Ухвала суду № 75482163, 20.07.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

справа № 285/2526/18

провадження у справі № 2/0285/1081/18

20 липня 2018 року м. Новоград-Волинський

Суддя Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до головного управління Національної поліції в Житомирській області про звільнення майна з-під арешту та виключення запису з Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить звільнити з-під арешту та зняти заборону на відчуження з квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2

Суд встановив, що постановою старшого слідчого відділу ОВС ОГ та ЗО в Житомирській області від 10.09.2012 року для виконання вироку в частині можливої конфіскації майна було накладено арешт на нерухоме майно, а саме на АДРЕСА_2, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2

Вказане обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено 12.09.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 174 КПК України 2012 року підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4 статті 174 КПК України 2012 року).

Як вбачається з матеріалів справи 7.05.2015 року Новоград-Волинським міськрайонним судом у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 КК України та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України ухвалено виправдувальний вирок.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 18.01.2016 року вирок суду першої інстанції скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

Станом на момент звернення до суду із зазначеним позовом, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 КК України та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України перебуває на розгляді у Новоград-Волинському міськрайонному судді та вирок суду у зазначеній справі не ухвалено.

Арешт на квартиру було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, а також забезпечення відшкодування збитків завданих злочином.

Разом з тим спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 чинного КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» чинного КПК України питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно зі статтею 409 КПК України 1960 року питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішується судом, який постановив вирок.

У порядку, передбаченому статтею 411 КПК України(1960 року), суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмови в позові або незастосування конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

Саме таких висновків щодо застосування положень КПК України дійшов Верховний Суд у постанові від 23 травня 2018 року (справа № 569/4374/16-ц).

З матеріалів справи вбачається, що арешт на спірне майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі, з метою виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, а також забезпечення відшкодування збитків завданих злочином, та враховуючи, що арешт на спірне майно було накладено за правилами КПК України 1960 року, тому зазначений позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 260-261, ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі № 285/2526/18 за позовом ОСОБА_2 до головного управління Національної поліції в Житомирській області про звільнення майна з-під арешту та виключення запису з Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна – відмовити

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п. п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний.

Суддя Т.Б. Сташків