі того, що актом документальної планової перевірки зафіксовано порушення ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» статті 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статті 1 Указу Президента від 16 листопада 1997 року № 1246/97 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами».

Разом із тим, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 у справі № 903/917/16, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, визнано протиправними і скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 12 лютого 2016 року №0000142202.

Указаними судовими рішеннями установлено, що відповідно до договору про переведення боргу від 08 жовтня 2014 року компанія "SPANTON INVESTMENT LIMITED" перевела свої зобов'язання за договором комісії від 28 березня 2011 року в розмірі 24 176 103,39 дол. США на компанію "THORNBY TRADING LIMITED", у зв'язку з чим дебіторська заборгованість компанії "SPANTON INVESTMENT LIMITED" перед позивачем була погашена в повному обсязі. Зважаючи на наявність взаємної заборгованості між позивачем та компанією "THORNBY TRADING LIMITED", так як позивач мав зобов'язання перед компанією "THORNBY TRADING LIMITED" на суму 24 176 967,90дол. США за Угодою про позику в іноземній валюті від 22 квітня 2011 року №22-04-11, між ними був укладений договір від 27 жовтня 2014 року про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог в сумі 24 176 103,39дол.США.

При цьому, досліджуючи наявність у діях ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» порушення вимог валютного законодавства під час зарахування зустрічних вимог, суди установили, залік однорідних вимог, виконання зобов'язань, а також виникнення таких обставин до закінчення визначеного в статті 1 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" терміну, тому резидент не може нести відповідальність, передбачену статтею 4 цього Закону. Також, судами установлено, що висновки контроллючого органу про порушення позивачем строків розрахунків в іноземній валюті за Договором комісії від 28.03.2011 року не знайшли свого підтвердження, на підставі чого податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2016 року № 0000142202 про нарахування ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» суми грошового зобов'язання у розмірі 41 508 689 грн. 67 коп. за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності скасовано.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, оскільки судовими рішеннями у справі № 803/917/16 спростовані висновки акта планової перевірки в частині порушення позивачем статті 2 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", статті 1 Указу Президента від 16 листопада 1997 року № 1246/97 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", які стали підставою для звернення Державної фіскальної служби України з поданням до відповідача про застосування до позивача спеціальної санкції, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для скасування спірного наказу в частині застосування спеціальної санкції до ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП».

Не заслуговують на увагу покликання апелянта на те, що подання ДФС за формою і змістом повністю відповідало вимогам законодавства, а також на те, що позивачем не надано підтверджуючих документів, які б свідчили про усунення порушення ст. 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», позаяк такі спростовуються судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини 1 статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя - доповідачЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Кузьмишина суддяО.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 23 липня 2018 року.)