Рішення № 75482501, 23.07.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/913/1813 год.10 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 22.12.2017 р. № 475295/35329851 про відмову в реєстрації податкової накладної № 56 від 27.11.2017 р. та зобов'язання зареєструвати податкову накладну,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (далі – позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 22.12.2017р.№ 475295/35329851 про відмову в реєстрації податкової накладної № 56 від 27.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання зареєструвати цю податкову накладну.

Ухвалою від 06.06.2018р. відкрите спрощене провадження у справі, судове засідання призначене на 06.07.2018р.

Ухвалою від 06.06.2018р. розгляд справи відкладений за клопотанням відповідача до 23.07.2018р.

У судовому засіданні 23.07.2018р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.12.2017 позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) направлено податкову накладну від 27.11.2017 № 56, що виписана СФГ «Айдар-Овощ» на загальну суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 гривень. Квитанцією 1 позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пункт 4 цього наказу. Для підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій реєстрації податкової накладної позивачем 18.12.2017 Повідомленням № 2 направлено до ДФС України пояснення та 20 копій документів, що, на думку Позивача, підтверджують проведені взаємовідносини та розрахунки. За результатами розгляду пояснень та копій документів Комісією ДФС України, прийнято рішення відповідно до пп.201.16.3 п. 201.16 сг. 201 Кодексу рішення від 22.12.2017 № 475295/35329851 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.11.2017 № 56 у зв’язку з наданням копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної незаконним, оскільки ним подані усі документи на підтвердження реальності вчинення господарської операції. Відмітив, що у межах однієї угоди ним на реєстрацію подано декілька податкових накладних про надання ідентичних послуг, дві із яких були зареєстровані ДФС України без жодних зауважень. Стверджує, що позивач не підпадає під критерії оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної. Із вказаних підстав просив суд повністю задовольнити позов.

У відповіді на відзив, відповідач заперечив проти позову, мотивуючи тим, що спірне Рішення комісії грунтувалося на тому, що позивач відповідно до договору підряду від 14.10.2017 № 14/10-1 є підрядником будівельних робіт за адресою: Луганська обл., Новоайдарський р-н., с. Айдар-Миколаївка, вул. Шопіна, 67. Відповідно до розділу 2 договору п.2.3.2 розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 3 робочих днів після підписання Сторонами кожного Акту приймання-передачі виконаних робіт. Приймання-передача виконаних робіт підтверджується саме актом приймання-передачі виконаних робіт. Також п. 5.1 розділу 5 «Порядок проведення, приймання-передачі робіт» договору передбачено, що Підрядник, яким є позивач повідомляє у письмовій формі Замовника про готовність до передачі робіт, передбачених цим договором та подає Замовнику виконавчу документацію. Виконавча документація включає в себе Акт приймання-передачі виконаних робіт. Тобто підтвердженням виконання будівельних робіт між Замовником (СФГ «Айдар-Овощ» та Підрядником (Позивач) є Акт приймання-передачі робіт, який на Комісію ДФС України позивач не надав. Також позивач не надав на комісію ДФС України Таблицю даних, яка передбачена пунктом 4 Наказу МФУ від 13.06.2017 № 567. У зв’язку з тим, що позивач на комісію надав документи, що є недостатніми для прийняття рішення відповідач відмовив в реєстрації податкової накладної від 27.11.2017 № 56 про, що його було повідомлено квитанцією від 23.12.2017 № 2. Із вказаних підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

13.12.2017 р. позивачем для реєстрації в ЄРПН направлена податкова накладна від 27.11.2017 № 56, що виписана на адресу СФГ «Айдар-Овощ» на загальну суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000,00 грн. (номенклатура товарів/послуг – влаштування бетонних фундаментів конструкцій навісу № 3 та № 4).

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної зупинена. Підставою для зупинення стало те, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації в ЄРПН, затверджених наказом Міністерством Фінансів України від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання системи моніторингу критеріїв ознак ризиків (далі-СМОК) виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 43.99.

Квитанцією 1 позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201 ст.201 Кодексу, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пункт 4 цього наказу.

Для підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій реєстрації податкової накладної позивачем 18.12.2017 Повідомленням № 2 направлено до ДФС України пояснення та 20 копій документів, що підтверджують взаємовідносини та проведені розрахунки.

