Ухвала суду № 75478269, 24.07.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/10756/15-к

Провадження № 1-в/243/257/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю

секретаря Плаксіної Є.В.

прокурора Главатських К.В.

представника заявника ОСОБА_1

лікаря-психіатра ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська заяву Головного лікаря Комунального закладу охорони здоров’я «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов’янськ» ОСОБА_4 відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, до якого ухвалою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2017 року за вчинення суспільно небезпечних діянь, що мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 297, ч. 2 ст. 309 КК України, застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом,

про продовження примусових заходів медичного характеру у виді надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом,

В С Т А Н О В И В :

В Слов’янський міськрайонний суд звернувся Головний лікар Комунального закладу охорони здоров’я «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов’янськ» ОСОБА_4 з заявою про продовження примусових заходів медичного характеру у виді надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом ОСОБА_5, обґрунтованою наступним. За час перебування у стаціонарі у ОСОБА_5 не сформувалася критика до скоєного ним діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, оскільки він вважає, що скоїв це випадково; у нього відсутня установка на здоровий спосіб життя та він є небезпечним для оточуючих.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, а також враховуючи, що ОСОБА_5 не може бути присутнім в судовому засіданні, оскільки заходиться у психотуберкульозному відділенні, встановив наступне.

Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2017 року по справі № 243/10756/15-к, яка набула законної сили 18 січня 2018 року, до ОСОБА_5 за вчинення суспільно небезпечних діянь, що мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 297, ч. 2 ст. 309 КК України, застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Слов’янська».

З Висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 32 від 12 липня 2018 року, слідує, що за час перебування у стаціонарі у ОСОБА_5 не сформувалася критика до скоєного ним суспільно небезпечного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, оскільки він вважає, що скоїв це випадково; у нього відсутня установка на здоровий спосіб життя; він не планує місце свого проживання після виписки зі стаціонару; він є небезпечним для оточуючих.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 КК України та ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 КК України та статтею 512 КПК України порядку. До письмової заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Частиною 2 статті 95 КК України передбачено, що в разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.

Згідно з приписами, викладеними в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03 червня 2005 року, судам необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців. Це правило поширюється і на випадки надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що психічний стан хворого ОСОБА_5 не покращився, а тому вважає необхідним продовжити йому примусові заходи медичного характеру у виді надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом строком на шість місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст. 514 КПК України, ч. 1, 2 ст. 95 КК України, ст. 19 Закона України «Про психіатричну допомогу», суд –

У Х В А Л И В :

Заяву головного лікаря Комунального закладу охорони здоров’я «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов’янськ» про продовження примусових заходів медичного характеру у виді надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом ОСОБА_5 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом строком на шість місяців.

Ухвала може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд, протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_6