Рішення № 75478901, 17.07.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5442/18

Провадження № 2-о/265/723/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А. М.,

присяжних Сичугова І.А., Синякової Г.М.,

при секретарі Злидіній Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за заявою адвоката ОСОБА_3, діючої від імені та в інтересах ОСОБА_4, про визнання особи безвісно відсутньою,

заінтересовані особи: Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Маріупольський пансіонат для ветеранів війни та праці № 1, -

В С Т А Н О В И В :

21 червня 2018 року адвокат ОСОБА_3, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_4, звернулася до суду із заявою про оголошення особи безвісно відсутньою. В обґрунтування вимог зазначила, що ОСОБА_4 є інвалідом І групи А - загального захворювання. на даний час перебуває на державному утриманні у Маріупольському пансіонаті для ветеранів війни та праці № 1. Однією з законодавчо визначених умов для перебування його на державному утриманні у вказаному закладі є відсутність працездатних родичів, зобов'язаних його утримувати за законом. 07 жовтня 2011 року управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації ОСОБА_4 було надано путівку на влаштування до Маріупольського пансіонату для ветеранів війни та праці, терміном дії до 31.01.2018, який в подальшому було продовжено до 31.07.2018. При цьому, як було встановлено, ОСОБА_4 має сина, ОСОБА_6, останнім відомим місцем проживання якого є с. Дубове міста Шахтарська Донецької області, та який ІНФОРМАЦІЯ_4 набув повноліття. ОСОБА_6 ніяким чином турботи про батька не виявляє, будь-якої інформації про не надає. На підставі викладеного просить визнати ОСОБА_6 безвісно відсутнім, що надасть ОСОБА_4 законні підстави перебувати на державному утриманні у Маріупольському пансіонаті для ветеранів війни та праці № 1.

Заявник ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність, вимоги заяви підтримали у повному обсязі.

Представник Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Василів О.С., діюча на підставі довіреності, у судове засідання не прибула, просила вирішувати справу у її відсутність, проти задоволення заяви не заперечувала.

Представник Маріупольського пансіонату для ветеранів війни та праці № 1 також до судового засідання не з'явився, просив вирішувати справу у його відсутність на розсуд суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 43 Цивільного кодексу України Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Матеріалами справи встановлено, що заявник ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у селищі Дубове міста Шахтарська Донецької області, є громадянином України, інвалідом І групи А - загального захворювання, має сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. У період з 07.10.2011 і до сьогодення ОСОБА_4 перебуває на державному утриманні у Маріупольському пансіонаті для ветеранів війни та праці № 1.

Згідно із наявними у матеріалах справи даними останньою відомою адресою проживання ОСОБА_6 є: АДРЕСА_1.

За інформацією, наданою Лівобережним відділенням поліції ЦВП ГУНП в Донецькій області від 27.04.2018, 06 квітня 2018 року за № 5492 зареєстровано звернення про розшук ОСОБА_6 Місце фактичного мешкання, а також місце знаходження вказаної особи розшуковими заходами не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ЦПК України до початку розгляду справи на суд покладено обов'язок щодо встановлення осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, направлення запитів до відповідних організацій за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.

Разом зі тим, відповідно до «Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», затвердженого Розпорядженням КМУ від 07 листопада 2014 року № 1085-р, Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», місто Шахтарськ Донецької області (у тому числі смт Контарне, смт Московське, смт Сердите, с-ще Дубове, с-ще Лобанівка, смт Стіжківське, с-ще Вінницьке, с-ще Чумаки, с-ще Вікторія, с-ще Гірне, с-ще Дорофієнко, с-ще Зарічне, с-ще Кищенко) є тимчасово окупованою територією, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Зважаючи на наведені обставини, сторони обмежені у зборі інформації та доказів щодо особи ОСОБА_6 за останнім відомим місцем його проживання у селищі Дубове міста Шахтарська, територія якого на сьогодення є тимчасово окупованою, де органи державної влади України не здійснюють свої повноваження.

Проте, суд не може залишити поза увагою той факт, що заявник ОСОБА_4 є особою похилого віку, інвалідом І групи А - загального захворювання, у період з 07.10.2011 і до сьогодення перебуває на державному утриманні у Маріупольському пансіонаті для ветеранів війни та праці № 1, потребує стороннього догляду. При цьому син заявника, ОСОБА_6, на протязі всього вказаного періоду турботи про батька не виявив, жодної інформації про себе не надав, і станом на сьогодення відсутні жодні відомості про його місця перебування.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явленої заяви та вважає можливим визнати ОСОБА_6 безвісно відсутнім.

На підставі ст. 43 ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 81, 258, 259, 264, 265, 293, 294, 307, 308 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву адвоката ОСОБА_3, діючої від імені та в інтересах ОСОБА_4, про визнання особи безвісно відсутньою - задовольнити.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 - визнати безвісно відсутнім.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст рішення складено 17 липня 2018 року.

Суддя ________ А.М. Вайновський

Присяжні: ________ І.А. Сичугов

________ Г.М. Синякова