Рішення № 75481633, 18.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 липня 2018 року о/об 18 год. 24 хв.Справа № 808/2146/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Агаєві Р.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3Л, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 (69083, м.Запоріжжя, вул.Батарейна, буд.28; ІПН НОМЕР_1)

до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради (69063, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.44; код ЄДРПОУ 19282314)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_3 (69083, м.Запоріжжя, вул.Батарейна, буд.28)

про визнання протиправною та скасування індивідуальної програми реабілітації інваліда, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (надалі – позивач або ОСОБА_4М.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради (надалі – відповідач, КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» ЗОР), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати індивідуальну програму інваліда ОСОБА_4 №229 від 30.01.2017, затверджену структурним підрозділом Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Онкологічним МСЕК; 2) зобов'язати Комунальну установу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради в особі її структурного підрозділу скласти нову індивідуальну програму реабілітації інваліда ОСОБА_4 з додержанням всіх вимог Порядку складання форм індивідуальної програми інваліда, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я 08.10.2007 №623; 3) зобов'язати комунальну установу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради під час складання нової індивідуальної програми реабілітації інваліда вирішити питання санаторно-курортного лікування ОСОБА_4, а також побажань стосовно її здатності до самообслуговування, та внести в неї відповідні записи.

У позові (а.с.5-6, 22-24) зазначено, що 21.01.2016 у зв'язку із онкологічним захворюванням, позивача прооперували в Запорізькому обласному клінічному онкологічному диспансері, видаливши товсту кишку. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 30.01.2017, позивач є інвалідом ІІ групи безстроково. 30.01.2017 затверджено індивідуальну програму реабілітації за №229 позивача при складанні якої допущено деякі порушення вимог чинного законодавства України. Позивач з посиланням на п.1.2 «Порядку складання форм індивідуальної програми інваліда», затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я 08.10.2007 №623, зауважує, що уповноваженими особами відповідача було вчинено ряд порушень порядку її заповнення: відсутні записи в графах найменувань закладу, його коду за ЄДРПОУ та ДКУД; не повністю та незрозуміло заповнено графу «найменування МСЕК»; записи в ній зроблено частково російською, частково - українською мовами; мається виправлення за допомогою коректору, зокрема виправлена дата заповнення; незаповнені графи індивідуальної програми №229 не містять прочерків; незаповнена графа додаткових відміток, зокрема стосовно побажань позивача, зокрема стосовно певних видів соціальних послуг, яких позивач мав би намір отримати. Позивач зауважує, що згідно «Державної типової програми реабілітації інвалідів», затвердженої 08.12.2006 постановою Кабінету Міністрів України №1686, обсяг реабілітаційних послуг, що надаються за індивідуальною програмою реабілітації інваліда та дитини-інваліда, не може бути менший від передбаченого Типовою програмою. Водночас індивідуальна програма №229 – не містить даних стосовно надання позивачу послуг санітарно-курортного лікування. Для виконання Програми розроблено окремий перелік соціальних послуг, що надаються інвалідам з онкологічними захворюваннями (додаток 6 до Типової програми), де зазначено, що позивач має право на отримання такої соціальної послуги як санаторно-курортне лікування, однак в її індивідуальній програмі №229 можливість отримання такої послуги – не зазначена. Не погоджуючись із такими порушеннями своїх прав, а також порушеннями порядку складання індивідуальних програм реабілітації, 20.03.2018 позивач звернувся із заявою на ім'я головного лікаря відповідача, в якій вказав на порушення чинного законодавства України при складанні індивідуальної програми №229 та просив їх виправити. Зокрема, позивач просив п.18 індивідуальної програми №229 заповнити наступним побажанням інваліда: «потребую сторонньої допомоги», а п.14 в розділі 1 «Послуги» заповнити графу «санаторно-курортне лікування». 10.04.2018 позивач отримав відповідь від КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи», якою відмовлено по суті звернення. Свою відмову відповідач мотивує тим, що дані про потребу в санаторно-курортному лікуванні вносяться за наявності відповідного висновку лікаря-онколога закладу охорони здоров'я, де позивач знаходиться на диспансерному лікуванні. Що стосується стороннього догляду, то відповідачем зазначено, що потреба в ньому передбачена лише для інвалідів 1 групи. Що стосується позивача, то в його випадку таку потребу визначає ЛКК закладу охорони здоров'я за місцем його мешкання. Згідно з п.2.7 «Порядку складання форм індивідуальної програми інваліда», пункт 14 "Реабілітаційні заходи та їх реалізація" фахівці МСЕК, ЛКК заповнюють відповідно до переліків послуг, що надаються інвалідам, згідно з додатками 1-6 Типової програми, визначаючи в кожному конкретному випадку види та форми реабілітаційних заходів та їх виконавців. Згідно з п.11 «Положення про медико-соціальну експертизу», затвердженого 03.12.2009 постановою Кабінету Міністрів України №1317, складання та корегування індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, і контроль ефективність її виконання, покладається саме на комісії МСЕК. Тобто, не особа з інвалідністю звертається до всіх необхідних установ з питань здатності до самообслуговування та потреби в санаторно-курортному лікуванні, а відповідна комісія МСЕК приймає рішення з цих питань, та, за потреби, залучає для цього всіх