Ухвала суду № 75479542, 24.07.2018, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1250/16-к

Номер провадження 1-кс/305/358/18

УХВАЛА

24.07.2018 Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Бліщ О.Б.,

з участю секретаря Корадіні А.А., прокурора Гайовича П.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Олага О.М., розглянувши клопотання заступника начальника СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, старшого капітана поліції Жигуца Р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст. 364 КК України

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кваси Рахівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з вищою освітою, старшого державного виконавця Рахівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, одруженого, на утриманні якого перебуває 1 малолітня дитина, не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції Жигуц Р. звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим начальником Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Ластовичаком В.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1.

Клопотання мотивує тим, що відділом Державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в особі старшого державного виконавця ОСОБА_1., 14.02.2015 відкрито виконавче провадження № 46512953 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Рахівським районним судом 06.10.2014 у справі № 305/773/14-ц про стягнення з ОСОБА_5 (Боржник) на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» (Стягувач) заборгованості за кредитним договором № 791 на загальну суму 169 968,52 грн. боргу та судового збору в розмірі 1 699,69 грн.

Під час виконання, 10.06.2015 накладено арешт на майно Боржника, а саме на нежитлову будівлю складу та навісу загальною площею 460,9 кв.м за адресою АДРЕСА_3, про що, того ж дня, складено відповідний акт опису й арешту майна.

З метою реалізації арештованої будівлі, 08.09.2015, пакет документів передано відділом ДВС Рахівського районного управління юстиції до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області для проведення електронних торгів Державним підприємством «Сетам».

Організатором торгів ДП «Сетам» 17.12.2015 в системі електронних торгів арештованим майном проведено електронні торги з продажу зазначеного майна, про що того ж дня складено відповідний протокол № 134852, відповідно до якого, лот за реєстраційним номером 111185 під назвою «Нежитлова будівля складу та навісу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 460,9 кв.м, проданий переможцю торгів ОСОБА_6.

У подальшому, ОСОБА_1, перебуваючи, згідно наказу начальника Головного управління юстиції у Закарпатській області № 1250/4 від 09.10.2013, на посаді старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції, будучи державним службовцем 7 категорії, представником влади, тобто службовою особою, уповноваженою на здійснення примусового виконання рішень судів, забезпечення неупередженого, своєчасного, повного вчинення виконавчих дій по виконавчих провадженнях, 04 січня 2016 року в АДРЕСА_5 діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої особи, вніс до складеного ним офіційного документа - акту про реалізацію предмета іпотеки (про проведені електронні торги) від 04.01.2016 завідомо неправдиві відомості про те, що нібито разом із нежитловою будівлею складу та навісу за адресою АДРЕСА_3, загальною площею 460,90 кв.м., належною ОСОБА_5, покупцем ОСОБА_6 придбано і навіс площею 498,21 кв.м, у той час як насправді такий навіс предметом торгів не був.

Згідно висновку експертизи № 25/17 від 22.07.2017 вартість зазначеного навісу становить 239 800 грн., тому, умисними діями ОСОБА_1 спричинено інтересам власника майна тяжких наслідків у вигляді заподіяння матеріальної шкоди на вказану суму.

26.07.2017 відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Крім того, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції, будучи державним службовцем 7 категорії 15 рангу, представником влади, тобто службовою особою, уповноваженою на здійснення примусового виконання рішень судів, забезпечення неупередженого, своєчасного, повного вчинення виконавчих дій по виконавчих провадженнях, 04 січня 2016 року в АДРЕСА_5 діючи умисно, при складанні офіційного документа - акту про реалізацію предмета іпотеки (про проведені електронні торги) від 04.01.2016 вніс до нього завідомо неправдиві відомості про те, що нібито разом із нежитловою будівлею складу та навісу за адресою АДРЕСА_3, загальною площею 460,90 кв.м., належною ОСОБА_5, покупцем ОСОБА_6 придбано і навіс площею 498,21 кв. м, у той час як насправді такий навіс предметом торгів не був.

18.05.2016 відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєестру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

У подальшому дані кримінальні правопорушення об'єднані в одне провадження.

19.07.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, повідомлено про обґрунтовану підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.

Показань з приводу повідомленої йому підозри ОСОБА_1 не надав.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_7; показаннями свідка ОСОБА_6; показаннями свідка ОСОБА_8; висновком експерта про вартість об'єкта оцінки; висновком судової будівельної-технічної експертизи №25/17, а також іншими матеріалами кримінального провадження, які в сукупності вказують що саме ця особа вчинила дані кримінальні правопорушення.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім того, таке кримінальне правопорушення згідно ст. 45 КК України належить до корупційних злочинів, а відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання за вчинення таких злочинів не допускається.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризиків в даному кримінальному провадженні підтверджуються тим, що ОСОБА_1 на даний час продовжує перебувати на посаді державного виконавця та відповідно має доступ до матеріалів виконавчого провадження, має можливість їх знищити, сховати або спотворити, також перебуваючи на волі зможе впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні.

