Вирок № 75481936, 25.07.2018, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/547/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 року смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Заполовського В.В.

за участю: секретаря судового засідання Лук'янчук Т.В.

прокурора Василюка Н.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ємільчине кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060160000156 від 09.05.2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Симони Ємільчинського району Житомирської області, та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який не працює, не одруженого, із базовою загальною середньою освітою, не судимого

за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України

в с т а н о в и в:

На початку листопада 2017 року приблизно о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 під час розпиття спиртних напоїв з останнім, вирішив вчинити крадіжку чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, без розриву у часі, скориставшись тим, що потерпілий перебуває в стані алкогольного сп'яніння, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 в жилій кімнаті будинку на підлозі виявив мобільний телефон власника марки «Nokia-230» вартістю 564 грн. 17 коп., в якому перебувала сім-картка мобільного оператора «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 70 грн., якого таємно умисно викрав та залишив місце вчинення злочину.

Викраденим майном ОСОБА_1 у подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 659 грн.

Не припиняючи свої злочинні дії, приблизно 20 листопада 2017 року близько 23 год ОСОБА_1, перебуваючи в будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 під час розпиття спиртних напоїв з останнім, вирішив вчинити крадіжку чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, без розриву у часі, скориставшись тим, що потерпілий перебуває в стані алкогольного сп'яніння, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 в жилій кімнаті будинку на холодильнику виявив 100 доларів США, які згідно офіційного курсу валют Національного Банку України на момент вчинення злочину становили 2649 грн. 90 коп., які таємно, повторно викрав та залишив місце вчинення злочину.

Викраденим майном ОСОБА_1 у подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 2649,90 грн.

У результаті вищевказаних крадіжок майна ОСОБА_1 своїми злочинними діями заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 3308,90 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та крадіжка, вчинена повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні та дав показання щодо вчинення ним злочинів, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_2 не з'явився, надав до суду телефонограму, в якій просив кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 розглянути без його участі.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочини, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували. Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів встановленою та доведеною, і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна та ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжка, вчинена повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив корисливі злочини середньої тяжкості, раніше не судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведені вище обставини, а також обставини, які пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вчинив злочини середньої тяжкості, характеризується задовільно по місцю проживання, має на утриманні 3-х малолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не працює, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.ч. 1, 2 ст.185 КК України із застосуванням вимог ст.70 ч.1 КК України.

Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує наявність обставин, яка пом'якшує покарання, а саме: повне визнання ним вини, щире каяття у вчиненому, вчинення ним злочину вперше, наявність на утриманні малолітніх дітей, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає можливим застосувати положення ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням і покладанням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Витрати по залученню експерта під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та відповідно до ст. 70, 75, 76 КК України, ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

У відповідності до ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: мобільний телефон марки «Nokia-230», який переданий на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити власнику ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави кошти затрачені на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні 00 копійок.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження можуть отримати копію вироку в суді.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: В. В. Заполовський