На підтвердження виконаних робіт позивачем на Комісію надано повідомлення № 2 з поясненнями та копії документів, що підтверджують господарську операцію, а саме наступні: повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено від 18.12.2017 №2; копія договору підряду від 14.10.2017 № 14/10-1 укладений з СФГ «Айдар-Овощ»; виписки банку про рух коштів від 19.10.2017, від 30.10.2017, від 07.11.2017, від 07.11.2017; копія додаток 1 до договору підряду (Технічне завдання); копія договору підряду від 14.10.2017 № 14/10-1 укладений з СФГ «Айдар-Овощ»; копія таблиці «Договірна ціна на будівництво огорожувальної конструкції СФГ «Айдар-Овощ»; копія ліцензії на господарську діяльність з будівництва об’єктів 4 та 5 категорії складності від 18.04.2016 № 15-Л; копії видаткових накладних на поставку бетону від ТОВ «Рубіжанське БМУ» № 249 від 20.10.2017, від 24.10.2017 № 252, від 26.10.2017 № 257, від 31.10.2017 № 261,від 02.1 1.2017 № 264, від 30.10.2017 № 259, від 23.10.2017 № 250, від 27.10.2017 № 258, від 07.11.2017 № 270, від 06.11.2017 № 269; копії видаткових накладних на поставку арматури, кутник, круг, труба, швелер від ТОВ «АВ метал груп» від 13.10.2017 № 5092536, від 31.07.2017 № 5064834.

За результатами розгляду наданих документів комісією ДФС України відповідно до п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України прийнято рішення від 22.12.2017 № 475295/35329851про відмову в реєстрації податкової накладної № 56 від 27.11.2017 у зв'язку з наданням копій документів що є недостатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, а також не надання Таблиці даних, яка передбачена пунктом 4 наказу МФУ № 567.

Із відзиву відповідача вбачається, що Рішення комісії грунтувалося на тому, що позивач відповідно до договору підряду від 14.10.2017 № 14/10-1 є підрядником будівельних робіт за адресою: Луганська обл., Новоайдарський р-н., с. Айдар-Миколаївка, вул. Шопіна, 67. Відповідно до розділу 2 договору п.2.3.2 розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 3 робочих днів після підписання Сторонами кожного Акту приймання-передачі виконаних робіт. Відповідач вважає, що підтвердженням виконання будівельних робіт між Замовником (СФГ «Айдар-Овощ» та Підрядником (Позивач) є Акт приймання-передачі робіт, який на Комісію ДФС України позивач не надав. Відсутність такого акту, на думку відповідача, унеможливлює складення податкової накладної за номенклатурою послуг – влаштування бетонних фундаментів конструкцій навісу № 3 та № 4. Зазначена обставина стала підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 27.11.2017 № 56.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За приписами п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу розглядаються Комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чи про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Згідно із п.п. 201.16.4 п.201.16 ст. 201 ПК податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Вичерпний перелік), які суд застосовує в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв, оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям.

Пункт 6 Критеріїв зазначає, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Підпункт 1 пункту 1 Вичерпного переліку встановлює перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, у розрізі критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, а саме: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Судом встановлено, що між СФГ «Айдар-Овощ» (Замовник) та позивачем ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23" укладений договір підряду від 14.10.2017 № 14/10-1

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядпик приймає, на себе зобов'язання зі своїх матеріалів, своїми та залученими силами та засобами виконати та здати у встановлений строк роботи з влаштування бетонних фундаментів конструкцій навісу №3 га №4, відповідно до технічного завдання, затвердженого Замовником, та відповідно до кошторисної документації, узгодженої сторонами. Замовник зобов’язується своєчасно та в порядку, визначеному цим договором, прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 2.3.1. Договору встановлено, що протягом 5 (П’яти) робочих днів з дня написання даного Договору Замовник перераховує Підряднику авансовий платіж у розмірі 60 (шістдесят)% від загальної вартості робіт, визначеної у п. 2.1. Договору.

На виконання умов укладеного Договору, сторони погодили Додаток № 1 до Договору (Технічічне завдання), Додаток № 2 - Договірна ціна.

На виконання п.2.3.1. Договору ТОВ «СМК №23» було виставлено на адресу СФГ «АЙДАР- ОВОЩ» рахунок №39 від 22.11.2017р. на оплату послуг з виробництва будівельних робіт на суму 0,00 грн. (в т.ч.ПДВ - 50000,00 грн.)..

