Ухвала суду № 75481537, 24.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

24 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/2617/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токарева М.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу культури, сім'ї молоді і спорту Овруцької міської ради про стягнення заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 4720,50 грн та 1000 грн моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до відділу культури, сім'ї молоді і спорту Овруцької міської ради про стягнення заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 4720,50 грн та 1000 грн моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що працювала на посаді бібліотекаря 1 категорії с.Підруддя відділу культури сім'ї молоді і спорту Овруцької міської ради. При звільненні з нею не було проведенго повний розрахунок, а тому позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 4720,50 грн та 1000 грн моральної шкоди.

Позивач просила розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача направив на адресу відзив на позовну заяву у якому просив справу розглянути за відсутності його представника. У відзиві відповідач вказує, що посада бібліотекаря 1 категорії с.Підруддя відділу культури сім'ї молоді і спорту Овруцької міської ради не відноситься до категорії посад передбачених Законом України "Про державну службу" та Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що провадження у даній справі слід закрити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. (п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як вбачається із матеріалів справи позивач працювала на посаді бібліотекаря 1 категорії с.Підруддя відділу культури сім'ї молоді і спорту Овруцької міської ради.

Відповідно до Закону України "Про державну службу" державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Державна служба характеризується тим, що: а) здійснюється на державних посадах у державних органах або їх апаратах; б) має своєю метою реалізацію завдань і функцій держави; в) регламентується Законом України «Про державну службу» та іншими спеціальними законами; г) характеризується особливістю вступу на державну службу, її проходженням, припиненням службових відносин; ґ) пов'язана з присвоєнням рангів, чинів, спеціальних і військових звань; д) характеризується безпартійністю або політичною нейтральністю державних службовців; е) оплачується за рахунок державного бюджету.

Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та ін.

Аналіз наведених норм свідчить, що займана позивачем посада не відноситься ні до посад державної служби, ні до посад в органах місцевого самоврядування.

Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що спірні відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, є трудовим спором, а не спором, пов'язаним із звільненням з публічної служби, оскільки посада, з якої звільнено позивача, не відноситься до публічної служби, в розумінні ст. 4 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільно процесуального кодексу України, справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, розглядаються у порядку цивільного судочинства.

Стаття 55 Конституції України зазначає, що "кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань". Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. 3 ст. 8 Конституції).

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч. 1 ст. 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці "право на суд" охоплює три основні елементи: 1) наявність "суду", який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст. 6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав: фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з &lв;…&g0; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?а;…&g ;". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".

Таким чином заявлені позивачем вимоги мають розглядатись в порядку цивільного судочинства місцевим судом загальної юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Закрити провадження в адміністративній справі № 806/2617/18 за позовом ОСОБА_1 до відділу культури, сім'ї молоді і спорту Овруцької міської ради про стягнення заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 4720,50 грн та 1000 грн моральної шкоди.

Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесений до юрисдикції загального суду у порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.С. Токарева