Розуміючи можливе покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

Разом з тим, беручи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних із його службовою діяльністю, він може продовжити свою злочинну діяльність у даній сфері. Слід врахувати, що у провадженні слідчого відділення Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження № 12017070140000975 за ч.2 ст. 364 КК України за фактом неправомірних дій службових осіб відділу ДВС, зокрема ОСОБА_1, у якому про підозру останньому ще не повідомлено.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 на неодноразові виклики слідчого без поважних причин у визначений час не являвся, чим злісно ухилявся від слідства.

Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава або домашній арешт не дадуть змогу органу досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального правопорушення, у розумні строки провести необхідні слідчі дії, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, в тому числі забезпечити його явку до слідчого, прокурора чи слідчого судді, а також попередити можливий незаконний вплив на потерпілого та свідків, вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На думку слідчого, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить виконання ОСОБА_9 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України. З наведених підстав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор Гайович П.І. просить задовольнити клопотання. При цьому стверджує, що є достатньо підстав для задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.366 та ч.2 ст. 364 КК України, ризики, наведені слідчим у клопотанні, дійсно існують, тому застосування більш сякого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Підозрюваний ОСОБА_1, пояснив, що підозра, яка йому оголошена не є обґрунтованою. Ще до пред'явлення такої, його було допитано в межах цього провадження як свідка і він надав достовірні пояснення з приводу обставин справи. Зокрема, він звертав увагу органу досудового розслідування на те, що під час виконання ним судового рішення було накладено арешт на майно, яке знаходилося в іпотеці, тобто нежитлову будівлю складу та навісу. ОСОБА_7 був присутній при описі майна та таке було передане йому для зберігання. Жодних зауважень стосовно описаного майна від нього не надходило. Сформований пакет документів було передано до управління ДВС ГУЮ в Закарпатській області для проведення електронних торгів державним підприємством "Сетам" Де, окрім характеристик об'єкту продажу були розміщені світлини із його зображенням, з яких також видно що предметом продажу був склад та навіс. Тому він не визнає себе винним у оголошеній підозрі. Окремо зазначає, що жоден ризик, зазначений у клопотанні не являється доведеним. Він не має наміру ухилятися від слідства чи суду, а розгляд справи у розумні строки в першу чергу відповідають його інтересам, оскільки впевнений, що не винуватий у вчиненні кримінальних правопорушень. Він має визначене місце проживання, дружину та малолітню дитину, які знаходяться на його утриманні. З наведених підстав, просив у клопотанні відмовити.

Захисник ОСОБА_2 просив суд при вирішенні клопотання взяти до уваги й той факт, що потерпілим , ані ОСОБА_7, ані ОСОБА_5 не можуть бути потерпілими у межах цього кримінального провадження, оскільки не яляються власниками майна. Рішення суду, про визнання договору купівлі продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно скасовано апеляційним судом. При цьому, у зазначеному рішенні судом апеляційної інстанції встановлено, що напіввідкритий цех по переробці деревини та навіс, який був реалізований в ході виконання судового рішення є одним і тим же об'єктом. Про всі ці обставини ОСОБА_10 повідомляв орган досудового розслідування, проте, йому таки пред'явлено необґрунтовану підозру. Також зазначає, що жоден ризик , наведений у клопотанні не доведений. ОСОБА_10 не має наміру ухилятися від слідства та суду, має визначене місце роботи та проживання, виховує малолітню дитину. Вважає недоречним посилання органу досудового розслідування на те, що його підзахисний може знищити , спотворити чи заховати документи, оскільки матеріали виконавчого провадження вилучені, як по цій справі, так і по тій, яка порушена по факту і на сьогодні не має жодного відношення до ОСОБА_1 Просить у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що дане клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч.1 ст.177 КПК.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

В обґрунтування клопотання орган досудового розслідування зазначив у якості ризиків наступні обставини: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також, слідчий вказує те, що ОСОБА_1 на даний час продовжує перебувати на посаді державного виконавця та відповідно має доступ до матеріалів виконавчого провадження, має можливість їх знищити, сховати або спотворити, також перебуваючи на волі зможе впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, розуміючи можливе покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_1 має визначене місце проживання - зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6; має родину та утриманців - за зазначеною адресою проживає разом із дружиною, малолітньою дитиною та матір'ю, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце роботи, раніше не притягався ні до адміністративної ні до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв'язки.

З досліджених матеріалів доданих слідчим у клопотанні та прокурором у процесі розгляду зазначеного клопотання не доведено, того, що дійсно існують ризики, які зазначені в клопотанні (підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення), також не доведено, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а сама по собі тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 не може слугувати підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Як передбачає положення ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання, прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, згідно положень ч.4 ст.194 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, приходжу до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного, враховую вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Особисте зобов'язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід як особисте зобов'язання у повній мірі забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.

Керуючись ст.ст. 131,132, 176-179, 178, 184, 186, 193-197, 309, 392, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про обрання у відношенні підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Кваси Рахівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_2 українця, громадянина України,з вищою освітою, старшого державного виконавця Рахівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, одруженого, на утриманні якого перебуває 1 малолітня дитина, не судимого - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці з дня винесення даної ухвали з покладанням на нього наступних обов'язків: прибувати до слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП України в Закарпатській області та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання або роботи;

Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід (застава, домашній арешт, тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення .

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_1 під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.