Як пояснив позивач та встановлено судом із матеріалів справи підставою для складення податкової накладної № 56 від 27.11.2017р. стало отримання позивачем передплати за Договором підряду, що спрямована останнім на придбання матеріалів та підтверджується наведеними у рішенні та дослідженими судом видатковими накладними та банківськими виписками про придбання позивачем товарів.

З метою виконання зазначених послуг ТОВ «СМК №23» було придбано:

- Бетон марки 100 у ТОВ «Рубіжанське будівельно-монтажне управління» за видатковими накладними № 249 від 20.10.2017, від 24.10.2017 № 252, від 26.10.2017 № 257, від 31.10.2017 № 261,від 02.11.2017 № 264, від 30.10.2017 № 259, від 23.10.2017 № 250, від 27.10.2017 № 258, від 07.11.2017 № 270, від 06.11.2017 № 269;

- вироби з заліза (балка, труба, круг та ін..) у ТОВ «АВ метал груп» на загальну суму 297031,12 грн. (в т.ч. ПДВ 49505,19 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 5064834 від 31.07.2017р. та на загальну суму 268097,17 грн. (в т.ч. ПДВ 44682,36 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 5092536 від 13.10.2017р.

Зазначені вище матеріали та власні матеріали ТОВ «СМК №23» з застосуванням власного обладнання, були використані для виконання будівельних робіт за Договором.

Наведені господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку (картка рахунку 131, 10, оборотно-сальдова відомість по рахунку 11, 631,361).

Також суд звертає увагу відповідача, що в якості авансових платежів за Договором, Замовником здійснено передоплату 19.10.2017р. та 30.10.2017р. згідно платіжних доручень на суму 177580,00 та 8383,00 грн..

У свою чергу, за правилом першої події ТОВ «СМК №23» були виписані та направлені на реєстрацію податкові накладні №36 від 19.10.2017р. та № 44 від 30.10.2017р. Однак, у реєстрації податкової накладної №56 відмовлено, а податкові накладні № 36 та № 44 зареєстровані без будь-яких зауважень.

Тобто в рамках однієї і тієї ж угоди при повній ідентичності операцій ДФС приймає абсолютно різні за своїм характером рішення, що свідчить про очевидно вибірковий та необґрунтований підхід до оцінки критеріїв ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, у яких обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення у повному обсязі.

Податковим органом не доведено, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.12.2017р.№ 475295/35329851 прийняте ним у зв’язку із ненаданням платником податків документів, достатніх для реєстрації вказаної ПН, відтак, висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу, суд відмічає наступне.

Позивач просив стягнути із відповідача витрати на правову допомогу у сумі 6400, грн., що складаються із витрат на вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням 5120, 0 грн. (8 год х 640 грн.) та представництво інтересів у суді 1280 грн. (2 год х 640 грн.).

Відповідач зазначив про неспіврозмірність даних витрат із складністю позову та часом, витраченим адвокатом для підготовки справи до розгляду, просив відмовити у їх стягненні.

Заслухавши позицію сторін, суд приходить до висновку про зменшення заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним судом в постанові від 03.05.2018р. у справі №372/1010/16-ц.

Відповідно до ч.3 ст. 134 КАС Укарїни для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З наданого представником позивачів детального опису робіт виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд приймає до уваги наступні складові: підготовка та подання процесуальних документів до суду (позовна заява), засвідчення копій документів та участь у одному судовому засіданні.

Суд відмічає, що дана справа не є складною, представник позивача у судовому засіданні сам посилався на типовість даної справи та сталу судову практику, також суд враховує, що адвокат не подавав до суду від імені довірителя в рамках процесу письмових клопотань, заперечень, пояснень, справа розглянута у одному судовому засіданні.

За таких обставин із урахуванням викладеного, суд вважає, що співмірною сумою витрат на правову допомогу належить визнати 3640 грн. (3000 грн. – складання позову та 640 грн. участь у одному судовому засіданні).

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 22.12.2017р.№ 475295/35329851 про відмову в реєстрації податкової накладної № 56 від 27.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 56 від 27.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053,м.Київ, Львівська площа 8, ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (73000, м.Херсон, вулиця Соборна, 7, ЄДРПОУ 35329851) витрати по сплаті судового збору у сумі 3 524 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі - 3 640 грн.

У задоволенні рішти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 липня 2018 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8