необхідних спеціалістів або направляє до відповідної ЛКК. На це вказує і п.3.6.2 Статуту відповідача, згідно якого саме на Обласний центр медико-соціальної експертизи в особі підконтрольних йому комісій загального та спеціального профілю покладається обов'язок складання та коригування індивідуальної програми реабілітації інваліда, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, а також контроль ефективності її виконання. Посилаючись на ст.1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», позивач зауважує, що оскільки в графах п.14 в розділі 1-му «Послуги» та п.18 індивідуальної програми №229 відсутні як будь-які записи, так і прочерки, то можна зробити висновок, що рішення про забезпечення його санаторно-курортним лікуванням відповідачем не приймалося, та його уповноважені особи під час заповнення індивідуальної програми №229 не взяли до уваги існування у ОСОБА_4 побажань стосовно стороннього догляду, тобто взагалі відкинули можливість їх існування. Виходячи із вищенаведеного, та беручи до уваги, що складання індивідуальної програми реабілітації є кінцевим етапом медико-соціальної експертизи, можна зробити висновок про те, що зазначену експертизу проведено не до кінця, не в повному обсязі.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.35-37), в якому зазначено, що відповідно до ст.5 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями. З посиланням на приписи ст.11 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» відповідач зауважує, що обсяг реабілітаційних заходів, що передбачається індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, не може бути меншим від передбаченого Державною типовою програмою реабілітації осіб з інвалідністю. Механізм складання форм індивідуальної програми реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів, її заповнення унесення до неї змін і результатів про виконання реабілітаційних заходів, а також підбиття підсумків її виконання визначено «Порядком складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда», затвердженого 08.10.2007 наказом Міністерства охорони здоров'я України №623. ОСОБА_4 21.01.2016 була оглянута на онкологічній МСЕК на предмет встановлення групи інвалідності. На підставі акту огляду МСЕК №193 від 21.01.2016 позивачу була встановлена II група інвалідності від загального захворювання на строк на 01.02.2017 інваліду складена та видана відповідна індивідуальна програма реабілітації. Згідно акту огляду МСЕК №241 від 30.01.2017 позивач 30.01.2017 повторно оглянутий на онкологічній МСЕК. Рішенням онкологічної МСЕК позивачу, згідно з «Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого 03.12.2009 постановою Кабінету Міністрів України №1317 та «Інструкції про встановлення інвалідності», затвердженої 05.09.2011 наказом МОЗ України №561, встановлено ІІ групу інвалідності від загального захворювання безстроково. Комісією МСЕК розроблено індивідуальну програму реабілітації інваліда (№229 від 30.01.2017) з урахуванням потреб особи в: медичній реабілітації – диспансерне спостереження лікаря онколога, хіміотерапевта, сімейного лікаря, стаціонарне лікування за показанням; трудовій реабілітації – легка праця без шкідливих умов і факторів праці по індивідуальному графіку; визначена потреба в забезпеченні протезними виробами – широкий бандаж; виробами медичного призначення – калоприймачі з фільтром. Посилання позивача на те, що в ІПР (індивідуальна програма реабілітації інваліда) необхідно зазначити інформацію про необхідність її санаторно-курортного лікування є, на думку відповідача, безпідставним, оскільки потреба в санаторно-курортному лікуванні визначається лікарем онкологом закладу охорони здоров'я, в якому хворий знаходиться на диспансерному спостереженні, згідно з «Клінічним протоколом санаторно-курортного лікування новоутворень, злоякісних новоутворень, доброякісних новоутворень», затвердженого 06.02.2008 Наказом МОЗ України №56. Посилання позивача на те, що в ІПР необхідно відобразити інформацію про потребу в сторонній допомозі, є необґрунтованими, оскільки згідно п.27 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого 03.12.2009 постановою Кабінету Міністрів України від №1317, потреба в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі визначається особам з інвалідністю І групи. Особам з інвалідністю II групи потребу в періодичній сторонній допомозі визначається лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я за місцем проживання особи. Крім того, під час огляду позивача на МСЕК 30.01.2017 від ОСОБА_4 не надходили до членів комісії додаткові побажання з питань потреби в санаторно-курортному лікуванні чи потреба в постійному сторонньому догляді (пункти 18, 20 ІПР №229 від 30.01.2017), що також підтверджується підписом ОСОБА_4 На час проведення огляду ОСОБА_4 вона не відмовлялась від ІПР або від її окремих розділів та підписала ІПР без будь-яких зауважень, що свідчить про її повну згоду з даною ІПР. Доводи позивача, як на підставу для скасування ІПР, про те, що відповідачем порушений п.1.2 «Порядку складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда», відповідач вважає необґрунтованими. Стверджуючи про наявність причинно-наслідкового зв'язку між фактом отримання захворювань та необхідністю санаторно-курортного лікування і потреби у сторонній допомозі, позивач не надала суду жодних доказів в обґрунтування зазначених тверджень. Надані до матеріалів справи позивачем документи і наявні у медико-експертній справі документи ОСОБА_5 інформації щодо предмету доказування не містять.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача підтримала позовні вимоги позивача, просила суд позов задовольнити.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Судом досліджено Акти огляду медико-соціальною експертною комісією №193 від 21.01.2016 та №241 від 30.01.2017, складені відповідачем за результатами огляду ОСОБА_4 з приводу стану її здоров’я (а.с.38-45).

