Рішення № 75481244, 23.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2018 року м. Рівне №817/1590/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду трудової діяльності з 01.03.2012 по 28.02.2013; зобов’язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоду трудової діяльності у ЗАТ «Рівненський ливарний завод» з 01.03.2012 по 28.02.2013.

Ухвалою суду від 18.06.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що з 1999 року працював на ЗАТ «Рівненський ливарний завод». Відповідно до виписки з особового рахунку за період його роботи з 01.03.2012 по 28.02.2013 позивачу була нарахована заробітна плата та утримані з неї відповідні страхові внески. Однак, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України страхові внески за цей період не були сплачені і страховий стаж до обчислення пенсії не зарахований. У квітні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування до страхового стажу цього періоду роботи. Однак, відповідач відмовив йому на підставі відсутності сплати з боку роботодавця страхових платежів. Позивач вважає таку відмову безпідставною, тому просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач – Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області 25.06.2018 подало відзив на позовну заяву, де вказано, що ЗАТ «Рівненський ливарний завод», на якому працював позивач, було ліквідоване, вимоги кредиторів визнано погашеними. За спірний період роботи позивача на даному підприємстві страхові внески сплачені не були, тому даний період не може бути зарахований до страхового стажу позивача. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 01.11.1999 прийнятий в порядку переведення з ВАТ «РЗТА» на ЗАТ «Рівненський ливарний завод» майстром 1 групи в ливарний цех №20 відповідно до наказу №315 від 01.11.1999. 23 квітня 2003 року позивач переведений на посаду заступника головного інженера з технічної частини – головним металургом на тому ж підприємстві. 23 лютого 2013 року ОСОБА_1 звільнений у зв’язку з ліквідацією підприємства на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Дані відомості підтверджені відповідними записами у трудовій книжці позивача (а.с.11-12).

03 квітня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, однак, 16.04.2018 Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області надало відповідь №191/10, відповідно до якої відмовило ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з підстав відсутності необхідного 35-тирічного страхового стажу, передбаченого статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Крім того, орган Пенсійного фонду України повідомив позивачу, що період його роботи з 01.03.2012 по 28.02.2013 на ЗАТ «Рівненський ливарний завод» не може бути зарахований до страхового стажу через несплату роботодавцем страхових внесків за даний період (а.с.13).

Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб’єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Стаття 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, пов’язані із загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено визначення наступних термінів:

1) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

2) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 24 Закону №1058 встановлено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За правилами частини першої статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Механізм призначення (перерахунку) пенсії регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі – Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 2.1. розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з пунктом .4.3. розділу IV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

З аналізу положень законодавства, суд робить висновок, що основною підставою для зарахування страхового стажу для обчислення розміру пенсії особі, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, є щомісячна сплата страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Однак, при цьому суд зазначає, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. (Частини перша, третя, десята, дванадцята статті 20 Закону №1058-IV).

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

В даному випадку, судом встановлено, що ОСОБА_1 у спірний період з 01.03.2012 по 28.02.2013 працював на ЗАТ «Рівненський ливарний завод», йому була нарахована заробітна плата. Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з особового рахунку ЗАТ «Рівненський ливарний завод» з даної заробітної плати в цей період були утримані страхові внески (а.с.18-21). За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (Форма ОК-5) страхові внески з 01.03.2012 по 28.02.2013 Закритим акціонерним товариством «Рівненський ливарний завод» до Пенсійного фонду України не сплачені (а.с.14-17).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області від 30.01.2018 у справі №5019/2862/11 Закрите акціонерне товариство «Рівненський ливарний завод» як юридична особа ліквідована, вимоги усіх кредиторів визнано погашеними (а.с.22-32).

Таким чином, внаслідок невиконання роботодавцем обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві за період з 01.03.2012 по 28.02.2013.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті. Однак, застраховані особи без сприяння державних органів позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати, що, фактично, у випадку неповної чи несвоєчасної сплати, означатиме порушення їх прав на призначення (перерахунок) пенсії.

Несплата страхових внесків призвела до порушення принципу рівності особи перед законом.

Суд вважає, що оскільки страхові внески позивача відраховувались роботодавцем із заробітної плати ОСОБА_1, однак при цьому не сплачувалися до Пенсійного фонду України, період роботи позивача з 01.03.2012 по 28.02.2013 на ЗАТ «Рівненський ливарний завод» підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинене ЗАТ «Рівненський ливарний завод», оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 по справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16), касаційне провадження №К/9901/458/17.

Крім того, відповідно до статті 254 КЗпП України, несплата підприємством, установою, організацією внесків на соціальне страхування не позбавляє працівника виплати за цим страхуванням, зокрема, виплати пенсії.

Той факт, що відраховані із заробітної плати страхові внески не потрапили до Пенсійного фонду України, не повинен впливати та відображатися на законних правах та інтересах позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, і є лише провиною роботодавця.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані та не доведено правомірність своїх дій щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачена сума судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. відповідно до квитанції від 10.06.2018 №6, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 33005; РНОКПП НОМЕР_1) до Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вулиця Яворницького, 34, місто Рівне, 33001; код ЄДРПОУ 40373305) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинення певних дій – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи на ЗАТ «Рівненський ливарний завод» з 01.03.2012 по 28.02.2013.

Зобов'язати Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи на ЗАТ «Рівненський ливарний завод» з 01.03.2012 по 28.02.2013.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень – Рівненського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 липня 2018 року.

Суддя Недашківська К.М.