Постанова № 75484011, 17.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/355/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Гуцала М.І.

суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення суддя Заічко О.В., Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 (повний текст рішення складено 15.05.2018) по справі № 820/355/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області третя особа - Високопільська сільська рада Валківського району Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про скасування податкового повідомлення - рішення № 60852-00 від 15.05.2017 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 66681,42 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 позов було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення № 60852-00 від 15.05.2017 Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, яке винесено відносно ОСОБА_1 в частині, а саме: щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у розмірі 60013,28 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій стверджує про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність його висновків обставинам справи. Зазначає, що рішенням відповідного органу місцевого самоврядування була встановлена ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 р. у розмірі 3 % від розміру мінімальної заробітної плати, а всі подальші зміни до цього рішення не мають юридичного значення, оскільки діючим законодавством не передбачено внесення змін до такого рішення, а тому воно є чинним. Просить скасувати судове рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняте нове про відмову у їх задоволенні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги з огляду на наступне.

Підставою для нарахування позивачу спірного податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в розмірі 66681,42 грн. були відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо належності їй на праві власності нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, площею 1613 кв.м. ( а.с.43).

Визначення розміру податку контролюючим органом було здійснено податковим повідомленням - рішенням № 60852-00 від 15.05.2017 за ставкою 3% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного ( податкового) року за 1 кв.м. бази оподаткування (1378,00х3% ( ставка податку)х1613,00 (площа нерухомості) (а.с.8,42,44).

Разом з тим, третя особа у справі стверджує про помилковість застосування такої ставки податку, зважаючи на наявність технічної помилки у відповідному рішенні Ради, де невірно вказано показник 3%, замість належного "0,3% (лист від 22.11.2017 № 02-20/590 (а.с.9).

Суд першої інстанції, приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, виходив з того, що ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, до виключної компетенції якого належать повноваження визнання розміру місцевих податків та зборів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на положеннями п. 10.3 ст. 10 ПК України , якими передбачено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка ( пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України) .

Згідно пп. 266.3.1 п.266.3 ст. 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

З огляду на приписи пп. 266.3.1 п.266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

За приписами ст.10 та 265 ПК України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є складовою податку на майно та відноситься до місцевих податків.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад ( п.8.3 ст. 8 ПК України).

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Закону України від 28.12.2014 р. №71-VIII , було рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до розподілу повноважень, Верховна рада України згідно з п. 12.1 ст. 12 Податкового кодексу України встановлює перелік місцевих податків і зборів, а орган місцевого самоврядування згідно з п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України приймає рішення про встановлення місцевого податку чи збору.

Рішенням Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області IV сесії VII скликання від 29.01.2016 року № 06/IV-VII "Про внесення змін до рішення № 04-XLL VIII-VI від 23.01.2015 "Про справляння податків та зборів на території Високопільської сільської ради" затверджено Положення «Про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне ід земельної ділянки, по Високопільській сільській раді», пунктом 2.5.1, якого встановлено ставку податку для категорії «інші будівлі» в розмірі 3 % від розміру мінімальної заробітної плати.

Проте, рішенням XVII сесії VII скликання Високопільської сільської ради від 07.07.2017 № 08/ XVII - VII, у зв'язку з тим, що було допущено технічну помилку у Положенні «Про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне ід земельної ділянки, по Високопільській сільській раді», в пункт 2.5.1 внесені зміни, а саме викладено пункт в наступній редакції «інші будівлі - 0,3 % від розміру мінімальної заробітної плати».

Також, рішенням третьої особи від 19.04.2018 № 05/ХХV-VII (а.с. 102) було скасовано з 01.01.2016 дію рішення від 29.01.2016 № 06/IV-VII в частині затвердження Положення "Про порядок обчислення та сплати податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки по Високопільській сільській Раді", а саме: встановлення на території Високопільської сільської Ради ставки податку на "інші будівлі" в розмірі 3%, та встановлено з 01.01.2016 в Положенні відповідний показник 0,3%, що відповідає протоколу IV сесії VII скликання від 29.01.2016.

Зазначені рішення третьої особи від 07.07.2017 та від 19.04.2018 щодо ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік за видами нерухомості "інші будівлі" у розмірі 0,3% є чинними, а тому є достатньою підставою для визнання неправомірним проведеного контролюючим органом спірного нарахування.

При цьому зауважується, що у даному випадку сільською радою, не вносились зміни до регуляторного акту, а виправлено помилку, допущену у рішенні, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про те, що рішенян Високопільської сільської ради Валківського району Харківської області IV сесії VII скликання від 29.01.2016 із внесеними до нього 07.07.2017 та 19.04.2018 змінами, можливо лише з початку нового бюджетного періоду, а саме з 01.01.2018, є помилковим.

Дана обставина, - допущення помилки, що визнано та виправлено самостійно селищною радою, тобто суб'єктом, який встановлює ставку податку, є самостійною підставою для перерахунку податку, обрахованого попередньо за ставкою, що визнана помилковою.

Додатковим аргументом протиправності здійсненого відповідачем нарахування спірного податкового зобов'язання є той факт, що рішення третьої особи щодо виправлення технічної помилки, яким чітко було визначено ставку податку для інших видів нежитлової нерухомості у розмірі 0,3%, були прийняті 07.07.2017 та 19.04.2018, а тому на момент прийняття 15.05.2017 податкового повідомлення - рішення № 60852-00 у податкового органу не було підстав для застосування нечинних положень органу місцевого самоврядування при визначені розміру місцевого податку.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки нарахований контролюючим органом за звітний 2016 рік неправомірно, оскільки нарахований із застосуванням помилкової ставки податку.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність його висновків фактичним обставинам справи, колегія суддів, з огляду на приписи ст. 316 КАС України, не вбачає підстав для задоволення поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування судового рішення.

Підстави для здійснення нового розподілу судових витрат, згідно вимог ст. 139 КАС України, у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 по справі № 820/355/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя М.І. ГуцалСудді Л.О. Донець Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 24.07.2018.