Постанова № 75483433, 24.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року справа №812/983/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Гайдара А.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 р. у справі № 812/983/18 (головуючий І інстанції Петросян К.Є.), яке складено в повному обсязі 23 травня 2018 року у м.Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області (далі - відповідач, апелянт) в якому просила суд визнати дії УПФУ в м.Лисичанську Луганської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до абзаца шостого пункту 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправним та зобов'язати УПФУ в м.Лисичанську Луганської області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до абзаца шостого пункту 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову зазначили, що 11.08.2017 позивач звернулась до УПФУ в м.Лисичанську із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надала документи, які засвідчують особливий статус особи.

На підставі поданих позивачем документів, УПФУ в м.Лисичанську прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 07.11.2017 за № 2555, у зв'язку із тим, що, на думку відповідача, позивачем не підтверджено безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Запропоновано ОСОБА_1 надати до УПФУ в м.Лисичанську документи, що підтверджують факт безпосередньої участі в АТО, забезпечення її проведення, на підставі яких позивачу встановлено статус учасника бойових дій, а також документи, які підтверджують безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції в районі її проведення.

Позивач вважає рішення відповідача про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком протиправним та таким, що підлягає скасуванню з підставі того, що УФПУ в м.Лисичанську були надані документи, які підтверджують безпосереднє залучення ОСОБА_1 до виконання завдань антитерористичної операції в районі її проведення.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області від 07.11.2017 № 2555 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії та зобов`язав управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.08.2017 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог - було відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має статус учасника бойових дій, досягла віку 50 років, має трудовий стаж більше 20 років, вона підпадає під дію вимог абзацу шостого пункту третього розділу Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому у відповідача були відсутні підстави для винесення рішення від 07.11.2017 за № 2555.

Не погодившись з таким рішенням, пенсійний фонд подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги управління зазначає, що для вирішення питання призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу запропоновано надати управлінню документи, що підтверджують факт безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, а також документи, що підтверджують безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції в районі її проведення.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України на підставі короткочасного контракту з Міністерством оборони України в особі Військового комісара Луганського обласного військового комісаріату, що набрав чинності з 20.03.2015 (а.с.12-14).

Згідно довідки від 18.02.2016 № ВОС-1098, виданої Луганським обласним військовим комісаріатом ОСОБА_1 в період з 23.03.2015 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (а.с.10).

Відповідно до посвідчення від 08.04.2016 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником бойових дій. (а.с.8).

11.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м.Лисичанську із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів Україні» щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції» від 18.10.2016 № 1683-VІІІ (а.с.60-61).

07.11.2017 за № 2555 відповідачем за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 винесено рішення про відмову в призначенні пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів Україні» щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції» від 18.10.2016 № 1683-VІІІ (а.с.57а-59).

Відповідно до вказаного рішення, позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстав того, що не підтверджена безпосередня участь у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Не погодившись з вказаним рішенням пенсійного фонду позивачка була вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частиною дев'ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Зі змісту абзацу шостого пункту 3 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 25.11.2005 року визначено, що документом, який визначає особливий статус особи, зокрема учасника бойових дій, є посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про періоди та місце участі в бойових діях.

Згідно із пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Постановою КМУ № 413 від 20.08.2014 року затверджено «Порядок надання статусу учасника бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет, та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції і забезпеченні її проведення».

В пункті 3 вищеназваної постанови КМУ зобов'язано Міністерства та інші органи виконавчої влади привести власні нормативно - правові акти у відповідність із цією постановою та рекомендувати іншим державним органам привести власні нормативно правові акти у відповідність із цією постановою.

Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що документом про безпосереднє залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення з метою виконання завдань із захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі є витяги з наказів, директив, розпоряджень АТЦ, а також інші офіційні документи, видані органами державної влади, що містять достатньо доказів про безпосередню участь особи у виконанні завдань АТО у районах її проведення.

Видача відповідних документів про участь у бойових діях та районах проведення таких дій покладено на командування відповідних військових формувань, а не на військові комісаріати.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії були надані відповідачу наступні документи:

- посвідчення учасника бойових дій від 08.04.2016 № НОМЕР_1;

- довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 18.02.2016 № ВОС-1098, видана Луганським обласним військовим комісаріатом;

- військовий квиток від 18.05.2015 серії НОМЕР_2;

- довідка про перебування на військовій службі від 27.03.2017 № 148-8, видана Лисичанським міським військовим комісаріатом;

- копія Архівного витягу Галузевого державного архіву Міноборони та копію короткочасного контракту про проходження громадянами країни військової служби у Збройних Силах України.

Крім того, суд звертає увагу, що на виконання вимог ухвали суду від 26.04.2018 про витребування доказів, УПФУ в м.Лисиачанську надано всі матеріали, які стали підставою для винесення рішення про відмову, а також додані позивачем до заяви документи (а.с.56-87).

Як вбачається з матеріалів справи, що в наявності відповідача були також: довідка про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 29.11.2017 № 3-852-д із зазначенням конкретних періодів участі, а також витяги з наказів, зазначені як підстава у довідці № 852д від 29.11.2017 про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності на ОСОБА_1 (а.с.79-86).

Разом з тим, запит УПФУ в м.Лисичанську Луганської області до відповідних органів щодо витребування копій наказів, зазначених у довідці від 29.11.2017 № 852д датовано відповідачем 20.02.2018 за № 1192/02-33, тобто після винесення спірного рішення від 07.11.2017 (а.с.78).

Необхідно зазначити, що позивач надав до органу Пенсійного фонду всі необхідні документи для підтвердження свого особливого статусу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність стажу роботи відповідачем не оспорюється, відповідні доводи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем були надані всі необхідні документи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, які підтверджують її участь в АТО.

На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач надав документи в підтвердження наявності підстав отримання пенсії згідно вимог статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та абзацу шостого пункту 3 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як військовослужбовець учасник бойових дій.

У зв'язку з вищевказаним та беручи до уваги те, що позивач має статус учасника бойових дій, досягла віку 50 років, має трудовий стаж більше 20 років, вона підпадає під дію вимог абзацу шостого пункту третього розділу Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому у відповідача були відсутні підстави для винесення рішення від 07.11.2017 за № 2555.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 р. у справі № 812/983/18- залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 р. у справі № 812/983/18- залишити без змін.

Повне судове рішення складено та підписано 24 липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В. Сіваченко

А.В.Гайдар