Постанова № 75482776, 12.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8449/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Григорук В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтра-Трейдінг» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтра-Трейдінг» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0660140301 від 25.04.2017 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтра-Трейдінг» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0660140301 від 25.04.2017 року.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

В апеляційній скарзі апелянт зауважує на тому, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів даної справи, співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтра-Трейдінг» (далі - ТОВ «Синтра Трейдінг») з питань несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

За результатом перевірки складено Акт від 12.04.2017р. № 124/1/26-15-14-03-01/32070571 (надалі - Акт перевірки від 12.04.2017 р.).

В Акті перевірки від 12.04.2017р. встановлено наступні порушення: пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, щодо несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

На підставі Акту перевірки від 12.04.2017 р. контролюючим органом 25.04.2017р. прийнято податкове повідомлення-рішення №066014030, яким до ТОВ «Синтра Трейдінг» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 97440,00 грн.

Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався правом на адміністративне оскарження.

Так, ТОВ «Синтра-Трейдінг» було подано скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої ДФС України прийняло рішення №1350/6/99-99-11-03-01-25 від 23.06.2017 року, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0660140301 від 25.04.2017 року - без змін.

Вказане стало підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпунктів 39.4.1., 39.4.2. пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення позапланової невиїзної перевірки позивача з питань несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік), для цілей податкового контролю за трансферним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Платники податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

В свою чергу, пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України передбачено, що неподання платником податків звіту та/або обов'язкової документації про проведені ним протягом року контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою накладання штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

Законом України № 1797-VIІІ від 21.12.2016 року внесено зміни до Податкового кодексу України, в тому числі в новій редакції викладено пункт 39.4.2 статті 39 та пункт 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 39.4.2 статті 39 Податкового кодексу України у редакції Закону № 1797-VIІІ від 21.12.2016 року, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У подальшому, починаючи з 01.01.2017 року норми пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України були викладені у новій редакції, а саме, визначено правопорушення, яке полягає в неподанні платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансферного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансферного ціноутворення.

Як свідчать матеріали даної справи, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві №2329 від 29.03.2017, в період з 03.04.2017 по 07.04.2017 посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Синтра-Трейдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

За результатами перевірки складено акт перевірки 12.04.2017 р. № 124/1/26-15-14-03-01/32070571, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 18.07.2016р. №0697140301, до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 365400,00 грн. Матеріалами справи також підтверджується, що 21.09.2016р. позивачем було сплачено вищевказану суму штрафу, що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням № 150613917 та сторонами не заперечується.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідальність платників податків у вигляді штрафних санкцій за неподання/несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), встановлена для таких платників саме з 01.01.2017 року.

Таким чином, на момент несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік та сплати штрафних санкцій за це правопорушення - 18.07.2016р., не було передбачено штрафної санкції за неподання звітності після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп зазначено, що частину першу статті 58 Конституції Українищодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

А приписами статті 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача №0660140301 від 25.04.2017 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 13.07.2018р.