Постанова № 75483750, 18.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6393/17

Категорія: 3.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,

при секретарі Іщенко В.О.,

за участю представника відповідача Білоконь Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 26.02.2018р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11.12.2017 року ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДМС України в Одеській області, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо неповернення їй анульованого паспорта громадянина України для виїзду за кордон та знищення візи Сполучених Штатів Америки шляхом її відірвання від цього паспорту;

- стягнути з відповідача в якості відшкодування шкоди, завданої цими незаконними діями, грошові кошти у розмірі 4320 грн., які були сплачені в якості консульського збору за отримання візи.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що у зв'язку зі зміною нею прізвища, вона звернулася до Київського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області з метою обміну паспорта громадянина України для виїзду за кордон, надавши два діючі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на попереднє (старе) прізвище «Шенгелая». Однак, всупереч її усним і письмовим вимогам, а також приписам чинного законодавства, відповідачем було відмовлено їй у поверненні анульованого паспорта з діючою довгостроковою візою США, та замість повернення паспорта було надано лише відірвану з паспорта сторінку із візою, що, в свою чергу, зробило її недійсною.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 04.04.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.00.2018 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції позивач та її представник не прибули, про день, час та місце розгляду справи були своєчасно та належним чином повідомлені, але надіслали на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача судовому засіданні суду 2-ї інстанції апеляційну скаргу не визнала та мотивовано наполягала на залишенні її без задоволення.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

12.10.2017 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області з метою обміну паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у зв'язку зі зміною прізвища після вступу у шлюб.

До заяви заявником було надано усі необхідні документи та 2 (два) паспорти громадянина України для виїзду за кордон на попереднє прізвище.

Головним спеціалістом Київського РВ у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області після оформлення заяви - анкети було повернуто ОСОБА_4 оригінали наданих нею документів та (за її згоди) сторінку з анульованого паспорту, на якій була проставлена віза США, окрім двох анульованих паспортів, що підлягали обміну та подальшому знищенню.

13.10.2017 року ОСОБА_2 направила експрес-поштою скаргу на ім'я начальника ГУ ДМС України в Одеській області, в якій просила надати роз'яснення щодо незаконних дій Київського РВ ДМС у м. Одесі та вжити необхідних заходів.

13.11.2017 року ГУ ДМС України в Одеській області своїм листом №4/7-Ж-1964 повідомило ОСОБА_2 про те, що оскільки нею при оформленні і подачі заяви про обмін паспортів не було одночасно надано письмову заяву про повернення їй недійсного паспорту з діючою візою США, працівником міграційної служби було здійснено пробиття отворів у паспорті та запропоновано, зі згоди заявника, повернути сторінки з візами.

Не погоджуючись з такими діями міграційного органу, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог та, відповідно, з правомірності дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує зі змісту положень п.38 «Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014р. №152 (в редакції Постанови КМУ від 16.11.2016р. №1001), заявник для обміну паспорта для виїзду за кордон звертається до працівника територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноваженого суб'єкта та подає документи, передбачені п.п.35,36 цього Порядку, а також: паспорт для виїзду за кордон, що підлягає обміну; документи, що підтверджують обставини, у зв'язку з якими паспорт для виїзду за кордон підлягає обміну (у випадках, передбачених пп.1,2 п.6 цього Порядку); заяву про повернення паспорта для виїзду за кордон, що підлягає обміну, після його анулювання у зв'язку з наявністю в ньому віз або у випадках, якщо такий паспорт є підставою для отримання/продовження дозвільних документів на проживання в іноземній державі.

Пунктом 94 вказаного Порядку передбачено, що недійсні паспорти для виїзду за кордон анулюються працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи шляхом пробиття не менш як 2-х отворів у машинозчитуваній зоні, після чого дані вносяться до відомчих інформаційних систем. За письмовою заявою заявника анульований паспорт для виїзду за кордон повертається йому працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, якщо в ньому проставлені одна чи декілька віз або якщо такий паспорт є підставою для отримання/продовження дозвільних документів на проживання в іноземній державі.

Як встановлено з матеріалів справи та наявній в них копії журналу звернень громадян Київського РВ в м.Одесі ГУ ДМСУ в Одеській області №55 (заведено - 13.05.2016р. - закінчено - 31.12.2017р.) позивачка ОСОБА_2 із письмовою заявою про повернення свого паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що підлягає обміну, після анулювання у зв'язку з наявністю в ньому візи до Київського РВ не зверталася (а.с.46-75).

Що ж стосується письмової заяви ОСОБА_2 від 12.10.2017р. (а.с.14), доданої до позову нібито на підтвердження свого звернення до Київського РВ ГУ ДМСУ в Одеській області щодо повернення їй паспорту, то цей доказ судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, розцінює критично та до уваги не приймає, оскільки дана заява не містить жодних відміток Київського РВ ГУ ДМСУ в Одеській області про її отримання чи реєстрацію та суперечить матеріалам та обставинам справи, а також письмовим поясненням головного спеціаліста Київського РВ в м.Одесі ГУ ДМСУ ОСОБА_5 (а.с.76), яка безпосередньо займалася оформленням документів позивачки. Інших доказів своєчасного звернення до відповідача із такою заявою позивачем до суду не надано. Не містяться такі докази і в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги відсутність у позивача беззаперечних доказів її звернення у передбаченому діючим законодавством порядку до міграційної служби із завою про повернення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що підлягає обміну, після анулювання у зв'язку з наявністю в ньому візи, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дій відповідача, пов'язаних з неповерненням анульованого паспорта громадянина України для виїзду за кордон та знищення візи США шляхом її відірвання від паспорту (що було зроблено виключно за згоди заявника), у зв'язку із чим останні дійсно задоволенню не підлягають.

Стосовно ж інших позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача в якості відшкодування шкоди, завданої вказаними вище незаконними діями посадових осіб, грошових коштів у розмірі 4320 грн., які були сплачені нею 10.11.2016р. (квитанція №N1BMY55120 від 10.11.2016р. про сплату інформаційних послуг) нібито в якості консульського збору за отримання візи США, то судова колегія, з урахуванням вказаних вище висновків щодо необгрунтованості і недоведеності факту протиправних дій відповідача, вважає їх безпідставними та теж не підлягаючими задоволенню.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 23.07.2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.В. Єщенко