
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення частини позовних вимог без розгляду
19 липня 2018 рокум. Ужгород№ 807/444/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Данча М.І.,
за участю:
представник позивача - не з'явився
представника відповідача - не з'явився
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 липня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 24 липня 2018 року.
ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, якою просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком позивачу та зобов'язати відповідача провести перерахунок і відновити виплату позивачу довічно пенсії за віком, шляхом призначення пенсії заново відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням змін в пенсійному законодавстві як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни в розмірі не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок і доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент поновлення пенсії, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі та додатково поданих документів про стаж та заробітну плату з проведенням перерахунку, індексації пенсії, виплатою компенсації втрати частини доходів на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з 07 жовтня 2009 року; 2) Допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення всієї суми боргу починаючи з 07 жовтня 2009 року по день фактичної виплати; 3) Покласти обов'язки щодо забезпечення виконання рішення на начальника Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області; 4) Зобов'язати начальника Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області в 14-денний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач громадянин України, знаходиться на консульському обліку в посольстві України в державі Ізраїль. З 01 вересня 1996 року йому припинена виплата пенсії внаслідок виїзду на постійне місце проживання за кордон. Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 визнано неконституційними положення Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) щодо припинення виплати пенсії громадянам України, які постійно не проживають на її території. У зв'язку з чим, позивач, через представника за дорученням, звернувся 23 квітня 2018 року до відповідача із заявою про перерахунок та відновлення виплати пенсії. Однак, Ужгородським ОУПФ відмовлено у перерахунку і відновленні виплати пенсії. Таку відмову вважає протиправною та такою, що порушує його конституційні права.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, однак18 липня 2018 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та участі його представника.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, а тому відмова Ужгородскього ОУПФ Закарпатської області у поновленні позивачу пенсії є правомірною. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він не отримує пенсію чи щомісячне грошове утримання з інших джерел, у тому числі на території України чи Ізраїлю. Також зазначив, що позивач звернувся до суду з пропущенням строку звернення, а тому просив залишити позовну заяву без розгляду.
В судове засідання відповідач не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника Ужгородського ОУПФ в журналі реєстрації вихідної кореспонденції про отримання ухвали про відкриття провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позивачем разом із позовною заявою було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що рішення про припинення виплати пенсії позивачу не вручали та про порушення свої прав дізнався з листа Ужгородського ОУПФ Закарпатської області від 13 квітня 2018 року, оскільки з 18 березня 1996 року постійно проживає в Ізраїлі. За місцем проживання в Ізраїлі відсутні друковані видання центральних органів виконавчої і законодавчої влади та інші офіційні засоби масової інформації України, в яких публікуються зміни в законодавство України, а офіційне оприлюднення нормативних актів в офіційних виданнях на території України не може свідчити про обізнаність про них позивача.
Ухвалою суду від 08червня 2018 року про відкриття провадження в адміністративній справі позивачу поновлено строк звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Аналогічні положення були закріплені в ст. ст. 99 та 100 КАС України, в редакції який діяв до 15.12.2017 р.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 51 Закону № 1058-ІV визначено, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Конституційний Суд України у рішенні № 25-рп/2009 від 07.10.2009 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення пункту 2 частини 1 статті 49 та другого речення статті 51 Закону № 1058-ІV втратили чинність з 07.10.2009 року, тобто від дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 25-рп/2009. Отже, з 07 жовтня 2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої зупинена на підставі положень зазначеного Закону № 1058-ІV. Відтак, саме з цього часу відповідач повинен відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.
Проте наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності дотримання встановлених законом строків звернення до суду, у разі звернення до суду за захистом свого права. Після прийняття та опублікування Рішення №25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року та невідновлення виплати пенсії, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду.
Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 24.04.2018 у справі № 127/15035/17 та від 12.06.2018 у справі № 577/50/17 зазначив, що спори, які виникають у цій категорії справ, повинні вирішуватись з урахуванням норм процесуального права у межах шестимісячного строку звернення до суду.
Як встановлено судом, із письмовою заявою про перерахунок і поновлення виплати пенсії позивач через уповноваженого представника звернувся до Ужгородського ОУПФ 26 квітня 2018 року. Листом від 16 травня 2018 року Ужгородським ОУПФ відмовлено позивачу у поновленні та перерахунку пенсії.
До суду позивач, через уповноваженого представника, звернувся 18 травня 2018 року.
Відтак, в межах шестимісячного строку звернення до суду знаходиться період з 18 листопада 2017 року, а період з 07 жовтня 2009 року по 17 листопада 2017 знаходиться поза межами строку звернення до суду.
04 липня 2018 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що лист відповідача від 16 травня 2018 року про відмову у перерахунку та поновленні пенсії він отримав на електронну адресу 16 травня 2018 року, а з адміністративним позовом до суду звернувся 18 травня 2018 року, тобто до закінчення шестимісячного строку звернення до суду.
Однак, той факт, що із заявою про поновлення пенсії позивач через уповноваженого представника до Ужгородського ОУПФ звернувся 26 квітня 2018 не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення прав. З цієї дати (26.04.2018 року) позивач вчинив активні дії щодо поновлення свого права на отримання пенсії і ця дата ніяк не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Така позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду України (постанови від 08.12.2015 № 21-5653а15, від 08.06.2016 № 505/2135/14-а).
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому суд зазначає, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Разом з тим, ні адміністративний позов, ні матеріали справи не містять відомостей та доказів щодо існування об'єктивних обставин, які обумовили неможливість звернення позивача до суду з цим позовом після прийняття Конституційним Судом України 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Ужгородське ОУПФ Закарпатської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії та здійснити її перерахунок за період з 07 жовтня 2009 року по 17 листопада 2017 року підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 2) про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про зобов'язання Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області поновити та перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 07 жовтня 2009 року по 17 листопада 2017 року - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Н.Д. Маєцька
Судове рішення № 75481589, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 19.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 807/444/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: