Постанова № 75483250, 24.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року справа №805/1886/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О., секретар судового засідання Тішевський В.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Гетьманенко О.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року (повний текст складено 23 квітня 2018 року в м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 805/1886/18-а (суддя в 1 інстанції - Толстолуцька М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Донецькій області про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Позов обґрунтований тим, що з 1995 року по 12.09.2016 року він проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції. До звільнення йому було видано свідоцтво про хворобу, відповідно до якого було встановлено захворювання, пов'язане з проходження в органах внутрішніх справ та встановлено, що він непридатний до військової служби та підлягає звільненню від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення. 05 вересня 2016 року позивачу було встановлено 30 % втрати професійної працездатності та встановлена ІІІ група інвалідності, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач зазначав, що 11 вересня 2017 року відповідачем був затверджений висновок про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 112 000,00 грн., проте, у подальшому листом від 28 грудня 2017 року йому повідомлено про перегляд зазначеного рішення, оскільки інвалідність, яка була пов'язана з проходженням служби була встановлена до звільнення, що не відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист, тому звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі № 805/1886/18-а адміністративний позов було задоволено, внаслідок чого: скасовано рішення Головного управління Національної поліції в Донецькій області про відмову у призначенні ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) одноразової грошової допомоги у разі визначення інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з проходження служби в органах внутрішніх справ відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію»; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області (юридична адреса: 87517, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, код ЄДРПОУ 40109058) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок на користь Державного бюджету України.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

10 липня 2018 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Крім того, позивач зазначив, що за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції ним понесені витрати в розмірі 6000,00 грн., які він просив розподілити відповідно до статті 139 КАС України.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, проти чого заперечували позивач та його представник.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 проходив службу в органах Внутрішніх справ України та з 07.11.2015 року - в лавах Національної поліції, що не оспорюється сторонами по справі.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_2, виданого 22.06.2016 року (арк.справи 9).

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 12 вересня 2016 року № 308 о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 - старшого інженера Бахмутського відділу поліції звільнено зі служби в поліції з 13 вересня 2016 року згідно з пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Підстава для видання зазначеного наказу - рапорт позивача від 18.08.2016 року, свідоцтво про хворобу № 181, видане військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» 15.08.2016 року (арк.справи 18).

Колегією суддів встановлено, що 15 серпня 2016 року Військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» за розпорядженням Бахмутського ВП було здійснено медичний огляд позивача, за результатом якого встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, ІІ ступеню, ризик дуже високий (ГПМК 2016 року); стан після ГПМК (26.07.2016) - лакунарного інфаркту головного мозку у лівій тім'яній ділянці на тлі дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ступеню гіпертонічного ґенезу з наявністю ішемічного вогнища у лівій гемісфері (за даними СКТ головного мозку від 01.08.2016 року), двобічної рефлекторної пірамідної недостатності, вираженої цефалгії, вестибулопатії; ІХС: Атеросклеротичний кардіосклероз СН І ст.; органічний емоційно-лабільний розлад з переважними церебрастенічними проявами та панічними нападами, обумовлений цереброваскулярною хворобою та артеріальною гіпертензією; дорсопатія: остеохондроз шийного відділу хребта з незначним порушенням функції; аліментарно-конституційне ожиріння ІІ ступеню; гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей.

Одночасно, було постановлено про причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва) - «Захворювання, Так, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ» та зроблено висновок про непридатність до військової служби зі зняттям з військового обліку та про звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 діб (арк.справи 14-15).

Згідно довідки Обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії АГ № 0018451 позивачу встановлено первинно одноразово 30 % втрати професійної працездатності, причина втрати працездатності - захворювання, Так, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ (арк.справи 16).

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ № 0605238 ОСОБА_1 встановлено з 02.09.2016 року третю групу інвалідності, причиною інвалідності визначено захворювання, Так, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ (арк.справи 17).

Як зазначає відповідач у своєму відзиві та в апеляційній скарзі, керівництвом Головного управління Національної поліції в Донецькій області 11 вересня 2017 року був затверджений висновок про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 112 000,00 грн.

Листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28 грудня 2017 року вих. № 11059/01/26-2017 позивачу повідомлено, що раніше прийняте рішення переглянуто та у призначенні йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» - відмовлено. Обґрунтовуючи підстави для перегляду рішення про призначення одноразової допомоги, відповідач у зазначеному листі зазначив, що інвалідність ОСОБА_1 визначено до звільнення з поліції, що не відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», згідно яких така допомога виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті (арк.справи 19).

Тобто, відповідач фактично відмовив у призначенні та виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги.

Таким чином, спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо перегляду рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ з підстав, зазначених у листі Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28 грудня 2017 року вих. № 11059/01/26-2017.

Відповідно до положень статті 1 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Вказаний Порядок визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського та випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Зокрема, вказаним Порядком визначено серед інших обставин - захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ (підпункт 4 пункту 4 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського визначені пунктом 4 розділу І «Загальні положення» Порядку, зокрема: 4) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Умови виплати ОГД» зазначеного Порядку є: 1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; 2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії; 3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Як встановлено колегією суддів інвалідність позивачеві встановлена з 02.09.2016 року.

Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги визначено у розділі IV «Призначення і виплата ОГД» Порядку.

Відповідно до положень пункту 3 зазначеного розділу Порядку рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається органами поліції до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції, навчальними закладами до фінансового підрозділу Міністерства внутрішніх справ за встановленою формою.

Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів (пункт 7 розділу IV Порядку).

Статтею 99 Закону № 580-VIII визначено розміри одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 99 Закону № 580-VIII , розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно підпункту в) пункту 4 частини 1 статті 99 Закону № 580-VIII визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності: - III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Як встановлено колегією суддів та не заперечується відповідачем, висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 112 000,00 грн. був затверджений 11 вересня 2017 року. Отже, відповідно до вищезазначених приписів законодавства рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги повинно було прийнято у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження такого висновку, а виплата - здійснена не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення.

Проте, всупереч зазначеному відповідач протиправно не вчинив дій, щодо прийняття відповідного рішення та, відповідно - виплати одноразової грошової допомоги позивачу, а лише 28 грудня 2017 року підготовив та направив на його адресу лист (письмове повідомлення), яким повідомлено про скасування прийнятого рішення про призначення одноразової грошової допомоги та про відмову у призначенні та виплаті такої допомоги.

Колегія суддів критично ставиться до посилання відповідача на лист Національної поліції від 03 березня 2018 року № 2638/09/30-2018, оскільки, зазначений лист носить рекомендаційних характер та не є нормативно-правовим актом.

Так, зі змісту зазначеного листа вбачається, що керівництвом Національної поліції керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, територіальних органів та міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України повідомлено про те, що Національною поліцією України ініціюються відповідні зміни до законодавства, що регулюють питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, яким була встановлена інвалідність під час проходження служби та зазначено про необхідність проведення відповідної роз'яснювальної роботи з відповідальними та зацікавленими особами, у тому числі з поліцейськими, що планують звільнення за станом здоров'я (за хворобою).

Нормами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що зазначений лист надійшов на адресу відповідача 05.03.2018 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відділу документального забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області, тобто - після виникнення спірних правовідносин.

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем недотримані вимоги Закону України «Про звернення громадян» щодо процедури та строків оскарження повідомлення про призначення одноразової грошової допомоги колегія суддів зазначає про наступне.

Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Проте, матеріали справи не містять доказів, що позивач звертався до Головного управління Національної поліції в Донецькій області в порядку зазначеного закону щодо надання інформації про виплату одноразової грошової допомоги.

Натомість, відповідач самостійно переглянув раніше прийняте рішення про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги у розмірі 112 000,00 грн. та прийняв рішення про відмову у її призначенні, яке оформив листом від 28 грудня 2017 року № 11059/01/26-2017.

Колегія суддів зазначає, що як Законом № 580-VIII так і Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського не передбачено перегляд та скасування рішень органу про призначення одноразової грошової допомоги.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо перегляду рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо перегляду рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо витрат позивача, понесених за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 6000,00 грн., які він просив розподілити відповідно до статті 139 КАС України, колегія суддів вважає, що вони в силу ст.ст. 73, 74 КАС України не підтверджені належними та допустимими доказами, тому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 23, 33, 73, 74, 139, 195, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі № 805/1886/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі № 805/1886/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 24 липня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов