Постанова № 75483573, 24.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15463/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Глущенко Я.Б.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року, суддя Амельохін В.В., у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" про застосування заходів реагування,-

У С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері", з урахуванням клопотання від 05.02.2018 року, в якому просило: застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" (код ЄДРПОУ 31738765) за адресою: вулиця Новокостянтинівська, 22/15 в Оболонському районі у м. Києві, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення; відповідно до п.10 ч. 1 ст. 256 КАС України звернути постанову до негайного виконання; виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення порушень пожежної та техногенної безпеки приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" (в тому числі право відтермінування зупинення роботи приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" за адресою: вул. Новокостянтинівська 22/15 в Оболонському рані у м. Києва) покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 27.10.2017 року № 375 Головного управління ДСНС України у м. Києві, посвідчення на проведення перевірки від 31.10.2017 року № 321, в період з 01.11.2017 року - 14.11.2017 року, проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, за результатами якої складено Акт № 158.

Вказаним актом встановлено порушення норм Правил пожежної безпеки України, затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26297 (далі - НАПБ А.01-001-201) та Кодексу цивільного захисту України, а саме:

- розділу IV п. 1.8 НАПБ А.01-001-2014) - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- розділ IV п.1.6. НАПБ А.01-001- 2014 - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів

- розділу IV п. 1.17.НАПБ А.01-001-201 - електророзетки, вимикачі, електролічильники, встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

- розділу IV п.1.7. НАПБ А.01-001-2014 -в приміщенні складу відгалужу вальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;

- розділу IV п.1.18. НАПБ А.01-001- 2014 - допускається використання в складських приміщеннях світильників без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

- розділу IV п.1.18. НАПБ А.01- 001-2014- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- розділу IV п.1.18. НАПБ А.01- 001-2014 - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- розділу IV п.1.18 НАПБ А.01- 001-2014 - допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

- розділу IV п. 1.15. НАПБ А.01-001- 2014 - для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах;

- розділ III п. 2.4.НАПБ А.01-001- 2014 - клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості не відповідає нормованій межі вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності);

- розділу IV п. 1.12. НАПБ А.01-001- 2014 - відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів менше 1 метра;

- розділ IV п.1.12 НАПБ А.01-001- 2014 - не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями в побутових приміщеннях;

- розділ IV П.1.16 НАПБ А.01-001- 2014 - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;

- розділ IV п. 1.20 НАПБ А.01-001- 2014 -не проведений замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок;

- розділ V п.1.2 НАПБ А.01-001- 2014 - приміщення не обладнані системами протипожежного захисту з виводом сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- розділ III п. 2.5. НАПБ А.01-001- 2014 - дерев'яні елементи покрівлі не піддані вогнезахисному оброблянню;

- розділ III п.2.23, п.5.3., табл. 1 НАПБ A. 01-001- 2014, ДБН B. 1.1-7-2016 - конструктивні елементи покриття (металеві балки, ферми) виконані нижче ступені вогнестійкості будівлі;

- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001- 2014 - в складському приміщенні ширина проходів між штабелями менше 1 метру;

- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001-2014 -в складському приміщенні ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;

- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001-2014 - по середині складу не влаштовано поздовжній прохід неменше 2 м завширшки;

- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001-2014 - в складському приміщенні ширина проходів між стінами та штабелями менше 0,8 метру;

- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001-2014 - в складських приміщеннях допускається зберігання продукції без проходів, навалом;

- розділ VI п.9.1. НАПБ А.01-001-2014 - у складському приміщені розміщені приміщення комірників, тощо;

- розділу III п. 2.9 НАПБ А.01-001-2014 - для приміщень складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, написи про такі відомості не розміщені на вхідних дверях ззовні та усередині таких приміщень;

- розділу V п. 3.10 НАПБ А.01-001-2014 - не всі переносні вогнегасники розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення;

- розділу V п. 3.10. НАПБ А.01-001-2014 - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні вказівні знаки згідно с ДСТУ 180 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір". ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности";

- розділ V п.3.11 НАПБ А.01-001-2014 - пожежні щити не доукомплектовані протипожежним інвентарем згідно норм належності;

- розділ II п. 3. НАПБ А.01-001-2014 - на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим;

- розділ II п.4. НАПБ А.01-001-2014 - для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки;

- розділ II п.7. НАПБ А.01-001-2014 - у приміщеннях на видимих місцях біля телефонів не вивішені таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

- розділ II п.8. НАПБ А.01-001-2014 - приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ 180 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (180 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности";

- розділ II п.16. НАПБ А.01-001- 2014 - посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях";

- розділу II п. НАПБ А.01-001- 2014 з працівниками не проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки;

- ст. 57 Кодексу цивільного захисту України - приміщення експлуатується без декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Факт допущення відповідачем вище перелічених порушень підтверджується наявними у матеріалах справи фотознімками, а вищевказаними нормативно-правовими актами визначені вимоги, які було порушено ним.

Вказаний акт було підписано та отримано уповноваженим представником ТОВ "Делівері" - Солончук М.В. 14 листопада 2017 року.

У зв'язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації його будівлі, приміщень та території.

Позивач, не отримавши доказів усунення усіх зазначених у приписі порушень та вважаючи порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено в ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

З вищезначених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у суб'єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Характер порушень, встановлених актом перевірки № 158 від 14.11.2017 року, свідчить, що вони є суттєвими та можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Позивачем за результатами встановлених під час проведення планової перевірки порушень, позивачу було внесено припис № 79 від 20.11.2017 року, яким було зобов'язано останнього, в строк до 29.11.2017 року усунути встановлені а Акті перевірки від 14.11.2017 року № 158 порушення.

04.12.2017 року ТОВ "Делівер" звернулося до позивача з листом про продовження строків усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, встановлених приписом № 79 від 20.11.2017 року до 28.01.2018 року.

20.12.2017 року позивачем листом № 65/1/7068, за результатами розгляду вказаного звернення, відповідача повідомлено про відсутність підстав для прийняття рішення щодо встановлення нових термінів усунення недоліків.

Представник відповідача в ході розгляду справи зазначила, що станом на 12.02.2018 року переважна кількість порушень, зафіксованих в Акті перевірки, ним усунуто, у зв'язку з чим останнім надіслано на адресу позивача лист з метою проведення повторної перевірки.

ГУ ДСНС у м. Києві повідомило про те, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що зафіксовані в Акті перевірки та приписі, не спростовані та не надано належних доказів щодо їх усунення.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що усунення апелянтом порушень, які стали підставою для застосування до нього відповідних заходів реагування, є правовою підставою для його звернення в порядку, визначеному законодавством, із заявою про скасування застосованих до нього заходів реагування, а не підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову та застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Судя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Глущенко Я.Б.

Повний текст виготовлено: 25 липня 2018 року.