Постанова № 75483193, 24.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року справа №431/5848/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В., суддів: Гайдара А.В., Шишова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 березня 2018 року (повне судове рішення складено 12 березня 2018 року в м. Старобільськ) у справі № 431/5848/17 (головуючий в І інстанції Озеров В.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФУ в Луганській області), в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення від 22.11.2017 №18 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ); зобов'язати призначити пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону № 2262-ХІІ з 11.08.2017, у розмірі, передбаченому ст. 13 цього Закону, а саме 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 2-9).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що наказом управління Державної Пенітенціарної служби України в Луганській області № 64/ОС-16 від 15.12.2016 року "Про особовий склад», її було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, у зв'язку із скороченням штатів, відповідно до п. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становила 20 років 05 місяців 14 днів, у пільговому обчисленні - 27 років 3 місяці 8 днів. Будучи переконаною, що, відповідно до ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, у неї виникло право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 48 цього ж Закону, вона надала 11.08.2017 для розгляду письмову заяву до ГУ ПФУ в Луганській області про призначення пільгової пенсії за вислугою років, з усіма необхідними для вирішення цього питання документами. Листом ГУ ПФУ в Луганській області 23.08.2017 за № 416/3-11 їй було повідомлено про те, що, відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію, згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України, через уповноваженні структурні підрозділи відповідних міністерств та служб, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії, документів. Іншого порядком не передбачено. До функцій ГУ ПФУ в Луганській області належить, зокрема, розгляд наданих документів, призначення і виплата пенсій пенсіонерам силових структур. Нею 02.09.2017 року була направлена заява про підготовку та направлення документів про призначення пенсії за вислугою років до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. Відповідно до її заяви Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерств юстиції України були підготовленні необхідні документи для призначення їй пенсії за вислугою років та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (для призначення та розрахунку розміру пенсії). За результатами розгляду наданих матеріалів та її заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області її повідомили про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області прийняв рішення за № 18 від 22.11.2017 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років, оскільки на день звільнення відсутня необхідна календарна вислуга років для призначення пенсії. Вважає, що у діяльності посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області при прийнятті вказаного рішення мають місце порушення вимог Конституції України, чинного законодавства України про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове пенсійне страхування, Закону № 2262-ХІІ. Рішення відповідача при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугою років є протиправними, та таким, що не відповідає Конституції України та чинному законодавству України.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 12 березня 2018 року у справі №431/5848/17 позов було задоволено, внаслідок чого: визнано противоправним та скасовано рішення від 22.11.2017 № 18 суб'єкта владних повноважень - ГУ ПФУ в Луганській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону № 2262-ХІІ; зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону № 2262-ХІІ з 11.08.2017, у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, а саме 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 42-45).

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів посилався на відсутність підстав для призначення позивачеві пенсії за вислугу років згідно ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з відсутністю даних про звільнення позивача зі служби та недостатність вислуги років в календарному обчисленні (а.с. 65-66).

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, вивчив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

Наказом управління Державної Пенітенціарної служби України в Луганській області № 64/ОС-16 від 15.12.2016 року «Про особовий склад», позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, у зв'язку із скороченням штатів, відповідно до п. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становила 20 років 05 місяців 14 днів, у пільговому обчисленні - 27 років 3 місяці 8 днів (а.с. 18).

Позивачем подана заява про підготовку та направлення документів про призначення пенсії за вислугою років до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Відповідно до заяви позивача Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерств юстиції України були підготовленні необхідні документи для призначення їй пенсії за вислугою років та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (для призначення та розрахунку розміру пенсії).

16.11.2017 до ГУ ПФУ в Луганській області від Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України надійшов лист №22-14584 від 10.11.2017 разом з пакетом документів щодо вирішення питання призначення підполковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст.12 Закону № 2262-ХІІ (а.с. 20, 34).

Рішенням про відмову в призначенні пенсії від 22.11.2017 №18 ГУ ПФУ в Луганській області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст.12 Закону № 2262-ХІІ відповідно до заяви від 07.11.2017, оскільки на день звільнення відсутня необхідна календарна вислуга років для призначення пенсії (а.с. 20).

Спірним у справі є правомірність рішення відповідача від 22.11.2017 №18 про відмову в призначенні позивачеві пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст.12 Закону № 2262-ХІІ.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону № 2262-XII.

Згідно статті 1 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»).

Положеннями ч.1 ст.2 Закону № 2262-ХІІ визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

За приписами ч. 1 ст. 23 Закону України від 23.06.2005 №2713-VI «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Згідно п. «а» ч.1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

За приписами ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту «г» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням служби безпеки, Міністерством оборони; час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Таким чином, з огляду на положення наведеного Порядку від 17.07.1992 №393, який прийнятий на виконання ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ, вбачається, що при призначенні пенсій, згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ враховується саме пільгова вислуга років.

Аналізуючи норми Законів України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що право на пенсію за вислугу років не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги і пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсії, згідно з п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.

Викладені правові норми дають підстави стверджувати, що правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в органах Державної кримінально-виконавчої служби, права на призначення пенсії за вислугою років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого у відповідності до норм законодавства, регулюючих засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення.

При цьому, законодавством регламентовано пільгове обчислення стажу осіб, які проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, що є гарантією їх соціальних прав на пільгове пенсійне забезпечення.

Разом з тим, жодною нормою чинного законодавства не передбачено обмежень щодо зарахування вислуги років вказаної категорії осіб у пільговому обчисленні до стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років.

Вислуга років позивача у «календарному обчисленні» становить - 20 років 05 місяців 14 днів, у «пільговому обчисленні» становить - 27 років 3 місяці 8 днів , що є достатньою підставою набуття позивачкою права на пенсію за вислугою років, відповідно до норм Закону № 2262-ХІІ.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм закону, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання противоправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 22.11.2017 № 18 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону № 2262-ХІІ та зобов'язання ГУ ПФУ в Луганській області призначити позивачеві пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону № 2262-ХІІ з 11.08.2017, у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, а саме 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Отже, спір за суттю вимог місцевим судом вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ч.5 ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 12 березня 2018 року у справі № 431/5848/17- залишити без змін.

Повне судове рішення - 24 липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.В. Сіваченко

Судді А.В. Гайдар

О.О. Шишов