Рішення № 75481496, 18.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 р. Справа№805/3817/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання: Радчинській Т.В.,

за участю:

представника позивача: не з’явився

представника відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема, 59/29, РНОКПП НОМЕР_1, 13.10.1973 р.н.) про стягнення з платника податків податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу, відповідно до тексту якого, просить суд:

стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 13.10.1973 р.н.) податкового боргу в розмірі 24 885,32 грн. (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (110100500) Маріупольське УК/Центральний р-н/11010500; банк –ГУ ДКСУ у Донецькій області; МФО 834016; Код ЄДРПОУ 37989721; р/р 33118341700052).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 10.05.2018 року за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг, раніше не заявлений до суду у розмірі 22 885,32 грн. (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500), в тому числі:

22 230 грн. – борг виник 28.02.2018 року – нараховано згідно податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04.05.2017 року №0000411302 на суму 22 230 грн., де 17 784 грн. – податкове зобов’язання, 4 446грн.- штрафні (фінансові) санкції;

2 655,32 грн. – відповідно до норм податкового кодексу України за несвоєчасну сплату сум узгоджених податкових зобов’язань боржнику нарахована пеня;

Загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 становить 24 885,32 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомленням (викликом) сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у пятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, останній зазначив, що не згодний із позовними вимогами позивача, вважає, що відповідно до ст. 109 Податкового Кодексу України ним не допущено порушень податкового законодавства та здійсненні нарахування суперечать Податковому кодексу України. Крім того 02 вересня 2014 року Верховною радою України прийнято Закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та розпорядження КМУ від 02.12.2015 року, згідно зазначених нормативних актів м. Маріуполь був об’явлений зоною проведення АТО та на період з квітня 2014 року по травень 2016 року фізичні та юридичні особи звільнені від сплати штрафних санкцій. На підставі викладеного просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони у судове засідання не з’явились, про причини неприбуття до суду не повідомили. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Відповідач – ФОП ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа підприємець 12.10.2010 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

29.11.2017 року Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області проведена документальна позапланова нев’їздна перевірка платника податків відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, про що складено акт від 29.11.2016 року №824/05-19-13-02/НОМЕР_1. Акт перевірки був направлений боржнику та вручений згідно рекомендованого повідомлення №8755512760279.

На підставі вищезазначеного акту перевірки та рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 10.04.2017 року №5072/10/05-99-10-01-10-2 про результати розгляду скарги платника податків ОСОБА_1, на підставі пп.49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп.164.2.17 (д), п.164.2 ст.164, п.179.1 ст.179, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, прийняте податкове повідомлення – рішення форми «Р» від 04.05.2017 року №0000411302 на загальну суму 22 230 грн. Зазначене податкове повідомлення – рішення 11.05.2017 року вручене згідно рекомендованого повідомлення №8755512919669.

Податкове повідомлення – рішення форми «Р» від 04.05.2017 року №0000411302 оскаржувалось відповідачем у судовому порядку. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2017 року відмовлено задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 4 травня 2017 року № НОМЕР_2, за наслідками перегляду вищезазначеного судового рішення судами апеляційної та касаційної інстанцій судове рішення залишено без змін.

У зв’язку із несплатою платником податків ФОП ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов’язань, було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 17.02.2017 року №2239-17, яка направлена поштою на юридичну адресу відповідача, зазначений лист повернуто відділенням зв’язку з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». Вказана вимога оскаржена не була.

Відповідно, зазначена сума заборгованості перед бюджетом у розмірі 24 885,32 грн. не сплачена, отже у ГУ ДФС у Донецькій області виникли правові підстави для стягнення боргу у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідача в установленому законом порядку було направлено податкову вимогу форми Ф» від 17.02.2017 року №2239-17.

Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Пунктом 14.1.137 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

На час розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу у розмірі 24885,32 грн. суду не надано.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 28 885,32 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українисудові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема, 59/29, РНОКПП НОМЕР_1, 13.10.1973 р.н.) про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 13.10.1973 р.н.) податкового боргу в розмірі 24 885,32 грн. (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (110100500) Маріупольське УК/Центральний р-н/11010500; банк –ГУ ДКСУ у Донецькій області; МФО 834016; Код ЄДРПОУ 37989721; р/р 33118341700052).

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 18 липня 2018 року, повний текст рішення виготовлений 23 липня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.