До суду надано Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) виданий Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» позивачу для проведення медичного огляду (а.с.46).

Відповідачем надано до суду Виписки із амбулаторної карти, Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, План заходів на 2017 рік, результати діагностичного обстеження (а.с.47-53).

Також, до суду надано Довідку до акта огляду медико-соціальною комісією Серії АВ №0821245 видану 30.01.2017 позивачу про встановленні ІІ групи інвалідності безстроково. У даній Довідці зазначено про характер праці: «Будь-яка легка праця без шкідливих умов і факторів, праця по індивідуальному графіку роботи» (а.с.7).

Судом досліджено Індивідуальну програму реабілітації інваліда ОСОБА_4 №229, заповнену відповідачем 30.01.2017 (а.с.8-10, 54-59).

З’ясовано, що Індивідуальна програма реабілітації інваліда №229, заповнена 30.01.2017, не містить записів в графі «Найменування закладу» або його коду за ЄДРПОУ та ДКУД. У графі «найменування МСЕК» записано – ОНКО. Наявні виправлення за допомогою коректору, зокрема – виправлена дата заповнення. Незаповнені графи – не містять прочерків. Не заповнено графу додаткових відміток. Графи розділу 13 заповнені, зокрема, у графі 13.1 видів обмежень «до обслуговування» стоїть відмітка «+»; «до трудової діяльності» – відмітка «+».

У графах розділу 14 «Реабілітаційні заходи та їх реалізація» зазначено: «… на «Д» учете – онколог, радіолог, хіміотерапевт. Динаміка УЗИ; ОГК, БП, К-графия, – ЛПЧ ЗООД 2019; … на «Д» учете – онколог, проктолог, хірург, невропатолог, сімейний лікар, Гемодинаміча показатели. Стацлечение по показателям». У графі «5.Трудова реабілітація» – зазначено «Любой легкий труд, без вредных русловий и факторов труда по индивидуальному графику работы». У графі «6.Протезні вироби: …» – вказано «Широкий бандаж - 1 – УТСЗН». У розділі ІІІ «Вироби медичного призначення» зазначено – «Калоприймач з фільтром - ЛПЧ ВКК».

Також, Індивідуальна програма реабілітації інваліда №229 заповнена 30.01.2017 містить відмітку про проведення 30.01.2017 співбесіди з інвалідом (графа 17), а у графі 20 «Підпис інваліда (законного представника)» наявний підпис ОСОБА_4

При цьому, графа 18 «Додаткові відмітки (побажання інваліда, його законного представника)» – не заповнена.

Згідно з «Положенням про онкологічну МСЕК», затвердженим 05.10.2016 виконуючим обов’язки головного лікаря КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» ЗОР, онкологічна МСЕК організована згідно з «Положенням про медико-соціальну експертизу», затвердженим 03.12.2009 Постановою Кабінету Міністрів України №1317, і є структурним підрозділом КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» ЗОР (а.с.11-12).

Вирішуючи по суті переданий до суду публічно-правовий спір враховуючи викладене вище суд виходить з такого.

У п.9 ч.1 ст.19 КАС України зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Як передбачено ст.5 Закону України №875-XII від 21.03.1991 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями.

Відповідно до ст.23 Закону України №2961-IV від 06.10.2005 «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю розробляється відповідно до Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю для повнолітніх осіб з інвалідністю - медико-соціальною експертною комісією, для дітей з інвалідністю - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Визначення конкретних обсягів, методів і термінів проведення реабілітаційних заходів, які повинні бути здійснені щодо особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, кошторис витрат за рахунок бюджетних коштів чи загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також контроль за виконанням індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю в межах своїх повноважень здійснюють медико-соціальні експертні комісії (лікарсько-консультаційні комісії лікувально-профілактичних закладів - щодо дітей з інвалідністю), місцева державна адміністрація, служби зайнятості, реабілітаційні установи, розпорядники відповідних коштів. Обсяг реабілітаційних заходів, що передбачається індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, не може бути меншим від передбаченого Державною типовою програмою реабілітації осіб з інвалідністю. Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності. Індивідуальна програма реабілітації має для особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю рекомендаційний характер. Особа з інвалідністю (законний представник дитини з інвалідністю) має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів, передбачених її індивідуальною програмою реабілітації, або від усієї програми в цілому. Особа з інвалідністю (законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю) бере участь у виборі конкретних технічних та інших засобів реабілітації, виробів медичного призначення, реабілітаційних послуг і санаторно-курортного лікування тощо в межах її індивідуальної програми реабілітації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, порядок її фінансування та реалізації затверджується Кабінетом Міністрів України.

Індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності (ч.6 ст.69 Закону України №2801-XII, 19.11.1992 «Основи законодавства України про охорону здоров'я»).

Відтак, досліджена судом Індивідуальна програма реабілітації інваліда №229, заповнена 30.01.2017, за своїм характером впливає на права, свободи та інтереси ОСОБА_4, а, відтак, як індивідуальний акт може бути оскаржена в адміністративному суді.

Надаючи правову оцінку додержання відповідачем порядку оформлення та заповнення Індивідуальної програми реабілітації інваліда №229 від 30.01.2017 суд бере до уваги, що згідно з п.3 «Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда», затвердженого 23.05.2007 постановою Кабінету Міністрів України №757 (надалі – «Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда»), індивідуальна програма розробляється на підставі Державної типової програми реабілітації інвалідів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006р. №1686 (Офіційний вісник України, 2006р., №50, ст.3311).

Індивідуальна програма для повнолітніх інвалідів розробляється медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК), для дітей-інвалідів - лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) лікувально-профілактичних закладів за зареєстрованим місцем проживання або лікування інвалідів (п.4 «Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда»).

Згідно з п.10 «Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда» у разі письмової відмови інваліда, законного представника дитини-інваліда від виконання індивідуальної програми в цілому або від будь-якого передбаченого нею виду, форми, обсягу або місця проведення реабілітаційних заходів у програмі робиться відповідний запис.

