Рішення № 75480582, 18.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 р. Справа№805/3877/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., при секретарі судового засідання Радчинській Т.В.

позивача не з’явився

представника відповідача не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, (86023, Донецька область, Ясинуватський р-н, смт. Желанне, вул. Южна, 18, РНОКПП НОМЕР_1) до Ясинуватського об’єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області (86020, Донецька область, Ясинуватський р-н, смт. Очеретине, вул. Гідростроітелів,12, ЄДРПОУ 37544393), про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та зобов’язання здійснити провести перерахунок пенсії за віком, -

ВСТАНОВИВ

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Ясинуватського об’єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області, відповідно до тексту позовної заяви просив суд:

- визнати дії відповідача ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу період роботи в Ясинуватському районному відділенні культури з 14.04.1980 року по 08 липня 1981 року, а також період роботи в ВАТ Племзавод “Більшовик” з 12 лютого 1998 року по 22 червня 2005 року та проведенні перерахунку незаконними.

- зобов’язати відповідача ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального стажу період роботи в Ясинуватському районному відділенні культури з 14.04.1980 року по 08 липня 1981 року, а також період роботи в ВАТ Племзавод “Більшовик” з 12 лютого 1998 року по 22 червня 2005 року та провести перерахунок пенсії з часу звернення до відповідача, тобто з 27 квітня 208 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №805/3877/18-а. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Сторони у судове засідання не з’явились, про причини неприбуття суду не повідомили. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. При цьому матеріали справи містять заяви від сторін про розгляд справи без своєї участі.

На підставі частини 4статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до відповідача – Ясинуватського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області із заявою про зарахування до страхового стажу період роботи в Ясинуватському відділі культури з 14.04.1980 року по 08 липня 1981 року, а також період роботи в ВАТ Племзавод «Більшовик» з 12 лютого 1998 року по 22 червня 2005 року та відповідно просив провести перерахунок пенсії з часу звернення із заявою про призначення пенсії.

З копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_3 з 14.01.1980 року по 08.07.1981 року працював на посаді художнього керівника у районному відділі культури по Ясиноватському району, зазначене підтверджено записами №8 (Наказ №129 від 14.04.1980 року) та записом №9 (Наказ 08.07.1981 року).

Крім того, згідно запису трудової книжки позивача №14 останній з 12.02.1998 року був переведений до ВАТ «Племзавод «Більшовик» водієм 1 класу (наказ від 12.02.1998 року №259), згідно запису за №15 позивача 22.06.2005 року звільнено за ст. 38 КЗоТ України (за власним бажанням) (наказ 115-к від 22.06.2005 року.

Листом відповідача за вих. № Б-23/02-15 від 30.05.2018 року позивачу надано роз’яснення відповідно до якого спірні періоди не зараховані до страхового стажу при призначенні пенсії з наступних підстав.

Період роботи з 14.01.1980 року по 08.07.1981 року на посаді художнього керівника у районному відділі культури по Ясиноватському району не враховано у зв’язку із відсутністю у трудовій книжці запису номера наказу про звільнення.

Період роботи з 12.02.1998 року по 22.06.2005 року на посаді водія 1 класу не зараховано у зв’язку із відсутністю печатки ВАТ «Племзавод «Більшовик».

При цьому у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що спірний період з 14.01.1980 року по 08.07.1981 року на посаді художнього керівника у районному відділі культури по Ясиноватському району зараховано до стажу, оскільки позивачем 15.06.2018 року до управління надано довідку якою підтверджено вказаний період роботи. Крім того у відзиві також зазначено, що трудовий стаж може підтверджуватись за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (форма ОК-5). У даному випадку індивідуальні відомості наявні з 01.01.2004 року, а саме з 23.01.2004 року по 24.01.2005 року то цей період також був зарахований до стажу роботи позивача. При цьому доказів такого зарахування суду не надано.

Разом із тим відповідачем зазначено, що у зв’язку із ненаданням необхідних документів про підтвердження наявного стажу управлінням не зараховано період роботи позивача з 12.02.1998 року по 31.12.2003 року.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV.

Відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення», цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у звязку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Як передбачено статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1993 року № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в пункті 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Питання подання документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюються Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Як встановлено пунктом 4.7. Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і обєктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Суд вважає необґрунтованою відмову відповідача щодо не зарахування спірних періодів роботи позивача з 14.01.1980 року по 08.07.1981 року на посаді художнього керівника у районному відділі культури по Ясиноватському району у зв’язку із відсутністю у трудовій книжці запису номера наказу про звільнення та період роботи з 12.02.1998 року по 22.06.2005 року на посаді водія 1 класу у зв’язку із відсутністю печатки ВАТ «Племзавод «Більшовик», з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами.

Як передбачено частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає що вказану інформацію у відзиві стосовно зарахування періодів з 14.01.1980 року по 08.07.1981 року та з 23.01.2004 року по 24.01.2005 року суд не приймає до уваги зазначене оскільки доказів такого зарахування відповідачем суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку що, повідомляючи позивачу про відмову у зарахуванні до стажу роботи спірних періодів, управління діяло без врахування всіх істотних обставин, внаслідок чого позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку із зарахуванням останніх є протиправними та підлягають задоволенню.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 704, 80 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок суб'єкта владних повноважень понесені ним судові витрати.

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, (86023, Донецька область, Ясинуватський р-н, смт. Желанне, вул. Южна, 18, РНОКПП НОМЕР_1) до Ясинуватського об’єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області (86020, Донецька область, Ясинуватський р-н, смт. Очеретине, вул. Гідростроітелів,12, ЄДРПОУ 37544393), про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та зобов’язання здійснити провести перерахунок пенсії за віком – задовольнити.

Визнати дії Ясинуватського об’єднананого управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу період роботи в Ясинуватському районному відділенні культури з 14.04.1980 року по 08 липня 1981 року, а також період роботи в ВАТ Племзавод “Більшовик” з 12 лютого 1998 року по 22 червня 2005 року та проведенні перерахунку незаконними.

Зобов’язати відповідача ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, зарахувати до загального стажу період роботи в Ясинуватському районному відділенні культури з 14.04.1980 року по 08 липня 1981 року, а також період роботи в ВАТ Племзавод “Більшовик” з 12 лютого 1998 року по 22 червня 2005 року та провести перерахунок пенсії з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 27 квітня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватського об’єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області (86020, Донецька область, Ясинуватський р-н, смт. Очеретине, вул. Гідростроітелів,12, ЄДРПОУ 37544393) на користь ОСОБА_1, (86023, Донецька область, Ясинуватський р-н, смт. Желанне, вул. Южна, 18, РНОКПП НОМЕР_1), судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири ) гривні 80 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 18 липня 2018 року, повний текст рішення виготовлений 23 липня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.