Відповідно до п.1.1 Розділу 1 «Порядку складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда», затвердженого 08.10.2007 наказом Міністерства охорони здоров'я України №623, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.2007 за №1197/14464 (надалі – «Порядок складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда»), цей Порядок визначає механізм складання форм індивідуальної програми реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів (далі - ІПР), заповнення ІПР, унесення до неї змін і результатів про виконання реабілітаційних заходів, а також підбиття підсумків виконання ІПР. Заповнення ІПР та підбиття підсумків про її виконання здійснюється медико-соціальними експертними комісіями (далі - МСЕК), лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів (далі - ЛКК). У разі потреби до складання окремих розділів ІПР залучаються спеціалісти закладів охорони здоров'я, органів праці та соціального захисту населення, освіти, державної служби зайнятості, цільових страхових фондів та інших органів, що здійснюють заходи з реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів. Залучення таких спеціалістів до складання ІПР відбувається шляхом безпосередньої їх участі в роботі (засіданнях) МСЕК, ЛКК. У разі потреби, для складання або корегування ІПР, інваліда можуть направити до обласної, центральної міської, Кримської республіканської МСЕК, Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності, Українського державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів, обласної (міської) ЛКК, науково-дослідних інститутів педіатричного профілю. Термін складання ІПР не повинен перевищувати одного місяця з дня звернення інваліда до МСЕК, законного представника дитини-інваліда до ЛКК щодо встановлення інвалідності. Унесення змін до ІПР здійснюється МСЕК, ЛКК та, у разі потреби, її оперативного коригування і в межах повноважень - реабілітаційними комісіями реабілітаційних установ.

Як передбачено п.1.2 Розділу 1 «Порядку складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда», записи в ІПР здійснюють МСЕК, ЛКК, реабілітаційні комісії реабілітаційних установ, виконавці реабілітаційних заходів з урахуванням побажань інваліда, дитини-інваліда (її законного представника) та завіряються печаткою. Записи в ІПР здійснюють державною мовою розбірливим почерком. Помилкові та неправильні записи закреслюються однією лінією та засвідчуються підписами керівника або вповноваженої посадової особи. Не допускається заповнення ІПР олівцем, закреслення чи виправлення відомостей, що вносяться до ІПР, а також додаткових записів після того, як ІПР підписана інвалідом або законним представником дитини-інваліда. У графах, які не заповнюються при складанні ІПР, проставляється прочерк ("-").

Відповідачем документально не доведено урахування бажань інваліда ОСОБА_4 при оформлені Індивідуальної програми реабілітації інваліда №229, заповненої 30.01.2017.

Також, є очевидними порушення приписів п.1.2 Розділу 1 «Порядку складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда» при заповненні відповідачем 30.01.2017 Індивідуальної програми реабілітації інваліда №229: наявність незасвідчених виправлень; записи здійснені не державною мовою і не розбірливим почерком; у графах, які не заповнюються, не проставлені прочерки («-»).

У п.2.7 Розділу 2 «Порядку складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда» зазначено: «2.7. Пункт 14 "Реабілітаційні заходи та їх реалізація" фахівці МСЕК, ЛКК заповнюють відповідно до переліків послуг, що надаються інвалідам, згідно з додатками 1-6 до постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 N 1686 "Про затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів", визначаючи в кожному конкретному випадку види та форми реабілітаційних заходів та їх виконавців. У графі "Обсяги" у відповідних розділах указується зміст, періодичність реабілітаційних заходів; у графі "Термін проведення" у відповідних розділах указується термін, протягом якого повинен здійснюватись рекомендований реабілітаційний захід; у графу "Місце проведення" у відповідні розділи уноситься запис про виконавця реабілітаційного заходу і підпис особи, яка його пропонує та визначає виконавця реабілітаційного заходу (фахівці МСЕК, ЛКК, представники державної служби зайнятості, соціальних служб, фондів тощо); у графі "Відмітка про виконання" робиться запис "виконано" або "не виконано" виконавцем, підписується відповідальною особою і скріплюється печаткою. 2.7.1. Розділ 1 "Медична реабілітація" заповнюється відповідно до потреби інваліда (дитини-інваліда) в заходах медичної реабілітації. Указуються характер медичних заходів, їх кількість, обсяг, методи та строки виконання, при необхідності із залученням до формування цього розділу в разі потреби спеціалістів закладів охорони здоров'я. … 2.7.7. Розділ 7 "Соціальна та побутова реабілітація" - потреба в них визначається лікарями МСЕК, ЛКК після обстеження соціально-побутових умов проживання інваліда, дитини-інваліда із залученням до формування цього розділу відповідних фахівців органів праці і соціального захисту населення, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і служб у справах неповнолітніх. … У разі згоди інваліда, дитини-інваліда (його законного представника) у пункті 20 ставиться відповідний підпис і вказується дата ознайомлення з ІПР. У разі відмови від ІПР або від її окремих розділів вказаних осіб зазначається причина відмови. …».

У графах розділу 14 «Реабілітаційні заходи та їх реалізація» Індивідуальної програми реабілітації інваліда №229, заповненої 30.01.2017, зазначено про необхідність спостереження інваліда у певних спеціалістів, проходження досліджень, замість викладення конкретних медичних реабілітаційних заходів (медична реабілітація: санаторно-курортне лікування, відновна терапія тощо).

Судом взято до уваги, що пп.1.16 п.1 Наказу Міністерства охорони здоров'я України №56 від 06.02.2008 «Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних закладах (крім туберкульозного профілю) для дорослого населення» затверджено «Протокол санаторно-курортного лікування новоутворень, злоякісних новоутворень, доброякісних новоутворень».

Так, у «Клінічному протоколі санаторно-курортного лікування новоутворень, злоякісних новоутворень, доброякісних новоутворень» зазначено: «… Протипоказання: не направляють на реабілітацію онкологічних хворих з наявністю морфо-функціональної декомпенсації будь-якої системи II-III ступеню. З ЛФЧ протипоказані: геліотерапія та загальні ультрафіолетові опромінення, пелоїдотерапія, контрастні, високоінтенсивні високочастотні та ультрависокочастотні електромагнітні коливання. … Протипоказання: не направляють на реабілітацію онкологічних хворих з наявністю морфо-функціональної декомпенсації будь-якої системи II-III ступеню. З ЛФЧ протипоказані: геліотерапія та ультрафіолетові опромінення, пелоїдотерапія, контрастні, високоінтенсивні високочастотні та ультрависокочастотні електромагнітні коливання …».

Відповідачем не доведено документально наявність протипоказань до санаторно-курортного лікування на застосуванні якого позивач наполягає.

Відповідно до п.26 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого 03.12.2009 постановою Кабінету Міністрів України від №1317, особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді. (…).

Згідно з п.27 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» (…) підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі (…).

Як свідчать матеріали справи, заповнення неналежним чином відповідачем 30.01.2017 Індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_4 №229 тягне порушення прав, свобод та інтересів позивача у сфері охорони здоров’я, виникнення спорів під час реалізації цієї Індивідуальної програми реабілітації інваліда.

Враховуючи наведене, оскільки Індивідуальна програма реабілітації інваліда ОСОБА_4 №229, заповнена 30.01.2017 з порушенням наведених норм права, що впливає на права, свободи та інтереси позивача, то вона є протиправною і підлягає скасуванню.

З метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача скласти нову індивідуальну програму реабілітації інваліда ОСОБА_4 з додержанням всіх вимог "Порядку складання форм індивідуальної програми інваліда", затвердженого 08.10.2007 Наказом Міністерства охорони здоров'я України за №623, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.2007 за №1197/14464.

Оскільки при складанні нової індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_4 з урахуванням зазначених норм права мають бути відповідачем ураховані побажання позивача, у тому числі щодо санаторно-курортного лікування та стороннього догляду, то суд не вбачає потреби окремо зобов’язувати відповідача під час складання нової індивідуальної програми реабілітації інваліда ОСОБА_4 вирішити питання санаторно-курортного лікування та стороннього догляду стосовно позивача.

Таким чином, у цій частині позовних вимог позивача має бути відмовлено.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача і відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну програму реабілітації інваліда ОСОБА_4 (69083, м.Запоріжжя, вул.Батарейна, буд.28; ІПН НОМЕР_1) №229 від 30.01.2017, складену Комунальною установою «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради в особі Онкологічної МСЕК (69063, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.44; код ЄДРПОУ 19282314).

Зобов'язати Комунальну установу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради в особі Онкологічної МСЕК (69063, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.44; код ЄДРПОУ 19282314) скласти нову індивідуальну програму реабілітації інваліда ОСОБА_4 (69083, м.Запоріжжя, вул.Батарейна, буд.28; ІПН НОМЕР_1) з додержанням всіх вимог "Порядку складання форм індивідуальної програми інваліда", затвердженого 08.10.2007 Наказом Міністерства охорони здоров'я України за №623, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.2007 за №1197/14464.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 20.07.2018.

Суддя О.О. Прасов